Худорба Архип Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{особа}}
'''Архи́п Миха́йлович Худорба́''' (* між [[1748]] і [[1750]] — близько [[1799]]) — син [[Абшитований|абшитованого]] [[Військовий товариш|військового товариша]], член [[Новгород-Сіверський патріотичний гурток|Новгород-Сіверського патріотичного гуртка]], [[Козаки|козацький]] [[старшина]], [[історик]] родом із села [[Комань|Комані]] [[Новгород-Сіверський повіт|Новгород-Сіверського повіту]].
 
ВідСлужив із 18.11.1759 р. при Новгородській сотенній канцелярії. Із 02.1769/1770 року сотенний [[осавул]], відіз 17731772 року&nbsp;— сотенний [[отаман]], а 1777 року&nbsp;— [[сотник]] [[Шептаківська сотня|Шептаківський;]]. зБунчуковий товариш із 14.08.1783 р, Бажав продовжити військову службу. Із 1785 року&nbsp;— секунд-майор [[Стародубський карабінерський полк|Стародубського карабінерського полку.]] Із 1790 р. Прем’єр-майор.<ref>Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. Київ «Стилос» 2009</ref><ref>Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII-XVIII ст.). Біла Церква. 2016</ref>
 
Автор «Малороссийской истории», написаної в ліберальному і антиросійському дусі (не збереглася), яка, за припущеннями [[Оглоблин Олександр Петрович|Олександра Оглоблина]], мала бути одним із джерел [[Історія Русів|Історії Русів]].
Рядок 10:
Худорби&nbsp;— старий козацький рід, який виводив себе від Михайла Кіндратовича Худорбая (Худорбія)&nbsp;— знатного військового товариша, але чи це мало історичні підстави, невідомо. Відомо лише, що Худорби були козаками в Комані, навіть підпомічниками, якими вони записані в актах Румянцевської ревізії 1767 року. Один із них був у чині військового товариша&nbsp;— це Михайло Омелянович Худорба, уродженець Комані, його сином був Архип, інші сини також вийшли в старшину: Опанас був корнетом, а Володимир&nbsp;— значковий товариш.
 
Архип Худорба народився між 1748 і 1750 роками. Був сотенним канцеляристом, під час Румянцевської комісії записаний «атестованим у сотенні новгородські старшини». З 1769 року він&nbsp;— сотенний осавул і, як такий, рушив того ж року у Турецький похід, воював у Другій армії у 1769—17731769—1774 роках, був при розоренні міста [[Дубоссари]], при облозі і взятті [[Бендери|Бендер]], взятті Перекопської лінії та Перекопа, тобто мав добре знати південь України та [[Молдавія|Молдавію]]. 1773 року його призначили сотенним отаманом, а з 1777 року про нього писали, що він «у комплекті при полку перебуває». Його було представлено до чину секунд-майора. Очевидно, зі Стародубським карабінерним полком брав участь у походах [[Суворов Олександр Васильович|Олександра Суворова]].
 
У 1789—1791 роках востаннє записаний як прем'єр-майор у дворянських реєстрах. 1799 року Худорбам було признано право на російське дворянство; можливо, це сталося ще за життя Архипа. Олександр Оглоблин припускає, що він помер 1799 року.