Ніколає Паулеску: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Прибрав зайвий шаблон неперекладено
Рядок 3:
'''Ніколає Паулеску''' ([[30 жовтня]] [[1869]], [[Бухарест]] — [[17 липня]] [[1931]], там само) — [[Румунія|румунський]] [[Фізіологія|фізіолог]], лікар і політик, відомий як фактичний першовідкривач панкреїну (пізніше названого [[Інсулін|інсуліном]]). Відомий також як співзасновник ''Національного Християнського Союзу'', а пізніше ''Національно-християнської Ліги Захисту Румунії''.
 
Народився в Бухаресті в родині багатого купця. З дитинства відрізняювся великими здібностями до природничих наук і мов (зокрема, вже в ранньому віці вільно розмовляв латинською, грецькою та французькою). Закінчив середню школу в Бухаресті в [[1888]] році. Восени того ж року вступив до {{Не перекладено|[[Паризька медична школа|Паризької медичної школи|en|Faculté de médecine de Paris}}]], яку закінчив зі ступенем бакалавра медицини в [[1897]] році. Після цього відразу ж був призначений помічником хірурга в паризькій лікарні ''Notre-Dame du Perpétuel-Secours'', в якій почав працювати ще в період навчання, з [[1894]] року. У 1897-1898 роках співпрацював в ''Journal de Médecine''. Одночасно він викладав хімію і загальну фізіологію в [[Паризький університет|Паризькому університеті]]. В [[1899]] році отримав ступінь [[Магістр|магістра]], а в [[1901]] році [[Габілітація|габілітувався]]. У [[1900]] році повернувся до Румунії, де отримав посади на кафедрі фізіології на медичному факультеті [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]] і професора клінічної медицини в бухарестській лікарні Сан-Вінсент де Поль. 11 лютого [[1905]] року він очолив кафедру фізіології і займав цю посаду до останнього дня життя.
 
Прообраз панкреїну йому вдалося синтезувати в [[1916]] році (дослід проводився на хворій на [[Цукровий діабет|діабет]] собаці), проте до своїх досліджень він зміг повноцінно повернутися тільки після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Результати своїх досліджень він опублікував у Парижі в чотирьох статтях, надрукованих у період з квітня по червень [[1921]] року. Патент на метод виробництва панкреїну Паулеску отримав 10 квітня [[1922]] року, однак клінічних випробувань цього засобу на людях він не проводив, тому офіційно першовідкривачами інсуліну вважаються канадці [[Фредерік Бантинг|Бантінг]] і [[Джон Маклеод|Маклеод]], і в підсумку [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за це відкриття отримали саме вони, а не Паулеску<ref>[http://adevarul.ro/sanatate/medicina/de-nu-primit-profesorul-nicolae-paulescu-premiul-nobel-1_50ad3d607c42d5a6639156c1/index.html De ce nu a primit profesorul Nicolae Paulescu premiul Nobel Citeste mai mult: adevarul.ro/sanatate/medicina/de-nu-primit-profesorul-nicolae-paulescu-premiul-nobel-1_50ad3d607c42d5a6639156c1/index.html]</ref>. У 1990 році його було посмертно обрано членом [[Румунська академія|Румунської академії наук]], у [[1993]] році на його честь було названо {{Не перекладено|Румунський інститут дослідження діабету|Румунський інститут дослідження діабету|ro|Institutul Național de Diabet, Nutriție și Boli Metabolice "Prof. Dr. N. C. Paulescu"}}.