Відмінності між версіями «Церква Спаса на Берестові»

Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
(стиль)
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
 
== Дослідження 2002—2004 років ==
У 2001 році Інститут архітектурної консервації «Гетті» надав грант на проект підготовки реставрації церкви Спаса на Берестові з метою сприяння її збереженню, як визначної пам'ятки всесвітнього значення<ref name="zapovidnik">{{cite web|url=http://www.kplavra.kiev.ua/Cerkva_Spasa_na_Berestovi.html|назва=Церква Спаса на Берестові|автор=|дата=|праця=|видавець=Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|дата-доступу=2012-02-15|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Ha5wVLlr?url=http://www.kplavra.kiev.ua/Cerkva_Spasa_na_Berestovi.html|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref>. У 2002—2003 роках в рамках програми грантів фонду «Гетті» в церкві проводились науково-реставраційні дослідження пов'язані з розробкою проекту консервації та музеєфікації пам'ятки, виконання невідкладних робіт<ref name="geti"/>. Дослідження проводила архітектурно-археологічна експедиція НАН України під керівництвом [[Івакін Гліб Юрійович|Гліба Івакіна]], за участі археологічного відділу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, зокрема С. Балакіна, О. Зажигалова, Д. Фінадоріна, а також науковців і технологів Державного центру консервації та реставрації пам'яток археології<ref name="zvid" />.
 
Було здійснено науково-технологічне та інженерно-конструкторське обстеження фасадів, конструкцій покрівлі та перекриття, а також живопису в інтер'єрі храму. В результаті проведених робіт були одержані дані, що підтверджують теорію про заснування церкви в XI ст., а також отримані відомості про невідому реконструкцію церкви XIV—XVI ст.
 
=== Фрески XVII ст. ===
Стінописи XVII ст., що вкривають весь внутрішній простір церкви Спаса, є унікальною пам'яткою монументального живопису і одними з небагатьох фресок XVII ст., що збереглись до нашого часу. Їх виконували за суворими грецькими канонами живописці з Афону<ref name="interior">{{cite web|url=http://www.kplavra.kiev.ua/Zhivopis_cerkvi_Spasa_na_Berestovi.html|назва=Живопис церкви Спаса на Берестові|автор=|дата=|праця=|видавець=Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|дата-доступу=2012-02-15|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Ha5yAZNP?url=http://www.kplavra.kiev.ua/Zhivopis_cerkvi_Spasa_na_Berestovi.html|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref>. На думку сучасних мистецтвознавців, окремі фрески, зокрема композицію «Моління», могли виконати місцеві українські живописці. Стінопис середньої апсиди і нартекса має паралелі з розписами церков Південної Буковини і Молдови (Борешта, Каушанах, Нямці, П'ятра-Нямці та ін.), а також перегукується з виразно православним живописом готичних храмів Кракова, Віслиці, Любліна, Сандомира. Впродовж XVIII—XIX ст. фресковий живопис XVII ст. доповнювався та переписувався олією<ref name="zvid" />. На початку XX ст. фрески 1644 року були звільнені від пізніших записів<ref>{{cite web|url=http://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/kyevo-pecherska-lavra/kyevo-pecherska-lavra-chastyna-7-arkhitekturni-sporudy|назва=Києво-Печерська Лавра. Частина 7. Архітектурні споруди|автор=|дата=|праця=|видавець=Україна Інкогніта|дата-доступу=2012-02-15|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6Ha5zc6u9?url=http://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/kyevo-pecherska-lavra/kyevo-pecherska-lavra-chastyna-7-arkhitekturni-sporudy|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref>.
 
==== Загальна композиція і тематика ====
365 628

редагувань