Філософія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 37.55.47.121 (обговорення) до зробленого Andrew J.Kurbiko Мітка: Відкіт |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 7:
== Етимологія терміну ==
Первісним, істинним значенням ([[Етимологія|етимоном]]) слова «філосо́фія» є «любов до [[мудрість|мудрості»]].<ref>{{cite web|url=http://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3D%23111487|title=Philosophia, Henry George Liddell, Robert Scott, ''A Greek-English Lexicon'', at Perseus|publisher=Perseus.tufts.edu|date=|accessdate=2010-08-22|archiveurl=
Термін запозичено з грецької мови; {{lang-el|φιλοσοφια}} «любов до [[знання]]; філософія» пов'язане з {{lang-el|φιλοσοφοç}} «освічений, учений», утвореним з основ іменників φιλοç «друг» і σοφια «[[наука]], мудрість».<ref name="ЕСУМ">[[Етимологічний словник української мови]]: у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук.думка, 1983 — .— (Словники України). ISBN 978-966-00-0816-8<br>
Рядок 192:
В історії розвитку давньогрецької філософії виділяють кілька етапів: [[досократики|досократівський]], [[натурфілософія|натурфілософський]] (VII—V століття до н. е.), класичний період [[Сократ]]а, [[Платон]]а й [[Арістотель|Аристотеля]] (V—IV століття до н. е.), пізньокласичний період, до якого відносяться [[елліністична філософія|елліністична]] й [[Александрійська школа|александрійська філософія]] (I століття до н. е. — V століття н. е. ).
Особливу групу у досократівський період займають найбільш ранні практичні діячі та вчителі 7-6 століть до н. е., розсіяні по різних містах, що у віршованій, стислій формі пропонували уроки життєвої мудрості — так звані «[[Сім мудреців (Давня Греція)|сім мудреців]]». У 6 столітті до н. е., за свідченням [[Діоген Лаертський|Діогена Лаертського]], [[Піфагор]] першим використав саме слово ''«філософія»''<ref>[[Діоген Лаертський|Диоген Лаэртский]]. Книга I // [http://psylib.org.ua/books/diogenl/ О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов] / Пер. М. Л. Гаспарова. — М.: Мысль, 1986.</ref>. Однак він не залишив по собі письмових праць, тому першим автором, що використав слово ''«філософ»'' був [[Геракліт]]<ref>
Спочатку у [[елеати|елеатів]] і [[піфагорійці]]в, потім у [[Сократ]]а складається [[ідеалізм]]. Сократ першим намагався обґрунтувати етику і теологію, він проголосив ідею провидіння і таким чином пов'язав людський [[розум]] і [[мораль]]ність. Родоначальником об'єктивного ідеалізму став [[Платон]], що розвинув ідеалістичну діалектику понять. Однак велична будівля Платона страждала корінним недоліком — [[дуалізм]]ом. Для пояснення світу Платон припустив існування двох світів — ідеального і реального, і зв'язок між ними став незрозумілим.
| |||