Змієві вали: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Avborysov (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Avborysov (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 68:
 
== Історія дослідження ==
 
 
 
Наукове вивчення Змієвих валів Середнього Подніпров'я розпочалося в першій половині XIX ст., але до певного часу обмежувалося описом та картографуванням їх залишків. У поодиноких випадках дослідники XIX— початку XX в., користуючись доступними відомостями, складали зведені плани, умовно проводячи на карті лінії валів між відомими пунктами їх знаходження. Достовірність таких планів залежала від повноти та об'єктивності джерел інформації, отриманих з других рук. Коли назріла необхідність археологічного вивчення Змієвих валів, ці споруди на багатьох ділянках вже не збереглися.
Рядок 105 ⟶ 103:
 
== Місце в культурі ==
Циклопічні як для Східної Європи споруди до цього часу вражають уяву. Вони стали предметом багатьох легенд та версій що до їх походження та призначення. Образ Змія досить поширений в різноманітних казкових сюжетах<ref>{{Cite news|title=Міфологічні витоки образу змія в українській народній казці|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Lfk_2015_18-20_22|work=Літературознавство. Фольклористика. Культурологія|date=2015|accessdate=2019-05-11|pages=181–193|issue=18-20|first=Л.|last=Мушкетик}}</ref>. Зокрема, за народними легендами зафіксованими в ХІХ ст ([[Максимович Михайло Олександрович|М.О.Максимовичем]]<ref>Максимович М.А. О древнем вале, бывшем еще при Владимире Святом, южнее Киева на границе земли печенегов / М.А. Максимович // Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2. — C. 341.</ref> та [[Падалка Лев Васильович|Л.В.Падалкою]]<ref>Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение / Л.В. Падалка. — Полтава, 1914. — C. 8.</ref>) їх проорав Змій, який постійно нападав на жителів [[Подніпров'я]], врешті [[Кирило Кожум'яка]] (за іншими версіями легенди ковалі [[Косма і Даміан|Кузьма та Дем'ян]]) поборов його і запряг до плуга. Вивернута з проораної Змієм борозни земля й утворила величезні насипи. Дотягнувши плуг до річки (або за іншими версіями до моря), Змій від утоми та спраги випив занадто багато води й луснув, а вали люди назвали Змієвими. Схожу оповідь записав [[Чубинський Павло Платонович|П.Чубинський]] в Сосницькому повіті Чернігівщини<ref>Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования : [в 7 т.] / собрал П. П. Чубинский. - Санкт-Петербург : [б.и.], 1872 - 1878. 'Т. 1' : [Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство] / изд. под наблюдением П. А. Гильтебрандта. – Санкт-Петербург: [Тип. В. Безобразова и Комп.]. – 1872. – XXX, 224 c. - С.210.</ref>. В.Б.Антонович у рефераті «Про вали, що розміщені на території давнього Київського князівства» переповідає легенду, про те, як у Дніпрі оселився змій, що брав з населення данину маленькими дітьми, яких з’їдав<ref>Попова О., Соколова Н. Деякі особливості досліджень вітчизняної історії у працях київських істориків ХІХ століття (джерелознавчий аспект). // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. – Київ, 2016. – Спецвип. 34 c.154-160 - С.56.</ref>. Цікаво, що в повідомленні 1844 році [[Едуард Тетбу де Маріньї|Тетбу-де-Маріньї]] легендарного Змія побороли святі [[Борис і Гліб|Борис та Гліб]]<ref>http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_zooi_1844/e_dzherela_zooi_1844.pdf - с.599</ref>. Примітно, Борис та Гліб як і Косьма та Дем'ян були святими-цілителями.
 
Частина краєзнавців з середини ХХ ст вважають, що археологічними дослідженнями встановлено час спорудження Змієвих валів за довго до давньоруських часів — племенами хліборобів, які заселяли територію українського лісостепу та степу і мали державну організацію.