Відкрити головне меню

Зміни

Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta14)
'''Українська православна церква (Московський патріархат)'''{{efn|У статті також вживаються назви «УПЦ МП» та «Українська православна церква Московського патріархату», [[de jure]] назви цієї релігійної громади}} ('''Російська православна церква в Україні''', офіційна назва за реєстром — ''Київська митрополія Української православної церкви'') — [[релігійна організація]] в Україні, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]].
 
Після [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору українських православних церков]] 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з [[Православна церква|Вселенським православ'ям]] стала [[Православна церква України]] канонічний статус УПЦ МП залишається нез'ясованим.<ref>[httphttps://web.archive.org/web/20181216195052/https://www.unian.ua/society/10162847-upc-mp-vtratit-pravo-nazivatisya-ukrajinskoyu-pislya-tomosu-konstantinopolya-filaret.html УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя&nbsp;— Філарет]&nbsp;— УНІАН, 22 червня 2018</ref><ref>[httphttps://web.archive.org/web/20181216195214/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/70956/ Московський Патріархат буде існувати в Росії, а в Україні буде екзархат Російської Церкви,&nbsp;— Патріарх Філарет]&nbsp;— РІСУ, 27 квітня 2018</ref> За канонами Вселенського православ'я, після того як Україна отримала томос від Константинопольського патріархату в середині 2018 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив канонічність.<ref>[https://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_moskovskogo-patriarhatu-v-ukrayini-bilshe-ne-isnuye/867899 Московського патріархату в Україні більше не існує ] // Gazeta.ua, 6 листопада 2018</ref><ref>[httphttps://web.archive.org/web/20190107034455/https://www.radiosvoboda.org/a/29693215.html «Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію] // Радіо свобода, 6 січня 2019</ref>
 
За своїм статутом УПЦ МП&nbsp;— самостійна в управлінні, [[самоврядна церква|самоврядна]] [[православна церква]] з особливим статусом, але у підпорядкуванні РПЦ<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref><ref>[http://hromadskeradio.org/news/2017/11/30/ukrayinska-pravoslavna-cerkva-mp-otrymala-osoblyvyy-status-u-rpc Українська православна церква МП отримала «особливий статус» у РПЦ]</ref> і правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref name=":7">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5082275.html|title=Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru|website=Патріархія.ru|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref>, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref name="синод рпц">[http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/viii/ VIII. Самоуправляемые Церкви // Устав Русской Православной Церкви]</ref><ref name=":6">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УПЦ МП|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref> на території [[Україна|України]].
{{main|Українська автономна православна церква}}
 
[[7 січня]] [[1918]] року у [[Київ|Києві]] за благословенням Патріарха Московського і Всеросійського [[Тихон (Беллавін)|Тихона (Беллавіна)]] скликано [[Всеукраїнський церковний собор 1918|Всеукраїнський церковний собор]] під головуванням єпископа [[Пимен (Пєгов)|Пимена (Пегова)]]. Більшістю голосів (150 проти 60) відкидається ідея [[автокефалія|автокефалії]] православної церкви в [[Україна|Україні]]<ref name="катунін">[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/19996/knp_143.doc Катунин Ю.&nbsp;А.&nbsp;Хронология важнейших событий новейшей истории русской православной церкви в Крыму, Украине и россии (1917—1997 годы)]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.</ref>.
 
[[25 січня]] вбито Київського митрополита [[Володимир (Богоявленський)|Володимира (Богоявленського)]].
Митрополит [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] на думку материнської [[Константинопольська православна церква|Константинопольської ПЦ]] втратив свій титул&nbsp;— [[Митрополит Київський і всієї України|Митрополита Київського і всієї України]] і більше не може так називатися.<ref>{{Cite web|title=Патріарх Варфоломій направив митрополиту Онуфрію лист: з'явилися подробиці|url=https://ukr.segodnya.ua/ukraine/patriarh-varfolomey-napravil-mitropolitu-onufriyu-pismo-poyavilis-podrobnosti-1196009.html|website=ukr.segodnya.ua|accessdate=2019-03-19|language=uk}}</ref>
 
Згідно статуту &nbsp;— вона є «самоврядною з правами широкої автономії» самокерованою частиною [[РПЦ|Російської православної церкви]]. УПЦ МП керується у своєму устрої та діяльності грамотою [[Патріарх Московський|Патріарха Московського]] [[1990]] року та Статутом УПЦ МП який містить пункти що вказують на автокефальний статус церкви проте заперечуються іншими пунктами статуту<ref name="статут упц">[{{Cite web |url=http://orthodox.org.ua/uk/node/2485 |title=Статут УПЦ МП] |accessdate=16 березень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100812010907/http://orthodox.org.ua/uk/node/2485 |archivedate=12 серпень 2010 |deadurl=yes }}</ref>
{{цитата|1. УПЦ МП є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.<br />2. Найвищими органами церковної влади та управління є Собор, Собор єпископів та Священний Синод на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.<br />3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.<br />[...]<br />5. Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.}}
 
Найвідомішими монастирями УПЦ МП є три лаври&nbsp;— [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенська Києво-Печерська]], [[Почаївська лавра|Успенська Почаївська]] та [[Святогірська лавра|Успенська Святогірська]]. Інші значні монастирі: [[Успенський печерний монастир|Бахчисарайський Успенський печерний монастир]], [[Усікновенський скельний монастир|Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир]], [[Свято-Знаменський жіночий монастир]], [[Свято-Климентівський Інкерманський чоловічий монастир]],[[Свято-Троїцький чоловічий монастир (Китаївська Пустинь)]], [[Свято-Троїцький Густинський жіночий монастир]], [[Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир]], [[Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир]], [[Софроніївський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський монастир]], [[Дерманський монастир]], [[Спасо-Преображенський Мгарський чоловічий монастир]].
 
Станом на 2010 рік, згідно з даними Держкомнацрелігій, в Українській православній церкві налічувалося 179 монастирів та 4626 ченців і черниць.<ref name="Держкомнацрелігій">[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133166&cat_id=47945 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1)]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Державний комітет України у справах національностей та релігій</ref> Жодна інша православна конфесія в [[Україна|Україні]] не може зрівнятися з УПЦ за розвитком [[чернецтво|чернечого життя]]. Так, наприклад, [[Українська православна церква — Київський патріархат]] має лише 45 монастирів із 137 ченцями і черницями (тобто по 3 ченця на монастир), а [[Українська автокефальна православна церква]] взагалі 10 ченців у 9 монастирях<ref name="Держкомнацрелігій"/>.
 
=== Навчальні заклади ===
Священик Димитрій Шишкін, настоятель Покровського храму УПЦ (МП) в селищі Поштове Бахчисарайського району Криму, вступив в полеміку з єпископом Львівським і Галицьким [[Філарет (Кучеров)|Філаретом (Кучеровим)]], який 3 березня 2014&nbsp;р. виступив з відкритою заявою до [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] з пропозицією «стрімко вивести війська з території України» і почати двосторонні консультації між РФ і Україною<ref name=":3">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/25108-krymskij-svyashhennik-osporil-prizyv-episkopa-upc-vyvesti-rossijskie-vojska-i-vyskazalsya-za-perexod-ukrainskix-voennyx-pod-komandovanie-glavnokomanduyushhego-kryma.html|title=Крымский священник оспорил призыв епископа УПЦ вывести российские войска и высказался за переход украинских военных под командование "главнокомандующего Крыма" » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>. Священик вважає, що разом з ним жителі Південного Сходу України також вважають: «якби російські війська не встали на захист народу України в Південно-Східних її областях, то війна почалася б уже кілька днів назад», оскільки "нинішня Київська влада неодмінно спробувала б встановити свою диктатуру, свої порядки і поняття ". На заяву єпископа про те, що «немає ніяких передумов до того, щоб російські солдати сьогодні контролювали суспільно-політичну чи іншу ситуацію життя нашої держави», священик заперечує: "А ми говоримо, що ці передумови є, і назріли вони в результаті двадцятирічної бездарної і односторонньої національної політики ". Отець Димитрій назвав Захід учасником повалення колишньої влади України, а «оскільки погромники, які дорвалися до влади, нас не чують&nbsp;— ми звернулися за допомогою до братнього народу Росії». За його словами, «жителі Південно-Східної України допомогу Росії, в тому числі силову, в абсолютній більшості сприймають саме як братню допомогу однодумців». Священик попросив у єпископа права «нам самим вирішувати, як ставитися до мирних російських солдатів на нашій, дійсно нашій кримській землі». В результаті дискусії з читачами отець Димитрій Шишкін повідомив, що не вважає київську владу легітимною, і звернувся до українського офіцера переходити під командування «головнокомандувача Криму» Сергія Аксьонова, легітимність якого читачі також поставили під сумнів<ref name=":3" />.
 
5 серпня 2014 тимчасовий глава УПЦ МП, митрополит [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] в інтерв'ю власній прес-службі виступив із засудженням [[війна на сході України|антитерористичної операції (АТО) на Донбасі]], а також відмовився визнавати причетність керівництва Російської Федерації до дестабілізації ситуації на сході України. Російських терористів-найманців священнослужитель називає не інакше як «наші одновірці та брати», а проведення АТО&nbsp;— «братське кровопролиття». Українські військовослужбовці, за словами Онуфрія, не захищають свою Батьківщину, а діють в «інтересах Заходу»<ref>[http://rus.newsru.ua/ukraine/10aug2014/rpc_onufriy.html Временный глава УПЦ МП Онуфрий поддерживает пророссийских террористов и отрицает путинскую агрессию]</ref><ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], 05.08.2014</ref><ref>[httphttps://archive.istoday/20140810225951/http://pravoslavye.org.ua/2014/08/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82-%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%B9-%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81-%D1%8D%D1%82%D0%BE-%D0%BC%D0%B8/KXD9J Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], копія сторінки</ref>
 
13 серпня 2014 прес-служба [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] розкритикувала обрання [[Онуфрій (Березовський)|митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія]] главою УПЦ (МП) та завила, що цей вибір демонструє залежність більшості єпископів цієї церкви від доктрини «русского мира», яка стала ідеологічним підґрунтям агресії Кремля проти України, та означає відмову від діалогу про створення єдиної Помісної Православної Церкви, оскільки саме Онуфрій свого часу блокував цей діалог<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/08/140813_sa_onufryy_kp_critics.shtml У Київському патріархаті розкритикували обрання Онуфрія главою УПЦ (МП)]</ref>
 
За даними соцопитувань [[Центр Разумкова|Центру Разумкова]] за [[2010]] рік, оприлюднених в [[2011]] році, була найбільша в Україні за чисельністю вірян<ref name="razumk-2011?" />. Згідно з даними соцопитування, проведеного [[Демократичні ініціативи|Фондом «Демократичні ініціативи»]] та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» 22 листопада&nbsp;— 6 грудня 2011 року, є другою за кількістю вірян релігійною конфесією в Україні після [[Українська православна церква — Київський патріархат|УПЦ МП]]<ref>[http://podrobnosti.ua/society/2011/12/09/808760.html Церковь Филарета стала популярнее УПЦ Московского патриархата]</ref><ref>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ В Україні&nbsp;— найбільше прихильників УПЦ КП?]</ref>.
За даними ''Фонду «Демократичні ініціативи» на початок 2015,'' є другим релігійним об'єднанням України за числом прихільників (20.9&nbsp;% вірян).<ref>{{Cite web|title = Публікації / Прес-релізи / Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату - Фонд «Демократичні ініціативи»|url = http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|website = dif.org.ua|accessdate = 2015-10-17|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150417011320/http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|archivedate = 2015-04-17|deadurl = yes}}</ref>
 
== Зауваження ==
324 206

редагувань