Українська діаспора: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додав зміст
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 9:
Під українською діаспорою розуміють усіх українців поза політичними кордонами України, які відчувають духовний зв'язок з Україною.
 
Проте існує інший погляд на значення терміну "українська діаспора", який відповідає буквальному перекладу слова "діаспора". Всі українці, що постійно мешкають за межами державного кордону України&nbsp;— [[закордонний українець|закордонні українці]] (зарубіжні українці), і лише ті з них, що постійно мешкають за межами української етнічної території (за станом на початок XX&nbsp;ст.), є українською діаспорою. Певна частина закордонних українців була і є сьогодні корінними мешканцями прилеглих до України територій низки сусідніх з Україною країн (Румунії, Молдови, Словаччини, Польщі, Білорусі, Російської Федерації)<ref>''Чирков О.'' '''Втрачені землі…''' // Україна просторова в концепційному окресленні Степана Рудницького. Монографія.&nbsp;— К.: Українська Видавнича Спілка, 2003.&nbsp;— С.131-141. Доступно: http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/ua/Rudnyc'kyj/chyrkov.htm{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Називати їх "діаспорою" не коректно з історичного й географічного поглядів. Адже їхні предки жили і живуть сьогодні на території України в її колишніх чи сучасних [[Межа української етнічної території|етнічних межах]] (етнографічних кордонах). Раніше, коли не було державного кордону України, і вона існувала лише в [[Етнічна межа|етнічних межах]], розрізняти "українську діаспору" та "закордонних українців" не було ні потреби, ні можливості.
 
== Історія ==
Рядок 17:
 
=== Українські землі у давніх переселеннях ===
Сліди найдавніших міграцій ми тепер не бачимо у певних етнічних рисах (мові, культурі, світогляді тощо). Сьогодні ми їх можемо помітити у змінах генетичних ознак давніх людей і людей історичного часу (що виявляються за рештками кістяків), в їх антропологічних рисах<ref>''Чирков О.'' '''Антропологічне вивчення української людності&nbsp;— важлива складова українознавства''' // Українознавство.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— 2009.&nbsp;— С. 225–228. Доступно: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=1631</ref>, в міграціях технологій та культури, і, певною мірою, в територіальному розподілі генеалогічних ліній сучасного людства<ref>''Чирков О.'' '''Загальноінститутський методологічний семінар [1.Про можливість зіставлення результатів антропології та генетики популяцій людини і застосування їх в українознавчих дослідженнях]''' // Українознавство.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 203–204. Доступно: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2228 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121025063313/http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2228 |date=25 жовтень 2012 }}</ref>.
 
На початку V&nbsp;ст. слов'янський етнічний масив охоплював близько половини сучасної території України. Східна частина країни була етнічно неоднорідною, заселена вкрай нерівномірно. Наприкінці IV&nbsp;ст. гуни знищили майже всі грецькі колонії, розташовані на півдні України, відбулась еміграція більшої частини готів. Чимало з етнічних спільнот, що з'являлися на півдні, були тимчасовими мешканцями України. Вони або [[еміграція|емігрували]], або зазнали етнічного перетворення (трансформації).
Рядок 139:
 
У наступні роки українська еміграція до Азії постійно зростала (разом близько 1,5&nbsp;млн українців), так що число українців в Азії збільшилося станом на 1914&nbsp;р. майже до 2&nbsp;млн (у всій Російській Імперії в діаспорі&nbsp;— до 3,4&nbsp;млн українців). Тоді вже поволі почалася асиміляція української діаспори з російським оточенням, на що впливала низька національна свідомість українців&nbsp;— і де в чому спільність з росіянами, зокрема в релігії.
Важливою обставиною, що сприяла поступливості українців щодо російщення була політична, культурна, мовна, соціальна дискримінація українців Російської імперії, де офіційно на урядовому рівні і в широких колах суспільства, українців не визнавали за окремий повноправний народ, українську мову не визнавали за окремішню самодостатню мову тощо. Український національний рух навіть в його культурницькому прояві вважався сепаратистським, або потенційно таким, що загрожує цілісності «єдіной і нєдєлімой» імперії.<ref>''Чирков О.'' '''Історія України та етнічна будова її людності: взаємна зумовленість розвитку в XX&nbsp;ст. (національний та загальносвітовий виміри)''' // Українознавство.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №. 1 (38).&nbsp;— С.: 202–208. Доступно: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2296 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150408230656/http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2296 |date=8 квітень 2015 }}</ref>.
 
Бувши винятково еміграцією, українські поселенці на сході, хоч численніші від українських поселенців з Австро-Угорщини за океаном, не створювали власного організованого життя на новій території&nbsp;— і не мали подібних зразків серед свого нового оточення. Зв'язки України з цими поселенцями були обмежені (висилка преси, книг, випадкові відвідини)&nbsp;— власних організацій там і не було. Щойно революція 1917&nbsp;р. сприяла самоорганізації українського населення, ідейно пов'язаної з національно-політичним відродженням України.
Рядок 339:
| [[Українська діаспора в Казахстані|Казахстан]]
| 333 тис.<sup>(2010)</sup>
| [[Костанайська область|Костанайська]] (84,8 тис.), [[Карагандинська область|Карагандинська]] (50,0 тис.), [[Павлодарська область|Павлодарська]] (40,1 тис.), [[Акмолинська область|Акмолинська]] (38,4 тис.), [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанська]] (29,8 тис.) області.<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |title=Архівована копія |accessdate=2 червень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150423124736/http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |archivedate=23 квітень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
|-
| [[Українці Аргентини|Аргентина]]
Рядок 522:
* Вісник Центрального державного архіву зарубіжної україніки.&nbsp;— Київ, 2011
* [http://www.vesna.org.ua/txt/biletskv/chykago.doc Мости в Україну / Укладачі: Володимир Білецький, Віра Боднарук, Богдан Боднарук.&nbsp;— Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім.&nbsp;— 2005.&nbsp;— 116 с.]
* [http://experts.net.ua/ua/baza/doc/detail.php?ID=15885 Віра Боднарук, Володимир Білецький. Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973–2006.&nbsp;— Донецьк: Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, ТУМ-Чикаго&nbsp;— 2006.&nbsp;— 140 с.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://experts.in.ua/baza/doc/index.php?ELEMENT_ID=34250 Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Донецьк, 19 грудня 2008&nbsp;р.&nbsp;— Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства «Україна-Світ», Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, 2008. 312 с.]
* Біляїв Володимир Іванович «На неокраянім крилі…»: (Штрихи до літ.портретів західної діаспори)/ В.&nbsp;І.&nbsp;Біляїв; Донец.від-ня наук.т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк: Східний вид. дім, 2003.&nbsp;— 348 с.
Рядок 568:
*[http://ukrainianworldcongress.org СКУ]
*[https://www.facebook.com/WorldCRC/ Координаційний Ресурсний Центр]
*[https://web.archive.org/web/20170811070557/http://www.uvkr.com.ua/ Українська Всесвітня координаційна рада]
*[http://www.kobza.com.ua/ Українці Росії Кобза]
* [http://ukrpressbg.com/ Українці Болгарії]
Рядок 577:
*[http://www.ukrnoviny.cz Українські новини в Чехії]
*[http://www.ukrajinciberlinu.wordpress.com/ Хата скраю]
*[httphttps://web.archive.org/web/20070901081341/http://www.geocities.com/ukrainskadiaspora/Persha.htm ЄвроДіаспора]
* [http://svitua.org/ Незалежний сайт української діаспори "Стожари"]
*[http://www.personal-plus.net/272/3274.html "Персонал Плюс" №&nbsp;20 (272) 27 травня&nbsp;— 2 червня 2008 року. Українці за кордоном: екскурс в історію]