Українська діаспора: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Додав зміст Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 9:
Під українською діаспорою розуміють усіх українців поза політичними кордонами України, які відчувають духовний зв'язок з Україною.
Проте існує інший погляд на значення терміну "українська діаспора", який відповідає буквальному перекладу слова "діаспора". Всі українці, що постійно мешкають за межами державного кордону України — [[закордонний українець|закордонні українці]] (зарубіжні українці), і лише ті з них, що постійно мешкають за межами української етнічної території (за станом на початок XX ст.), є українською діаспорою. Певна частина закордонних українців була і є сьогодні корінними мешканцями прилеглих до України територій низки сусідніх з Україною країн (Румунії, Молдови, Словаччини, Польщі, Білорусі, Російської Федерації)<ref>''Чирков О.'' '''Втрачені землі…''' // Україна просторова в концепційному окресленні Степана Рудницького. Монографія. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2003. — С.131-141. Доступно: http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/ua/Rudnyc'kyj/chyrkov.htm{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Називати їх "діаспорою" не коректно з історичного й географічного поглядів. Адже їхні предки жили і живуть сьогодні на території України в її колишніх чи сучасних [[Межа української етнічної території|етнічних межах]] (етнографічних кордонах). Раніше, коли не було державного кордону України, і вона існувала лише в [[Етнічна межа|етнічних межах]], розрізняти "українську діаспору" та "закордонних українців" не було ні потреби, ні можливості.
== Історія ==
Рядок 17:
=== Українські землі у давніх переселеннях ===
Сліди найдавніших міграцій ми тепер не бачимо у певних етнічних рисах (мові, культурі, світогляді тощо). Сьогодні ми їх можемо помітити у змінах генетичних ознак давніх людей і людей історичного часу (що виявляються за рештками кістяків), в їх антропологічних рисах<ref>''Чирков О.'' '''Антропологічне вивчення української людності — важлива складова українознавства''' // Українознавство. — № 2. — 2009. — С. 225–228. Доступно: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=1631</ref>, в міграціях технологій та культури, і, певною мірою, в територіальному розподілі генеалогічних ліній сучасного людства<ref>''Чирков О.'' '''Загальноінститутський методологічний семінар [1.Про можливість зіставлення результатів антропології та генетики популяцій людини і застосування їх в українознавчих дослідженнях]''' // Українознавство. — 2010. — № 4. — С. 203–204. Доступно: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2228 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121025063313/http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2228 |date=25 жовтень 2012 }}</ref>.
На початку V ст. слов'янський етнічний масив охоплював близько половини сучасної території України. Східна частина країни була етнічно неоднорідною, заселена вкрай нерівномірно. Наприкінці IV ст. гуни знищили майже всі грецькі колонії, розташовані на півдні України, відбулась еміграція більшої частини готів. Чимало з етнічних спільнот, що з'являлися на півдні, були тимчасовими мешканцями України. Вони або [[еміграція|емігрували]], або зазнали етнічного перетворення (трансформації).
Рядок 139:
У наступні роки українська еміграція до Азії постійно зростала (разом близько 1,5 млн українців), так що число українців в Азії збільшилося станом на 1914 р. майже до 2 млн (у всій Російській Імперії в діаспорі — до 3,4 млн українців). Тоді вже поволі почалася асиміляція української діаспори з російським оточенням, на що впливала низька національна свідомість українців — і де в чому спільність з росіянами, зокрема в релігії.
Важливою обставиною, що сприяла поступливості українців щодо російщення була політична, культурна, мовна, соціальна дискримінація українців Російської імперії, де офіційно на урядовому рівні і в широких колах суспільства, українців не визнавали за окремий повноправний народ, українську мову не визнавали за окремішню самодостатню мову тощо. Український національний рух навіть в його культурницькому прояві вважався сепаратистським, або потенційно таким, що загрожує цілісності «єдіной і нєдєлімой» імперії.<ref>''Чирков О.'' '''Історія України та етнічна будова її людності: взаємна зумовленість розвитку в XX ст. (національний та загальносвітовий виміри)''' // Українознавство. — 2011. — №. 1 (38). — С.: 202–208. Доступно: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2296 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150408230656/http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2296 |date=8 квітень 2015 }}</ref>.
Бувши винятково еміграцією, українські поселенці на сході, хоч численніші від українських поселенців з Австро-Угорщини за океаном, не створювали власного організованого життя на новій території — і не мали подібних зразків серед свого нового оточення. Зв'язки України з цими поселенцями були обмежені (висилка преси, книг, випадкові відвідини) — власних організацій там і не було. Щойно революція 1917 р. сприяла самоорганізації українського населення, ідейно пов'язаної з національно-політичним відродженням України.
Рядок 339:
| [[Українська діаспора в Казахстані|Казахстан]]
| 333 тис.<sup>(2010)</sup>
| [[Костанайська область|Костанайська]] (84,8 тис.), [[Карагандинська область|Карагандинська]] (50,0 тис.), [[Павлодарська область|Павлодарська]] (40,1 тис.), [[Акмолинська область|Акмолинська]] (38,4 тис.), [[Північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанська]] (29,8 тис.) області.<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |title=Архівована копія |accessdate=2 червень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150423124736/http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009reg-census.htm |archivedate=23 квітень 2015 |deadurl=yes }}</ref>
|-
| [[Українці Аргентини|Аргентина]]
Рядок 522:
* Вісник Центрального державного архіву зарубіжної україніки. — Київ, 2011
* [http://www.vesna.org.ua/txt/biletskv/chykago.doc Мости в Україну / Укладачі: Володимир Білецький, Віра Боднарук, Богдан Боднарук. — Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім. — 2005. — 116 с.]
* [http://experts.net.ua/ua/baza/doc/detail.php?ID=15885 Віра Боднарук, Володимир Білецький. Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973–2006. — Донецьк: Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, ТУМ-Чикаго — 2006. — 140 с.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://experts.in.ua/baza/doc/index.php?ELEMENT_ID=34250 Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Донецьк, 19 грудня 2008 р. — Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства «Україна-Світ», Український культурологічний центр, НТШ-Донецьк, 2008. 312 с.]
* Біляїв Володимир Іванович «На неокраянім крилі…»: (Штрихи до літ.портретів західної діаспори)/ В. І. Біляїв; Донец.від-ня наук.т-ва ім. Шевченка. — Донецьк: Східний вид. дім, 2003. — 348 с.
Рядок 568:
*[http://ukrainianworldcongress.org СКУ]
*[https://www.facebook.com/WorldCRC/ Координаційний Ресурсний Центр]
*[https://web.archive.org/web/20170811070557/http://www.uvkr.com.ua/ Українська Всесвітня координаційна рада]
*[http://www.kobza.com.ua/ Українці Росії Кобза]
* [http://ukrpressbg.com/ Українці Болгарії]
Рядок 577:
*[http://www.ukrnoviny.cz Українські новини в Чехії]
*[http://www.ukrajinciberlinu.wordpress.com/ Хата скраю]
*[
* [http://svitua.org/ Незалежний сайт української діаспори "Стожари"]
*[http://www.personal-plus.net/272/3274.html "Персонал Плюс" № 20 (272) 27 травня — 2 червня 2008 року. Українці за кордоном: екскурс в історію]
|