Відкрити головне меню

Зміни

Виправлено джерел: 25; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11&nbsp;{{градус Цельсія}}… +13&nbsp;{{градус Цельсія}} на півдні до +5&nbsp;{{градус Цельсія}}… +7&nbsp;{{градус Цельсія}} на півночі. Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) змінюється від −7&nbsp;{{градус Цельсія}}… −8&nbsp;{{градус Цельсія}} на північному сході до 0&nbsp;{{градус Цельсія}} у степовому Криму і +2&nbsp;{{градус Цельсія}}… +4&nbsp;{{градус Цельсія}} на Південному узбережжі Криму. У найтеплішому місяці (липні) середньомісячна температура змінюється від +17&nbsp;{{градус Цельсія}}… +19&nbsp;{{градус Цельсія}} на півночі та північному заході країни до +22&nbsp;{{градус Цельсія}}… +23&nbsp;{{градус Цельсія}} у південних районах і +25&nbsp;{{градус Цельсія}}&nbsp;— на Південному узбережжі Криму.<ref name="kl"/>
 
Найнижча температура повітря на території України зафіксована 8 січня 1935&nbsp;р. у Луганську. У результаті вторгнення повітряних течій з Арктики температура знизилася тут до −42&nbsp;{{градус Цельсія}}.<ref>{{cite web|url=http://ukrmap.su/uk-g8/873.html|title=Фізична географія України, 8 клас|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYqLHp5D?url=http://ukrmap.su/uk-g8/873.html|archivedate=2013-05-12|accessdate=2012-02-01|deadurl=no}}</ref>
 
Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їх зменшення з півночі й північного заходу в напрямку на південь і південний схід. Найбільші річні суми опадів помічено в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]]&nbsp;— 1500 мм (полонина Плай&nbsp;— 1663 мм) і [[Кримські гори|Кримських горах]] (1000—1200 мм), найменші&nbsp;— на причорноморському узбережжі та на Присивашші (від 450—400 до 300 мм). На переважній частині території кількість опадів у середньому змінюється від 650—600&nbsp;мм на заході до 450—400&nbsp;мм на півдні й південному сході. Основна їх маса припадає на теплий період року, за винятком Південного берега Криму. Взимку опади бувають у вигляді снігу, майже на всій території країни; висота снігового покриву&nbsp;— 10-30&nbsp;см, а в горах досягає 40&nbsp;см.
[[Файл:Upa 1947.jpg|thumb|200px|Бійці УПА в [[Сураж (село)|Суразьких лісах]] (грудень 1943)<ref>http://cdvr.org.ua/ Центр досліджень визвольного руху</ref>.]]
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-A0706-0018-029, Sowjetunion, Storow, Juden vor Exekution.jpg|міні|200пкс|праворуч|[[Голокост в Україні|Українські євреї]] примушені копати власні могили, [[Зборів]], липень [[1941]] року.]]
[[23 серпня]]<ref>{{Cite news|url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/08/22/144140/|title=6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна|work=Історична правда|accessdate=2018-01-30}}</ref> [[1939]] року СРСР та Німеччина уклали [[Пакт Молотова-Рібентропа|пакт про ненапад та розподіл сфер впливу]] у Східній Європі. [[1 вересня]] року німці [[Польська кампанія (1939)|напали на Польщу з заходу]], а [[17 вересня]] Радянський Союз&nbsp;— [[Польський похід РСЧА|зі сходу]]. Внаслідок цієї операції до [[УРСР]] були приєднані Західна Волинь і Галичина, заселені переважно українцями<ref>[{{Cite web |url=http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva-i-prava-ukrainy/priednannya-zahidnoyi-volini-ta-shidnoyi-galichini-do-skladu-ursr |title=Приєднання Західної Волині та Східної Галичини до складу УРСР] |accessdate=6 листопад 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130419042259/http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva-i-prava-ukrainy/priednannya-zahidnoyi-volini-ta-shidnoyi-galichini-do-skladu-ursr |archivedate=19 квітень 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Після [[Французька кампанія (1940)|окупації Німеччиною Франції]], [[28 червня]] [[1940]] року СРСР здійснив [[Бессарабсько-Буковинський похід 1940|операцію супроти Румунії]]. Завдяки цьому до складу УРСР були повернуті Північна [[Буковина]] і [[Буджак]], але [[Молдовська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|відторгнута частина]] [[Придністров'я]], що стала частиною [[Молдовська Радянська Соціалістична Республіка|Молдовської РСР]]. [[14 липня]] [[1940]] року червоноармійські війська окупували країни [[Балтійські країни|Балтії]], а [[1 червня]] [[1941]] року німці захопили [[Балкани]]. Німеччина і СРСР отримали спільні кордони.
 
[[18 грудня]] [[1940]] року Німеччина затвердила [[план Барбаросса]] й [[22 червня]] [[1941]] року напала на СРСР. [[Німецько-радянська війна|Війна між цими державами]] тривала чотири роки й велася значною мірою на території України. У конфлікті на боці Німеччини виступили [[Королівство Італія (1861-1946)|Італія]], [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Угорщина]], [[Королівство Румунія|Румунія]], [[Незалежна Держава Хорватія|Хорватія]], [[Третє Болгарське царство|Болгарія]], [[Перша Словацька республіка|Словаччина]] і [[Фінляндія]].
[[19 вересня]] [[1941]] року нападники захопили [[Битва за Київ (1941)|Київ]] і [[Правобережна Україна|Правобережжя]], [[24 жовтня]]&nbsp;— [[Харків]] і [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]], а червні-липні [[1942]] року&nbsp;— [[Крим]] і [[Кубань]]. В лютому [[1943]] року СРСР зміг спинити натиск противника [[Сталінградська битва|під Сталінградом]], а в серпні того ж року перехопив наступальну ініціативу після [[Битва на Курській дузі|перемоги на Курській дузі]]. [[6 листопада]] [[1943]] року радянські війська [[Битва за Дніпро|захопили Київ]], а в квітні-травні [[1944]] року встановили радянський контроль над [[Дніпровсько-Карпатська операція|Правобережжям]] і [[Кримська операція (1944)|Кримом]]. Наприкінці серпня [[1944]] року СРСР зайняв [[Львівсько-Сандомирська операція|Західну Україну]] й почав наступ на окуповані Німеччиною країни Центральної Європи. [[2 травня]] радянські війська [[Битва за Берлін|здобули німецьку столицю]] [[Берлін]]. [[8 травня]] війна скінчилася [[капітуляція Німеччини|капітуляцією Німеччини]]. Внаслідок [[день Перемоги|перемоги СРСР]] зросла його роль на міжнародній арені. У країнах Центральної Європи була створена [[Варшавський Пакт|низка прорадянських режимів]].
 
Німецько-радянське протистояння супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, [[Голокост|знищенням великих груп населення]], [[Депортація кримських татар|депортаціями]], [[остарбайтери|вивезенням населення]]. Жертвами цієї війни стало від 8 до 10&nbsp;млн жителів України<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/9/38272 Професор Олександр Лисенко: «Найбільше трофейного обладнання отримав Донбас» // Історична правда, 9.05.2011]</ref>. У цій війні українці воювали переважно на боці СРСР в [[Червона армія|Червоній армії]]<ref>«Losses of the Ukrainian Nation», p. 2: [httphttps://web.archive.org/web/20050515091804/http://www.peremoga.gov.ua/index.php?2150005000000000020] ''Peremoga.gov.ua''</ref>, певні формування, як то дивізія «[[Дивізія Галичина|Галичина]]», на боці Німеччини. Частина українців воювала в складі [[Українська повстанська армія|Української повстанчої армії]] (УПА), що боролася за незалежну від радянського та нацистського панування Україну<ref>«Ukrainian Insurgent Army»: [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkPath=pages\U\K\UkrainianInsurgentArmy.htm] ''Encyclopedia of Ukraine''.</ref>.
 
<gallery mode="packed">
У [[1945]] році Українська РСР стала одним із членів-засновників [[Україна в ООН|ООН]]. Перший [[комп'ютер]] радянської [[МЕСМ]] був побудований у [[Інститут електродинаміки НАН України|Київському інституті електротехніки]] і почав функціонувати в [[1950]]-му.
 
Післявоєнні [[етнічні чистки]] відбувалися з новим розширенням Радянського Союзу. Згідно зі статистикою, станом на 1 січня 1953 року, [[українці]] були другими у списку серед дорослих «[[спецпереселенці]]в», що включає 20&nbsp;% від загальної суми. Крім українців, понад 450 тисяч етнічних німців з УРСР та понад 200 тисяч кримських татар стали жертвами примусової депортації.<ref>Migration and migration policy in Ukraine: [http://www.niisp.gov.ua/articles/78/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110510095807/http://www.niisp.gov.ua/articles/78/ |date=10 травень 2011 }} ''Національний інститут проблем міжнародної безпеки''</ref>
 
УРСР була сильно зруйнована під час війни, знищено понад 700 міст та {{nts|28000}}{{nbsp}}сіл, тому відновлення потребувало значних зусиль.<ref>«Ukraine: World War II and its aftermath»: [httphttps://web.archive.org/web/20070929133150/http://www.britannica.com/eb/article-30082/Ukraine] ''Encyclopædia Britannica''</ref> Ситуація ускладнювалася післявоєнним голодом [[1946]]–[[1947]] років, який був викликаний посухою і військовими руйнуваннями інфраструктури. Він забрав десятки тисяч життів.<ref>Особливості та проблеми відбудови господарства України в післявоєнні роки: [http://histua.com/knigi/aktualni-problemi-istorii-ukraini/osoblivosti-ta-problemi-vidbudovi-gospodarstva-ukraini-v-pislyavoyenni-roki]</ref><ref>[http://pidruchniki.ws/11301107/istoriya/trudnoschi_pislyavoyennoyi_vidbudovi_ukrayini_golod_1946-1947 Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947&nbsp;рр.]</ref>
 
Після смерті [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] в [[1953]] році [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]] став [[Генеральний секретар ЦК КПРС|першим секретарем ЦК КПРС]]. Будучи першим секретарем Компартії Української РСР у [[1938]]–[[1949]] роках, Хрущов був глибоко обізнаний з республікою і після приходу до всесоюзної влади, він почав підкреслювати дружбу між українським і російським народами. У [[1954]] році широко відзначалося 300-річчя [[Переяславська рада|Переяславської Ради]] і, зокрема, Крим був переданий з РРФСР до Української РСР.<ref>[http://www.iccrimea.org/historical/crimeatransfer.html The Transfer of Crimea to Ukraine"]</ref>
 
Вже до [[1950]] року республіка повністю перевершила довоєнний рівень промисловості й виробництва.<ref>«Ukraine&nbsp;— The last years of Stalin's rule»: [httphttps://web.archive.org/web/20080115052626/http://www.britannica.com/eb/article-30084/Ukraine]''Encyclopædia Britannica''</ref> У [[1946]]–[[1950]] роках [[П'ятирічки в СРСР|п'ятирічного плану]] майже 20&nbsp;% радянського бюджету було вкладено в радянську Україну. У результаті українська робоча сила зросла на 33,2&nbsp;% з 1940 по 1955 рік, в той час як обсяг промислового виробництва зріс в 2,2 рази за той же період. Радянська Україна незабаром стала європейським лідером в області промислового виробництва, важливим центром радянської військової промисловості та високотехнологічних досліджень. Така важлива роль була зумовлена і доповнена значним впливом місцевої еліти.
 
=== Незалежність ===
 
[[Файл:Joesjtsjenko Marion Kiev 2004.jpg|міні|ліворуч|Протестувальники на [[Майдан Незалежності (Київ)|Майдані Незалежності]] в перший день [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]]]
У [[2004]] році другий тур президентських виборів відбувся з масовими системними фальсифікаціями<ref>{{cite web|url=http://www.skubi.net/ukraine/judgment-december-3.html|назва=The Supreme Court findings|дата-доступу=07-07-2008|видавництво=Supreme Court of Ukraine|дата=03-12-2004|мовою=uk|url-архіву=httphttps://www.webcitation.org/6HZ9wqN35?url=http://www.skubi.net/ukraine/judgment-december-3.html|дата-архіву=22-06-2013|deadurl=no}}</ref> на користь провладного кандидата [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]. Це призвело до початку всеукраїнської акції протесту, що отримала назву «[[Помаранчева революція]]». [[Верховний суд України]] скасував рішення [[ЦВК України|ЦВК]] про перемогу на виборах Віктора Януковича і призначив переголосування, за результатами якого президентом було обрано [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]].
{{main|Справа «Ющенко проти ЦВК» (2004)}}
Янукович повернувся до влади у [[2006]] році, коли він став [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністром]] під час [[Антикризова коаліція|«Антикризової коаліції»]]<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/5242860.stm Ukraine comeback kid in new deal], [[BBC News]] (4 серпня 2006)</ref>, що призвело до дострокових парламентських виборів у вересні [[2007]] року<ref>[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7149549.stm Tymoshenko picked for Ukraine PM], [[BBC News]] (18 грудня 2007)</ref>.
[[Файл:SState flag of Ukraine carried by a protester to the heart of developing clashes in Kyiv, Ukraine. Events of February 18, 2014.jpg|міні|ліворуч|[[Барикади]] [[Євромайдан]]у 18 лютого 2014]]
Невдоволення правлінням Януковича вилилося протягом 2010—2013 років у численні акції протесту, зокрема «[[Податковий майдан]]», «[[Україна проти Януковича]]», [[протести у Врадіївці]] тощо, а [[21 листопада]] [[2013]] відмова Кабінету міністрів від [[Угода про асоціацію між Україною та ЄС|підписання угоди про асоціацію України з ЄС]], запланованої попередньо на час саміту [[Східне партнерство|Східного партнерства]] спричинила до багатотисячних акцій протесту, котрі були проведені прихильниками ЄСу невдовзі до майбутніх [[Вибори Президента України|президентських виборів]], що отримали назву&nbsp;— [[Євромайдан]] та «Революція гідності»: після приєднання до протестуючих формувань котрі принципово виступили проти силового порушення громадянських прав українців. [[Силовий розгін Євромайдану в Києві|Силовий розгін протестувальників]] у Києві в ніч на 30 листопада
спричинив вихід на вулиці [[1 грудня]] сотень тисяч (за деякими підрахунками близько мільйона) протестувальників з вимогами відставки уряду Азарова і самого президента. Ескалація конфлікту досягла апогею [[Протистояння в Україні 18—20 лютого 2014|18—20 лютого 2014]], коли внаслідок протистояння силовиків та протестувальників у центрі [[Київ|Києва]] загинуло [[небесна сотня|більше сотні людей]], півтори тисячі було поранено, сотні вважаються зниклими безвісти<ref>[{{Cite web |url=http://nbnews.com.ua/ua/news/113543/comments/ |title=За добу в зіткненнях у Києві поранено 1,5 тисяч осіб, 100 зникли безвісти] |accessdate=25 лютий 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140225051846/http://nbnews.com.ua/ua/news/113543/comments/ |archivedate=25 лютий 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20140222_a.html |title=Архівована копія |accessdate=25 лютий 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140724070743/http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20140222_a.html |archivedate=24 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/985411</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/onovleniy-spisok-zagiblih-pid-chas-krivavih-podiy-v-kiyevi-335724.html «список загиблих під час кривавих подій в Києві»&nbsp;— tsn.ua]</ref>. Результатом подій стало відсторонення [[22 лютого]] [[Верховна Рада України|Верховною Радою]] від виконання обов'язків [[Президент України|Президента України]] [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] та призначення [[Вибори Президента України 2014|дострокових президентських виборів]] на [[25 травня]] 2014 року<ref>{{cite web |url=http://www.rbc.ua/ukr/news/politics/yanukovich-ne-priznaet-svoe-otstranenie-ot-vlasti---german-22022014183700 |title=Янукович не визнає своє відсторонення від влади, - Герман |date=20 лютого 2014 |publisher=РБК Україна |accessdate=24 лютого 2014}}</ref>. Виконувати обов'язки президента України Верховна Рада з 23.02.2014 тимчасово, до обрання Президента, доручила [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександру Турчинову]] (напередодні також був обраний Головою Верховної Ради України замість В.Рибака).<ref>[http://rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/88371.html Офіційне повідомлення на порталі Верховної Ради України]</ref>.
 
===== Війна на сході України =====
Військові з'єднання інших держав регулярно беруть участь у багатонаціональних військових навчаннях із українськими силами в Україні, в тому числі зі [[Збройні сили США|збройними силами США]].<ref>Parliament approves admission of military units of foreign states to Ukraine for exercises: [http://www.kyivpost.com/news/politics/detail/67094] ''kyivpost''</ref>
 
Після здобуття незалежності Україна оголосила себе нейтральною державою. Країна мала обмежене військове партнерство з Росією, іншими країнами СНД і НАТО з [[1994]] року. У 2000-х роках уряд починає схилятися до Організації Північноатлантичного договору, а також поглиблювати співпрацю з альянсом, для чого був встановлений між Україною і НАТО План дій, підписаний у 2002 році. Пізніше було вирішено, що на запитання вступу до НАТО повинен дати відповідь всенародний [[референдум]] у певний момент у майбутньому.<ref>[{{Cite web |url=http://www.mil.gov.ua/files/white_book_eng2006.pdf |title=Архівована копія |accessdate=8 листопад 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071108143812/http://www.mil.gov.ua/files/white_book_eng2006.pdf] |archivedate=8 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref> Під час [[Бухарестський саміт НАТО 2008|Бухарестського саміту]] 2008 року НАТО заявило, що Україна стане членом альянсу, коли вона захоче і коли буде відповідати всім критеріям для вступу.<ref>[http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/63797/]</ref> 2 квітня 2010 [[Віктор Янукович]] своїм рішенням, ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в [[НАТО]] і ліквідував національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.
 
Згідно з рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Україна займає 12 місце в рейтингу найбільших експортерів зброї. За даними інституту, найбільше зброї вона продає в [[Азербайджан]], Грузію та [[Китай]]. Крім цього, Україна є експортером зброї в країни Африки&nbsp;— [[Південний Судан]], [[Республіка Конго|Республіку Конго]] тощо<ref>Новини ТСН: [http://tsn.ua/svit/indiya-stala-naybilshim-importerom-zbroyi.html Україна вилетіла з десятки найбільших експортерів зброї]</ref>. Керівник Центру аналізу світової торгівлі зброєю ([[ЦАСТЗ]]) Ігор Коротченко повідомив, що Україна займає третє місце у світовому рейтингу експортерів бронемашин на період [[2007]]–[[2014]] рр<ref>Новини ТСН: [http://tsn.ua/groshi/ukrayina-uviyshla-do-triyki-svitovih-lideriv-z-prodazhu-bronemashin.html Україна увійшла до трійки світових лідерів з продажу бронемашин]</ref>.
{{main|Мови в Україні|Українська мова}}
[[Файл:Ukraine census 2001 Ukrainian.svg|міні|праворуч|200пкс|Українська мова в Україні (2001)</div>]]
Згідно зі ст. 10, р. 1 Конституції України «[[Державна мова|державною мовою]] в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування [[Українська мова|української мови]] в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист [[Російська мова|російської]], інших мов національних меншин України».<ref>http://www.rada.gov.ua/konst/CONST1.HTM#r1 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090603175116/http://www.rada.gov.ua/konst/CONST1.HTM#r1 |date=3 червень 2009 }} Конституція України, Розділ I, Стаття 10</ref> Історично українська мова походить з [[давньоруська мова|давньоруської]] (давньоукраїнської)&nbsp;— розмовної мови [[Київська Русь|Київської Русі]].<ref>[http://www.britannica.com/eb/article-9074133 Ukrainian language], ''Encyclopædia Britannica''{{ref-en}}</ref> З 15 століття українська мова зазнавала тиску з боку [[польська мова|польської]] ([[полонізація]]), а з 18 століття&nbsp;— з боку [[російська мова|російської]] ([[русифікація]]).
 
Згідно зі [[Всеукраїнський перепис населення 2001|Всеукраїнським переписом населення 2001&nbsp;р.]] українську мову вважають рідною 67,5&nbsp;% населення України, [[російська мова|російську]]&nbsp;— 29,6&nbsp;%<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року</ref>. При цьому українською мовою спілкуються приблизно 53&nbsp;% громадян України, російською&nbsp;— 45&nbsp;%,<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/opituvannya-bilshist-ukrayinciv-spilkuyutsya-vdoma-ukrayinskoyu-movoyu.html Опитування: більшість українців спілкуються вдома українською мовою]</ref> хоча існують й інші цифри.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/7/6567769/ Українці перехотіли другу державну]</ref><ref>[http://dif.org.ua/uploads/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0(2).doc Громадська думка щодо статусу основних мов в Україні]</ref><ref>http://www.rb.com.ua/eng/politics/research/2009/4689.html{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} PROJECT «PRACTICE OF THE USE OF UKRAINIAN AND RUSSIAN LANGUAGE IN UKRAINE»</ref>
 
Українська мова переважає як мова спілкування в родині на Західній Україні, у Центрі та Північному Сході, російська&nbsp;— в Донбасі, Криму та на Півдні.<ref>[{{Cite web |url=http://uabooks.info/ua/book_market/analytics/?pid=2386 |title=Мовний баланс України (Пункт «Мова, якою громадяни спілкуються у родині в залежності від регіону»)] |accessdate=6 березень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130620131040/http://uabooks.info/ua/book_market/analytics/?pid=2386 |archivedate=20 червень 2013 |deadurl=yes }}</ref> В Україні, особливо в етнічно змішаних районах ([[Закарпаття]], [[Донбас]], [[Одеська область]], [[Крим]]) поширені явища [[білінгвізм]]у (двомовності) та [[полілінгвізм]]у (багатомовності). З XIX&nbsp;ст. формується ''[[суржик]]'' (змішана українсько-російська мова), найпоширеніший на Лівобережжі.
 
=== Релігія ===
{{main|Релігія в Україні|Хронологія християнства в Україні|Православна церква України|Католицька церква в Україні}}
{{Bar box
|title=Конфесійна приналежність українців<ref name="razumkov.org.ua">[{{Cite web |url=http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=300 |title="What religious group do you belong to?". Sociology poll by [[&#91;&#91;Razumkov Centre]]&#93;&#93; about the religious situation in Ukraine (2006)] |accessdate=12 січень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140408220038/http://razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=300 |archivedate=8 квітень 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{cite web |url=http://old.risu.org.ua/eng/news/article%3b16706 |title=RISU /English /News /Ukrainians Trust Church, Army, Media Most: |publisher=Old.risu.org.ua |accessdate=October 31, 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120121001316/http://old.risu.org.ua/eng/news/article%3b16706 |archivedate=січень 21, 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{cite news|last=Eke |first=Steven |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8169849.stm |title= Russian patriarch visits Ukraine |publisher=BBC News |date=July 27, 2009 |accessdate=October 31, 2011}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html |title=CIA the World Fact Book |publisher=Cia.gov |accessdate=December 30, 2010}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.stratfor.com/analysis/20081118_part_3_outside_intervention |title=Countries in Crisis: Ukraine Part 3 |publisher=Stratfor.com |date=November 20, 2008 |accessdate=December 30, 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118215455/http://www.stratfor.com/analysis/20081118_part_3_outside_intervention |archivedate=січень 18, 2012 |deadurl=yes }}</ref>
|float=right
|bars=
Панівною релігією в Україні є [[Православна церква|православ'я]], яке представлене двома Церквами: помісна [[Православна церква України]] та [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українська Православна церква (Московський патріархат)]], [[Автокефалія|автономний]] церковний орган при [[Патріарх Московський і всієї Русі|Патріархові Московському]].
 
Друге місце за кількістю послідовників має [[Католицькі церкви східного обряду|Східна]] [[Українська греко-католицька церква]], яка на практиці подібна літургійним і духовним традиціям православ'я, але перебуває у спілкуванні зі Святим Престолом [[Римо-Католицька Церква|Римо-католицької церкви]] і визнає Папу Римського як главу Церкви.<ref>[{{Cite web |url=http://www.ugcc.org.ua/eng/ugcc_history/definition/ |title=Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC) |accessdate=26 лютий 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080226124455/http://www.ugcc.org.ua/eng/ugcc_history/definition/ Ukrainian|archivedate=26 Greekлютий Catholic2008 Church|deadurl=yes (UGCC)]}}</ref>
 
Крім того, є 863 Католицькі громади [[Латинський обряд|латинського обряду]] й 474 представників духівництва, які представляють інтереси близько одного мільйона католиків латинського обряду в Україні.<ref>[{{Cite web |url=http://www.derzhkomrelig.gov.ua/info_zvit_2003.html |title=State Department of Ukraine on Religious |accessdate=4 грудень 2004 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20041204115821/http://www.derzhkomrelig.gov.ua/info_zvit_2003.html State|archivedate=4 Departmentгрудень of2004 Ukraine|deadurl=no on Religious]}}</ref> Це приблизно 2,19&nbsp;% населення, яке складається, в основному, з етнічних поляків і угорців, що проживають переважно в західних регіонах країни.
 
[[Протестантизм|Християни-протестанти]] також становлять близько 2,19&nbsp;% населення. Їхня кількість значно зросла з початком української незалежності. [[Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів]] є найбільшою групою, що складається з більш ніж 150{{nbsp}}тисяч членів і близько {{nts|3000}}{{nbsp}}священнослужителів. Другою за величиною є [[Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників]] з {{nts|110000}}{{nbsp}}членів, понад {{nts|1500}}{{nbsp}}місцевих церков і понад {{nts|2000}}{{nbsp}}священнослужителів. Інші групи включають [[Об'єднання незалежних харизматичних християнських церков України (повного євангелія)|харизматів]], [[Українська Євангельсько-реформована Церква|кальвіністів]], [[Свідки Єгови|Свідків Єгови]], [[Лютеранство|лютеран]], [[Методизм|методистів]] і [[Церква адвентистів сьомого дня|адвентистів сьомого дня]].
[[Файл:Flag colors.jpg|міні|Засіяні [[Пшениця|пшеницею]] поля. Типовий пейзаж у [[Херсонська область|Херсонській області]].]]
{{main|Сільське господарство України}}
Україна є найбільшим у світі [[Виробництво соняшникової олії в Україні|виробником соняшникової олії]],<ref>German expert: Sunflower oil grows in price in Ukraine due to its low world reserves: [http://www.blackseagrain.net/about-ukragroconsult/news-bsg/german-expert-sunflower-oil-grows-in-price-in-ukraine-due-to-its-low-world-reserves] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110723025406/http://www.blackseagrain.net/about-ukragroconsult/news-bsg/german-expert-sunflower-oil-grows-in-price-in-ukraine-due-to-its-low-world-reserves |date=23 липень 2011 }} ''UkrAgroConsult&nbsp;— BlackSeaGrain''</ref>, великим світовим виробником зерна, цукру, меду, яєць та м'яса птиці і майбутнім глобальним гравцем на м'ясному та молочному ринках.
 
Футурологи вважають, що зміна клімату і структури експорту вплинуть на пріоритети аграріїв: скоротяться посівні площі під озимою пшеницею, збільшаться&nbsp;— під кукурудзою, соєю та люцерною, зростуть посіви гороху, сорго, ріпаку, льону олійного та рису. До 2050—2060&nbsp;рр. Україна може стати найбільшим виробником продуктів харчування у світі, в той час як в АПК працюватимуть лише 10&nbsp;% населення. На частку експорту сільськогосподарських продуктів припадатиме близько третини всього українського експорту. Розвинена логістика, дешеві корми, інтегровані підприємства з виробництва готової продукції дозволять Україні стати великим гравцем на світовому ринку м'ясних та молочних продуктів. Продукція буде постачатися в понад 100 країн світу. За словами Олексія Симиренка, керівника агропромислового кооперативу «Симиренко», у майбутньому кліматичний фактор буде стимулювати масове впровадження мінімальних обробок ґрунту: повна автоматизація сільгоспвиробництва в майбутньому неминуча.<ref>У майбутньому Україна буде аграрною країною: [http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/09/28/211045] ''Новини Finance.ua''</ref>
=== Туризм ===
{{main|Туризм в Україні}}
За даними рейтингу [[Всесвітня туристична організація|Всесвітньої туристської організації]] Україна займає восьме місце в Європі за кількістю туристів.<ref>[UNWTO World Tourism Barometer, volume 6, UNWTO http://www.tourismroi.com/Content_Attachments/27670/File_633513750035785076.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080819191518/http://www.tourismroi.com/Content_Attachments/27670/File_633513750035785076.pdf |date=19 серпень 2008 }}]</ref>
[[Файл:Ласточкино гнездо.jpg|right|thumb|[[Ластівчине гніздо]]. У [[Крим]]у діє безліч морських курортів та історичних місць]]
 
[[Файл:00 139g Kiev, Obuszug.jpg|thumb|[[система багатьох одиниць#СМЕ на тролейбусах|Поїзд]] з двох тролейбусів [[Škoda 9Tr]] з'єднаних за системою [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]]<ref name="KievInv"/> в Києві (1986 рік)]]
 
Авіаційний сектор в Україні розвивається дуже швидко, чому сприяє недавно встановлений [[Візова політика України|безвізовий режим]] для громадян низки країн. Крім того, футбольний турнір [[Євро-2012]] спонукало уряд вкладати величезні гроші у транспортну інфраструктуру, зокрема, в аеропорти.<ref>[http://www.uefa.com/uefaeuro2012/news/newsid=1520657.html Kharkiv airport gets new terminal on]</ref> В даний час існують три основні нові аеропортні термінали аеропорту на стадії будівництва в [[Донецький аеропорт|Донецьку]], [[Львівський аеропорт|Львові]] та Києві, новий аеропорт вже відкрився в [[Харківський аеропорт|Харкові]], у Києві розпочав роботу Термінал F Міжнародного аеропорту [[Бориспільський міжнародний аеропорт|Бориспіль]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.kbp.com.ua/english/for-passengers/z-terminalu-f-pochali-zdiysnyuvatisya-mizhnarodni-reysi-2.html |title=Terminal F serviced {{nts|{{!}}30000}}{{nbsp}}passengers during the first week of its operation&nbsp; — State Enterprise Boryspil International Airport] |accessdate=31 грудень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120012938/http://kbp.com.ua/english/for-passengers/z-terminalu-f-pochali-zdiysnyuvatisya-mizhnarodni-reysi-2.html |archivedate=20 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— перший з двох нових міжнародних терміналів. Україна має ряд авіакомпаній, найбільшою з яких є «[[Міжнародні Авіалінії України]]».
 
Морський транспорт, в основному, річковий, надає пасажирські послуги на [[Дніпро (річка)|Дніпрі]], [[Дунай|Дунаї]], [[Прип'ять|Прип'яті]] та їхніх притоках. У більшості великих міст є річкові порти, усі зручності для посадки і висадки пасажирів, навантаження і розвантаження вантажів і сировини. Міжнародні морські подорожі здійснюється головним чином через [[Одеський порт|порт Одеси]], звідки [[пором]]и регулярно плавають до [[Стамбул]]а, [[Поромна переправа Варна — Чорноморськ|Варни]] і [[Хайфа|Хайфи]].
У 2009 році транспортна система забезпечила перевезення 1,5&nbsp;млрд тонн [[вантаж]]ів і 7,3&nbsp;млрд. [[пасажир]]ів. Внаслідок світової фінансової кризи та скорочення попиту на основні експортні товари у 2009 році відбулося падіння обсягів вантажних перевезень на 17,6&nbsp;% порівняно з 2008 роком, пасажирських перевезень&nbsp;— на 12,7&nbsp;%.
 
На території України в Києві з'явився перший в Російській імперії [[трамвай]]<ref>''[[Веклич Володимир Пилипович|В.&nbsp;П.&nbsp;Веклич]], Л.&nbsp;В.&nbsp;Збарський'' Проблеми і перспективи розвитку трамвайного транспорту в Українській РСР {{ref-ru}}&nbsp;— К.: Общество «Знание» УССР, 1980</ref><ref>''В.&nbsp;К.&nbsp;Дьяконов, М.&nbsp;А.&nbsp;Ольшанський, И.&nbsp;М.&nbsp;Скаковський, [[Веклич Володимир Пилипович|В.&nbsp;П.&nbsp;Веклич]] та ін.'' Перший в Росії. Київському трамваю 75 років {{ref-ru}}&nbsp;— К.: Будівельник, 1967—144 с, іл.</ref> (1892), перший у світовій практиці<ref name="KievInv">{{cite web | url = http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34275 | title = Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» {{ref-ru}}. На сайті «www.autoconsulting.com.ua»
{{cite web | url = http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34275 | title = Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» {{ref-ru}}. На сайті «www.autoconsulting.com.ua» | accessdate = 2015-09-11 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6bWvVXkzD?url=http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34275 | archivedate = 2015-09-14 | deadurl = no }}
| accessdate = 2015-09-11 | archiveurl = http://www.webcitation.org/6bWvVXkzD | archivedate = 2015-09-14 }}</ref><ref>''[[Брамський Казимир Антонович|Брамський К. А.]]'' Перший у світі [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|тролейбусний поїзд]] // Міське господарство України.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 30-31.&nbsp;— {{ISSN|0130-1284}}</ref> [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|тролейбусний поїзд]]<ref>''Фонова М.'' «Ракета» [[Веклич Володимир Пилипович|Веклича]] // газета «[[Вечірній Київ]]», 2 листопада 1970.&nbsp;— С. 2.</ref> винахідника [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]]<ref>[[Енциклопедія сучасної України]]: в 25 т. / Під ред. [[Дзюба Іван Михайлович (Герой України)|І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба]] та ін.&nbsp;— Київ : 2005.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 187&nbsp;— ISBN 966-02-3354</ref> (1966) та перша в СРСР [[Київський швидкісний трамвай|лінія швидкісного трамваю]] побудована за ініціативою [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]]<ref>{{cite web | url = http://www.autoconsulting.ua/article.php?sid=35059 | title = Стаття «Як в Києві з'явилася перша в СРСР лінія швидкісного трамвая. Історичні фото».{{ref-ru}} На сайті «www.autoconsulting.ua» | accessdate = 2015-12-25 | archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6e30WrJlq?url=http://www.autoconsulting.ua/article.php?sid=35059 | archivedate = 2015-12-25 | deadurl = no }}</ref> і Василя Дяконова (1978)<ref>{{cite web | url = http://kpt.kiev.ua/information/about-kyivpastrans/Miskiy_tramvay/ | title = Стаття «Історія розвитку міського трамваю». На сайті «КИЇВПАСТРАНС» | accessdate = 2016-02-04 | archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6f2mqavz7?url=http://kpt.kiev.ua/information/about-kyivpastrans/Miskiy_tramvay/ | archivedate = 2016-02-04 | deadurl = no }}</ref>.
{{See also|Список портів України}}
 
[[Файл:Офіс УНІАН Київ 2008.JPG|міні|праворуч|200пкс|Головний офіс інформаційної агенції [[УНІАН]].]]
 
Характерною рисою українських засобів масової інформації є двомовність. Продукція випускається як українською, так російською мовами. Проте багато популярних видань продають лише російськомовні матеріали. Крім цього, через слабкий розвиток ринку реклами, більшість українських медіакомпаній залежні від підтримки спонсорів. За даними організації «[[Репортери без кордонів]]» на 2010 рік в Україні спостерігається «часте порушення [[свобода преси|свободи преси»]] від часу приходу до президентства Віктора Януковича, а також загроза медійному плюралізму через конфлікти інтересів спонсорів та журналістів<ref name="ББС"/><ref>Станом на лютий 2011 року Україна займала 89 місце за рівнем свободи преси з 175 країн світу ([http://en.rsf.org/report-ukraine,142.html Reporters Without Borders. February 2011]). Для порівняння: Німеччина&nbsp;— 17, Польща&nbsp;— 32, Румунія&nbsp;— 52, Росія&nbsp;— 140, Білорусь&nbsp;— 154 ([http://en.rsf.org/press-freedom-index-2010,1034.html Reporters Without Borders. February 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110721221055/http://en.rsf.org/press-freedom-index-2010,1034.html |date=21 липень 2011 }})</ref>.
 
Левову частку українського медіаринку займає телебачення. Телевізійні підприємства поділяються на національні, приватні та змішані. До першої категорії належить [[Національна телекомпанія України]], до другої&nbsp;— [[СТБ]], [[Новий канал]], [[ICTV]], [[5 канал]] а до третьої&nbsp;— [[Інтер (телеканал)|Інтер ТБ]] та [[1+1]]. Останні дві компанії мають найбільшу аудиторію<ref name="ББС">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1102303.stm Ukraine country profile // BBC News. 19 October 2010 .]</ref>.
* [http://www.president.gov.ua Президент України]
* [http://www.kmu.gov.ua Кабінет міністрів України]
* [https://web.archive.org/web/20071223190549/http://portal.rada.gov.ua/ Верховна Рада України]
* [https://www.cia.gov/library/publications/resources/world-leaders-1/UP.html Chief of State and Cabinet Members]
; Інше
273 115

редагувань