Змієві вали: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
додано посилання на тексти джерел |
Немає опису редагування |
||
Рядок 80:
== Місце в культурі ==
Циклопічні як для Східної Європи споруди до цього часу вражають уяву. Вони стали предметом багатьох легенд та версій що до їх походження та призначення. Зокрема, за народними легендами зафіксованими в ХІХ ст ([[Максимович Михайло Олександрович|М.О.Максимовичем]] та [[Падалка Лев Васильович|Л.В.Падалкою]]) їх проорав Змій, який постійно нападав на жителів [[Подніпров'я]], врешті [[Кирило Кожум'яка]] (за іншими версіями легенди ковалі Кузьма та Дем'ян) поборов його і запряг до плуга. Вивернута з проораної Змієм борозни земля й утворила величезні насипи. Дотягнувши плуг до річки (або за іншими версіями до моря), Змій від утоми та спраги випив занадто багато води й луснув, а вали люди назвали Змієвими. В.Б.Антонович у рефераті «Про вали, що розміщені на території давнього Київського князівства» переповідає легенду, про те, як у Дніпрі оселився змій, що брав з населення данину маленькимидітьми, яких з’їдав. Частина краєзнавців з середини ХХ ст вважають, що археологічними дослідженнями встановлено час спорудження Змієвих валів за довго до давньоруських часів — племенами хліборобів, які заселяли територію українського лісостепу та степу і мали державну організацію.
Письменник (колишній археолог та історик) [[Шилов Юрій Олексійович|Юрій Шилов]] вважає, і ці його погляди перегукуються з пізніми оцінками [[Бугай Аркадій Сильвестрович|А. Бугая]], що прадавні перші Змієві вали служили певними тотемами у давнім слов'ян. Вали не були укріпленнями, а відігравали культову роль в житті древнього суспільтва. Зокрема, [[Шилов Юрій Олексійович|Ю. Шилов]] стверджує, що міста араттів та оріянів в планах мали вигляд жінки-рожениці, воїна з щитом і мечем, та ін. Отже, вал на його думку міг відігравати певну сакральну роль Змія для окремої місцевої громади. Коло нього могли проводити ритуал в якому Змій гинув (від звитяжного Індри) і це надавало життя довколишній природі, закладеним культурним рослинам. Письменник стверджує, що в розкопаних ним курганах, в основі чітко простежені сцени в камені пермоги Індри над Змієм Врітрою, який стискав Валу не даючи їй розвинутися; а після загибелі Змія, Вала-яйце отримувало волю для розвитку.
Рядок 142 ⟶ 140:
*Максимович М.А. О древнем вале, бывшем еще при Владимире Святом, южнее Киева на границе земли печенегов / М.А. Максимович // Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2. — C. 341.
*Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение / Л.В. Падалка. — Полтава, 1914. — C. 8.
*[http://chtyvo.org.ua/authors/Sokolova_Nataliia/Deiaki_osoblyvosti_doslidzhen_vitchyznianoi_istorii_u_pratsiakh_kyivskykh_istorykiv_KhIKh_stolittia/ Попова О., Соколова Н. Деякі особливості досліджень вітчизняної історії у працях київських істориків ХІХ століття (джерелознавчий аспект). // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. – Київ, 2016. – Спецвип. 34 c.154-160]
*Роздобудько М.В. Матеріали до датування переяславських «змійових» валів / М.В. Роздобудько, Д.А. Тетеря // Археологія. — 1997. — № 3. — C. 139.
*Роздобудько М.В. «Змійові» вали Переяславщини / М.В. Роздобудько // Переяслав у віках. — К.: Світ успіху, 2007. — C. 57.
| |||