Кримськотатарський правозахисний рух: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Кримськотатарський правозахисний рух'''<br>
Виник після [[ХХ з'їзд КПРС|ХХ з'їзду КПРС]] (1956) у місцях депортації кримських татар (див. [[Депортація кримських татар|Депортація кримськотатарського народу 1944]]). У різні роки активну роль у його діяльності та підтримці брали [[Амет-Хан Султан|Аметхан Султан]], [[БекіровичОсманов Юрій ОсмановБекірович|Ю. Османов]], [[Джеппар Акімов|Дж. Акімов]], [[Айше Сеітмуратова|А.Сеітмуратова]], А. Решидов, С. Сеїтвелієв, У. Абдураманов, Р. Мустафаєв, М.Халілов, Б. Османов, М. Селімов, А. Джеппаров, А. Аблаєв, [[Джемілєв Мустафа|М.Джемілєв]], С. Меметов, [[Петро Григоренко|П. Григоренко]], [[Андрій Сахаров|А. Сахаров]], А. Марченко, А. Костерін, [[Людмила Алексєєва|Л. Алексєєва]], Г. Алтунян та ін. До політичного керівництва країни складалися петиції, провадилася роз'яснювальна робота як протидія антикримськотатарській пропаганді. Відповіддю влади були незначні поступки в галузі культури та репресії. Коли на поч. 1960-х рр. було створено Союз кримськотатарської молоді за повернення на Батьківщину, то його лідерів – М.Омерова, С.Умерова – заарештували. Це не спинило рух. Продовжили його на цьому етапі "ініціативні групи" (діяли в рамках законодавства), і невдовзі заг. чисельність їхніх членів склала 5 тис. осіб, що дало змогу у 2-й пол. 1960-х рр. створити цілісну орг. структуру руху. Посилилася агітація за повернення до Криму та відновлення [[Кримська АРСР|Кримської Автономної РСР]] як національної республіки. Збиралися кошти для роботи і допомоги засудженим та їхнім сім'ям, посилалися делегації до Москви, проводилися демонстрації. Підготовлене лідерами руху звернення до [[XXIII з'їзд КПРС|XXIII з'їзду КПРС]] (1966) підписали понад 120 тис. осіб, у жовт. 1966 в Узбекистані повсюдно у місцях проживання депортованих були проведені масові акції з приводу 45-річчя створення Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки. У верес. 1967 в Ленінабаді (нині м. [[Худжанд]], Таджикистан) відбулися перші нелегальні збори представників "ініціативних груп".
 
5 верес. 1967 Президія ВР СРСР ухвалила указ "Про громадян татарської національності, що проживали в Криму", він формально повернув кримським татарам громадянські права, а також передбачив можливість проведення обмеженого "оргнабору" переселенців до Криму. У цей же час тисячі активістів були в різних формах піддані переслідуванням.