Змієві вали: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Avborysov (обговорення | внесок)
додано ще один док.фільм
Avborysov (обговорення | внесок)
додано нові факти
Рядок 80:
 
== Місце в культурі ==
Циклопічні як для Східної Європи споруди до цього часу вражають уяву. Вони стали предметом багатьох легенд та версій що до їх походження та призначення. Зокрема, за народноюнародними легендоюлегендами зафіксованоюзафіксованими в ХІХ ст ([[Максимович Михайло Олександрович|М.О.Максимовичем]] та [[Падалка Лев Васильович|Л.В.Падалкою]]) їх проорав Змій, який постійно нападав на жителів [[Подніпров'я]], врешті [[Кирило Кожум'яка]] (за іншими версіями легенди ковалі Кузьма та Дем'ян) поборов його і запряг до плуга. Вивернута з проораної Змієм борозни земля й утворила величезні насипи. Дотягнувши плуг до річки (або за іншими версіями до моря), Змій від утоми та спраги випив занадто багато води й луснув, а вали люди назвали Змієвими.
 
Частина краєзнавців з середини ХХ ст вважають, що археологічними дослідженнями встановлено час спорудження Змієвих валів за довго до давньоруських часів — племенами хліборобів, які заселяли територію українського лісостепу та степу і мали державну організацію.
Рядок 134:
* Кучера М. П. Довгі вали. // Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян.- Київ-Львів, 1997. — С.221-228.
* Кучера Михайло Змійові вали Фастівщини. // Прес-музей (Фастівський держ.краєзнавч.музей).- № 10-11 — Фастів,2001.- С. 136—140.
*Максимович М.А. О древнем вале, бывшем еще при Владимире Святом, южнее Киева на границе земли печенегов / М.А. Максимович // Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2. — C. 341.
*Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение / Л.В. Падалка. — Полтава, 1914. — C. 8.
 
== Посилання ==