Змієві вали: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
уточнено текст статті. |
||
Рядок 1:
'''Змі́єві вали́''' —
На початок 2000-х років більша частина ''Змієвих валів'' знищені в наслідок господарської діяльності. Вцілілі ділянки збереглись переважно в лісових масивах та важко доступних, малоцінних з точки зору господарського використання територій. Окремі ділянки Змієвих валів перебувають на державному обліку. Проте, не існує дієвої системи захисту цих пам'яток від сільськогосподарської діяльності та лісогосподарського використання, що призводить до їх поступового руйнування.
▲== Датування валів ==
[[Файл:Реконструкція-waly.jpg|thumb|250px|Змієві вали: реконструкція.]]
Рядок 15 ⟶ 13:
[[Файл:Змієвий Вал, с. Мотижин, На Зх краю сел.jpg|thumb|250px|Змієвий Вал, с. Мотижин]]
В історії дослідження ''Змієвих валів''
Для визначення віку валів конкретні дані до останнього часу були відсутні. Використовуючи легенду про будівництво римським імператором Траяном (кінець I— початок II ст.н. е.) так званих Траянових валів у Подністров'я і Подунав'я, І. І. Фундуклей відносив їх будівництво до римського часу [206, с. 30]. Відомі твердження про будівництво середньодніпровських Змієвих і дунайських Траянових валів київським Траяном за 500 років до н. е.
Рядок 26 ⟶ 24:
Більшість дослідників вважає, що високі насипи значної довжини виконували роль суцільних загороджень і були ефективними засобами захисту осілого хліборобського населення лісостепу, його господарства та жилих поселень від легкої кінноти степових кочовиків, зводячи нанівець їхню головну перевагу— швидкість просування та раптовість нападу. Загрозу з боку степу, підтверджує конструкція валів та загальна спрямованість їхніх ліній— вали хвилями розходяться з півночі на південь та південний схід, утворюючи паралельні лінії.
Те, що зараз виглядає як залишки невиразних земляних насипів, колись було потужним та складним укріпленням— суцільні вали висотою 10..15 метрів, шириною основи до 20 метрів, на дерев'яному каркасі, в деяких місцях у вигляді 5-6 паралельних земляних укріплень, з ровом глибиною до 2..3 метрів. Будівництво таких споруд вимагало величезної кількості людей та централізованого управління, тобто воно було можливим лише за умови існування держави, розвиненої цивілізації на цих територіях. У українській історіографії довгий час вважали, що ці укріплення були побудовані за часів Київської Русі, хоча вже тоді було багато аргументів на користь того, що було їх створено набагато раніше. Про це, зокрема, побічно свідчить і те, що вже за руських часів виникнення Змієвих валів мало вигляд легенди. Причиною таких поглядів було недостатнє дослідження історичної доби епохи [[Велике переселення народів|великого переселення народів]] та часом свідоме ігнорування свідоцтв [[Пізня Античність|пізньоантичних]] письмових джерел ([[Флавій Зенон]], [[Кассіодор]] та ін.) про державу [[Готи|готів]] та її знищення [[Гуни|гунською]] навалою [[375]] р. н. е.
М. Ю. Брайчевський у 1952 р. висловився проти датування Змієвих валів скіфським часом. Він зазначав, що існування таких валів в умовах общинного ладу за відсутності єдиної централізованої влади і єдиної військової організації позбавлене будь-яких підстав. Змієві вали захищали не Степ, де в скіфський період виникла рабовласницька держава, а Лісостеп. У порядку робочої гіпотези М. Ю. Брайчевський запропонував датувати Змієві вали Середнього Подніпров'я періодом черняхівської археологічної культури II—V ст.н. е. При цьому Брайчевський не заперечував існування валів давньоруського часу, однак місце розташування цих валів не вказував. Пізніше М. Ю. Брайчевський уточнив, що до епохи Київської Русі можуть належати вали Київщини, а до черняхівської культури— вали Поділля.
Рядок 53 ⟶ 51:
Розрізняють наступні групи:
* [[Змієві вали Київщини]] — найбільша система укріплень на правому березі Дніпра, що складена з валів різної висоти і довжини. Загальноприйнятно Змієвими називати саме залишки валів по річках [[Віта (річка)|Віта]], [[Красна (притока Дніпра)|Красна]], [[Трубіж]], [[Стугна]] і [[Рось]], які й
* [[Змієві вали Переяслава]] —
* [[Змієві вали Посулля]] — назва широкого валу, що тягнеться по правому березі річки [[Сула (притока Дніпра)]] від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста [[Суми]].
|