Титаномахія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
примітки
→‎Наслідки: доповнення
Рядок 53:
 
Після перемоги Зевс взяв собі у володіння небо, Посейдон — море, а Аїд — підземне царство. Земля ж лишилася в спільному володінні богів, котрі визнали Зевса за головного. Пізніше велетні гіганти виступили проти богів, щоб помститися їм за титанів, але так само програли. Їхня битва з олімпійцями отримала назву гігантомахії.
 
== Трактування міфів про титаномахію ==
Згідно [[Роберт Грейвс|Роберта Грейвса]], міфи про боротьбу богів-олімпійців з титанами відображають війну [[Еллін|еллінів]] з корінниим населенням [[Пелопоннес|Пелопоннесу]]. Титани початково були богами аборигенів і після перемоги еллінів їхній культ припинив існування, що й описано як ув'язнення титанів. У той же час з еллінами вірогідно перебували в союзі деякі місцеві племена, тому в міфах у богів-олімпійців є союзники з числа титанів. Тріада богів Посейдона, Аїда та Зевса відображає три нашестя еллінів: іонійське, еолійське та [[Ахейське вторгнення|ахейське]]. Після першого й другого елліни, попри перемогу, були асимільовані місцевим населенням. Тільки ахейське нашестя утвердило панування еллінської культури. Вирішальна битва, найвірогідніше, сталася близько 1550 року до н.е. Після перемоги еллінів було скасовано принесення в жертву царів племен, що зробило ватажків переможців безсмертними богами в очах населення. До того часу втім і в корінного населення вже не практикувалося щорічне вбивство царя та обрання нового. Натомість замість царів у жертву приносилися діти, тому в міфі Кронос пожирає своїх дітей<ref>{{Cite book|title=Мифы Древней Греции / Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи|last=Грейвс|first=Р.|year=1992|publisher=Прогресс|location=Москва|pages=27-28|language=|isbn=}}</ref>.
 
== Див. також ==