Титаномахія: відмінності між версіями

Бог [[Кронос]] (Крон) боявся, що його діти позбавлять його влади, як він сам вчинив зі своїм батьком [[Уран (міфологія)|Ураном]]. Тому Кронос наказав своїй дружині [[Рея (міфологія)|Реї]] приносити йому всіх народжених нею дітей і проковтував їх. Так Кронос пожер [[Гестія|Гестію]], [[Деметра|Деметру]], [[Гера|Геру]], [[Аїд]]а і [[Посейдон]]а<ref>Аполлодор I.1,5; Гесіод, Теогонія 453-467.</ref>. Народженого після них [[Зевс]]а Рея за порадою Урана і Геї сховала на острові [[Крит]] (за іншою версією у [[Фригія|Фригії]]) в печері,[[Діктейська апечера|Діктейській чоловіковіпечері]]<ref далаname=":0">Гігін. проковтнутиПоетична камінь,астрономія загорнений у11.13; пелюшкиАрат. КронНебесні неявища помітив156-163; обману,Гесіод. аТеогонія вцілилий Зевс ріс на Криті477-487,</ref>.

Німфи [[Адрастея (німфа)|Адрастея]] та [[Ідея (міфологія)|Ідея]] опікувалися Зевсом, вигодовуючи його молоком божественної кози [[Амальтея|Амальтеї]]. Бджоли носили йому мед зі схилів високої гори Дікти<ref name=":0" />. Біля входу до печери стояли напівбоги [[курети]], які били в щит мечами щоразу, коли маленький Зевс плакав. Тому Кронос довго не знав про свого сина і був впевнений, що йому ніхто не загрожує<ref name=":1">Гесіод, Теогонія 477-487, 485 і далі; Аполлодор 1.1.7. Ватиканські міфографи і 1.104; Каллімах. Гімн до Зевса 52 і далі; Лукрецій II.633-639; Схолії до Арата V.46; Гігін 139.</ref>.

Зрештою Зевс виріс і Рея вирішила, що він готовий до битви з батьком. Зевс проник в покої батька під виглядом виночерпія й дав йому зілля, щоз гірчиці й солі. Воно змусило виплюнутиКроноса виригнути з черева всіх проковтнутих дітей, які доти також виросли. Разом вони укріпилися на горі Олімп і почали боротьбу з Кроносом та іншими титанами за владу над світом<ref>Гігін. Теогонія 477-487, 495-506. Аполлодор I.21.</ref>.

Деякі титани стали на бік богів Олімпу, тоді як за Кроноса стали решта на чолі з Атлантом. Проте боротьба тривала десять років без переваги ні Кроноса, ні Зевса. Зевс, дослухавшись до поради Геї, визволив з-під землі та задобрив дарами трьох сторуких велетнів [[Гекатонхейри|гекатонхейрів]]. Вони жбурляли у ворогів цілі скелі, а Зевс метав блискавки, від чого весь світ здригався. Від битви світ охопили пожежі, моря закипіли, а небо закрив дим. Також на допомогу Зевсові прийшли кіклопи, котрі викували йому громи і блискавки, ГадесАїд, що дав шолом, і Посейдон, який вручив тризубець. Врешті Кронос та інші титани не витримали натиску і були переможені<ref name=":2">Гесіод. Теогонія 665-820; Аполлодор I.2.1; Діодор Сицилійський V.70; Ератосфен. Пеертворення на зорі 27.</ref>.

Зевс розправився з титанами та їх спільниками, які не перейшли на його бік. Так [[Атлант]]а він примусив тримати на плечах небо, а інших олімпійці скували міцними ланцюгами і скинули до Тартару. Титаніди були помилувані за проханням Метиди й Реї<ref name=":2" />. Двоє з гекатонхейрів самі викликалися стерегти брами до Тартару, щоб титани ніколи не звільнилися<ref>Гесіод «Теогонія» 813—819</ref>. Кроноса, за різними версіями, Зевс або скинув у Тартар з рештою титанів, або примирився з ним та поселив батька на віддаленихнайдальших островах<ref>{{Citeзахідних book|title[[Британські = Мифы Древней Грецииострови|lastБританських = Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи|firstостровах]]<ref name=":2" |year = 1992|publisher = Прогресс|location = Москва|pages = 25-29|language = |isbn = }}</ref>.