Карпатська Україна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 69:
: ''Див. також статтю '''[[Уряд Карпатської України]]'''
[[Файл:Волошин А.jpg|міні|ліворуч|223x223px|[[Августин Волошин]]]]
29 травня 1938 року [[Центральна Руська Народна Рада]] столиці Карпатської України [[Ужгород]]а поставила вимогу до уряду Чехо-Словаччини про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору та конституції. 9 вересня 1938 року до Праги прибула делегація із 10-ти представників Української Центральної Народної Ради для перемовин про статус автономії у Чехо-Словацькій державі. 4 жовтня будапештський уряд запропонував Німеччині приєднати Закарпаття до Угорщини. В цьому його підтримував уряд Польщі, виходячи з того, що існування української автономії активізує
Після підписання [[Мюнхенський договір 1938 року|Мюнхенської угоди]] чотирьох держав ([[30 вересня]] [[1938]] року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча сепаратиська боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. [[22 листопада]] [[1938]] р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, внаслідок чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських [[Українці|українців (русинів)]].
[[8 жовтня]] [[1938]] р. було утворено перший автономний [[Уряд Карпатської України|уряд]] ([[Рада Міністрів Підкарпатської Русі]]), який очолив [[Бродій Андрій|Андрій Бродій]] (затверджений центральною владою [[11 жовтня]] [[1938]] р.). До складу кабінету увійшли діячі як русофільського (А. Бродій, Е. Бачинський, І. П'єщак, С. Фенцик), так і українофільського (Ю. Ревай та А. Волошин) напрямків.
Однак проугорська політика Бродія, який ще до свого призначення вів таємні переговори з Угорщиною про
Новим прем'єр-міністром Карпатської України став лідер [[Християнсько-народна партія|Християнсько-народної партії]] [[Волошин Августин|Августин Волошин]]. Голова краю у присутності міністра Е.Бачинського, чеського генерала О.Сватека і віце-губернатора О.Бескида склав присягу на вірність Чехословацькій Республіці. У виголошеній прем'єрській промові Волошин заявив, що населенню Закарпаття будуть забезпечені їх «культурні, національні та господарські здобутки». На наступний день [[27 жовтня]] газета «Нова свобода» опублікувала звернення Української Народної Ради і очільника Карпатської України до українців світу.
Рядок 80:
Автономний уряд дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» найменування «Карпатська Україна». Нова назва суперечила Конституції ЧСР і не була затверджена Національними зборами (22.11.1938). [[25 листопада]] кабінет Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української мови як офіційної.
Рішенням Першого [[Віденський арбітраж|Віденського арбітражу]] [[2 листопада]] [[1938]] р. північно-західна частина
=== Діяльність ===
Для захисту автономної незалежності і боротьби з угорськими та польськими військовими формуваннями було незаконно створено збройні сили Карпатської України , без згоди на те Чехословацького уряду — Організацію Оборони «[[Карпатська Січ]]», велику допомогу в створенні якої надала закордонна бандитсько-сепаратиська[[Організація Українських Націоналістів]]. Проблема тероризму, як з боку
=== Культурне життя ===
Незважаючи на важкі тогочасні умови в Карпатській Україні працювали тільки українські школи, були відкриті нові освітні заклади. Виходив щоденник «Нова свобода» (редактор [[Ґренджа-Донський Василь Степанович|В. Ґренджа-Донський]]), національно свідома молодь видавала провокаційну газету «Наступ» (редактор [[Росоха Степан|С. Росоха]]), селяни мали свій друкований орган — «Карпатську Україну» (редагував Ю. Таркович). До Хуста приїхали відомі українські письменники [[Олександр Олесь]], [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]], які створили літературно-мистецьке товариство «Говерля», і почали видавати однойменний місячник під редакцією [[Олег Ольжич|Олега Ольжича-Кандиби]]. Своє товариство створили російськомовні письменники. До Хуста перебрався державний [[Нова Сцена (театр)|театр «Нова сцена»]] (режисер [[Шерегій Юрій|Ю. Шерегій]]), який наприкінці листопада [[1938]] р. показав виставу «[[Запорожець за Дунаєм]]». [[Лисюк Каленик|Каленик]] і Петро Лисюки пропагандисти з української діаспори, створивши першу в Закарпатті кіностудію, розпочали зйомки фільму, котрий пізніше назвали «Трагедія Карпатської України».
== Проголошення незалежності ==
|