Карпатська Україна: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 69:
: ''Див. також статтю '''[[Уряд Карпатської України]]'''
[[Файл:Волошин А.jpg|міні|ліворуч|223x223px|[[Августин Волошин]]]]
29 травня 1938 року [[Центральна Руська Народна Рада]] столиці Карпатської України [[Ужгород]]а поставила вимогу до уряду Чехо-Словаччини про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору та конституції. 9 вересня 1938 року до Праги прибула делегація із 10-ти представників Української Центральної Народної Ради для перемовин про статус автономії у Чехо-Словацькій державі. 4 жовтня будапештський уряд запропонував Німеччині приєднати Закарпаття до Угорщини. В цьому його підтримував уряд Польщі, виходячи з того, що існування української автономії активізує незалежницьку діяльність незаконну діяльність бандформувань українців у Польщі<ref>Косик, Володимир. Україна і Німеччина у другій світовій війні / Пер. із франц. Р. Осадчука.&nbsp;— Париж&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, 1993.— С. 58—59.</ref>.
Після підписання [[Мюнхенський договір 1938 року|Мюнхенської угоди]] чотирьох держав ([[30 вересня]] [[1938]] року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча сепаратиська боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. [[22 листопада]] [[1938]]&nbsp;р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, внаслідок чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських [[Українці|українців (русинів)]].
 
[[8 жовтня]] [[1938]]&nbsp;р. було утворено перший автономний [[Уряд Карпатської України|уряд]] ([[Рада Міністрів Підкарпатської Русі]]), який очолив [[Бродій Андрій|Андрій Бродій]] (затверджений центральною владою [[11 жовтня]] [[1938]]&nbsp;р.). До складу кабінету увійшли діячі як русофільського (А.&nbsp;Бродій, Е.&nbsp;Бачинський, І.&nbsp;П'єщак, С. Фенцик), так і українофільського (Ю.&nbsp;Ревай та А. Волошин) напрямків.
 
Однак проугорська політика Бродія, який ще до свого призначення вів таємні переговори з Угорщиною про приєднанняповернення краю, викликали незадоволення українськогогірського населення українців в Закарпатті і став причиною рішучих дій Чехословаччини. [[26 жовтня]] [[1938]] року А.Бродія було усунуто з посади голови кабінету й в той же день арештовано загонами чехословацької воєнізованої поліції за «державну зраду і шпигунство». Загалом кабінет проіснував всього 15 днів і провів тільки 3 засідання.
 
Новим прем'єр-міністром Карпатської України став лідер [[Християнсько-народна партія|Християнсько-народної партії]] [[Волошин Августин|Августин Волошин]]. Голова краю у присутності міністра Е.Бачинського, чеського генерала О.Сватека і віце-губернатора О.Бескида склав присягу на вірність Чехословацькій Республіці. У виголошеній прем'єрській промові Волошин заявив, що населенню Закарпаття будуть забезпечені їх «культурні, національні та господарські здобутки». На наступний день [[27 жовтня]] газета «Нова свобода» опублікувала звернення Української Народної Ради і очільника Карпатської України до українців світу.
Рядок 80:
Автономний уряд дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» найменування «Карпатська Україна». Нова назва суперечила Конституції ЧСР і не була затверджена Національними зборами (22.11.1938). [[25 листопада]] кабінет Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української мови як офіційної.
 
Рішенням Першого [[Віденський арбітраж|Віденського арбітражу]] [[2 листопада]] [[1938]]&nbsp;р. північно-західна частина КарпатськоїПідкарпатська УкраїниРусь (Ужгородський, Мукачівський і Севлюський повіти) з містами [[Ужгород]], [[Мукачеве]] і [[Берегово (місто)|Берегове]] були переданіповернені [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівству Угорщина]]. В даних адміністративних одиницях, які становили близько 12&nbsp;% території регіону, у 97 населених пунктах проживало близько 175 тис. осіб, серед яких понад 3313 тис. Русинів- українців. За цих умов столицю Карпатської України [[10 листопада]] було перенесено до [[Хуст]]а, де й розмістилася канцелярія Августина Волошина.
 
=== Діяльність ===
Для захисту автономної незалежності і боротьби з угорськими та польськими військовими формуваннями було незаконно створено збройні сили Карпатської України , без згоди на те Чехословацького уряду &nbsp;— Організацію Оборони «[[Карпатська Січ]]», велику допомогу в створенні якої надала закордонна бандитсько-сепаратиська[[Організація Українських Націоналістів]]. Проблема тероризму, як з боку угорцівукраїнців щодо місцевого населення , так і поляків, стала дуже важливою проблемою, навіть перекривалися кордони з [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівством Угорщина]] та [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]]. Влада автономії не маючи на те права , неодноразово посилала ноти протесту, але офіційні [[Варшава]] та [[Будапешт]] їх відверто ігнорували<ref>1)Могаричев. К. До питання про участь польських бойових груп на території Карпатської України у 1938—1939/ К. Могаричев//Україна і Польща: історичне сусідство: матеріали міжнародної наукової конференції 17-18 травня 2012&nbsp;р./ від.ред Ю.Зінько;Вінницький державний педагогічний університет ім.. М. Коцюбинського.-Вінниця: Нілан, 2012.- С.479-485.</ref>. [[Уряд Карпатської України#Другий уряд|Уряд]] Августина Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі,тотально українізувалась система освіти, забороняючи використання інших мов навіть притискання державної на той час в Чехословачині, видавнича справа, державна адміністрація.
 
=== Культурне життя ===
Незважаючи на важкі тогочасні умови в Карпатській Україні працювали тільки українські школи, були відкриті нові освітні заклади. Виходив щоденник «Нова свобода» (редактор [[Ґренджа-Донський Василь Степанович|В. Ґренджа-Донський]]), національно свідома молодь видавала провокаційну газету «Наступ» (редактор [[Росоха Степан|С. Росоха]]), селяни мали свій друкований орган&nbsp;— «Карпатську Україну» (редагував Ю. Таркович). До Хуста приїхали відомі українські письменники [[Олександр Олесь]], [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]], які створили літературно-мистецьке товариство «Говерля», і почали видавати однойменний місячник під редакцією [[Олег Ольжич|Олега Ольжича-Кандиби]]. Своє товариство створили російськомовні письменники. До Хуста перебрався державний [[Нова Сцена (театр)|театр «Нова сцена»]] (режисер [[Шерегій Юрій|Ю. Шерегій]]), який наприкінці листопада [[1938]]&nbsp;р. показав виставу «[[Запорожець за Дунаєм]]». [[Лисюк Каленик|Каленик]] і Петро Лисюки пропагандисти з української діаспори, створивши першу в Закарпатті кіностудію, розпочали зйомки фільму, котрий пізніше назвали «Трагедія Карпатської України».
 
== Проголошення незалежності ==