Глибочок (Звенигородський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Fessor (обговорення | внесок) вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 34:
| станція =[[Тальне (станція)|Тальне]]
| відстань ст =12
}}
}}[[Файл:20160925-IMG 4231.jpg|міні|альт=|Приміщення сільської Ради]]{{Otheruses|Глибочок}}▼
'''Глибочо́к''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Тальнівський район|Тальнівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. Розташоване на річці [[Гірський Тікич|Гірському Тікичу]] за 8 [[км]] на південний схід від районного центру — міста [[Тальне|Тального]] та за 12 км від [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Тальне (станція)|Тальне]]. Площа населеного пункту 250 [[га]], загальна площа земель, підпорядкованих сільській раді — 3 149 га. [[Населення]] — 634 особи, дворів 405 (на [[1 січня]] [[2007]] року).▼
{{Otheruses|Глибочок}}
Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, проведеного [[Окупація|окупаційним]] урядом СССР 1923-1933 та [[Голодомор в Україні 1946—1947|1946-1947]] роках.[[Файл:20160925-IMG 4247.jpg|міні|альт=|центр|Вид на пам'ятник Жертвам Голодомору. Хрест - місце масового поховання померлих.]]▼
▲'''Глибочо́к''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Тальнівський район|Тальнівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. Розташоване на річці [[Гірський Тікич|Гірському Тікичу]] за 8 [[км]] на південний схід від районного центру — міста [[Тальне|Тального]] та за 12
==Історія==▼
Про те що люди мешкали на території нинішнього села ще в давні часи, говорять виявлені поблизу села залишки двох поселеннь [[трипільська культура|трипільської культури]] та двох [[черняхівська культура|черняхівської культури]]. Одне з поселень трипільської культури, датоване початком IV тис. до н.е, розташоване на північ від села, займало площу близько 200 гектар.▼
▲Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, проведеного [[Окупація|окупаційним]] урядом СССР
Село засноване орієнтовно в [[1718]] році, хоча в історичних документах Глибочок згадується ще в [[16 століття|XVI столітті]]. Назва села походить від зміни висот місцевості,порізаної по обидва боки Гірського Тікичу глибокими ярами, де розташоване поселення. За однією з версій - початкова назва села - Глибоцьке.<ref>{{Cite book|title=Глибочок над Гірським Тікичем|last=Нерубайський|first=Іван Артемович|year=2017|publisher=КВІЦ|location=|pages=с.7|language=|isbn=978-966-697-076-7}}</ref>▼
▲== Історія ==
До [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] землі від Тального належали князю Долгорукому, біля села було два князівських господарства — економії «Одая» і «Фурманське». Село мало гарну [[церква (храм)|церкву]], монопольку, [[шинок]] і [[церковнопарафіяльна школа|церковну школу]] на три класи. Працювала гуральня,від місця розташуваня якої пішла назва одного з кутків села - Хмелівка▼
▲Про те що люди мешкали на території нинішнього села ще в давні часи, говорять виявлені поблизу села залишки двох поселеннь [[трипільська культура|трипільської культури]] та двох [[черняхівська культура|черняхівської культури]]. Одне з поселень
▲Село засноване орієнтовно в [[1718]] році, хоча в історичних документах Глибочок згадується ще в [[16 століття|XVI столітті]]. Назва села походить від зміни висот
▲До [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] землі від Тального належали князю Долгорукому, біля села було два князівських господарства — економії «Одая» і «Фурманське». Село мало гарну [[церква (храм)|церкву]], монопольку, [[шинок]] і [[церковнопарафіяльна школа|церковну школу]] на три класи. Працювала гуральня, від місця
В [[1918]] році бідне селянство організувало [[комбід]], а в [[1919]] році організовано [[комітет незаможних селян]], першим головою якого був Коваль Іван. Першим головою [[сільська рада|сільської ради]] був Пушкаренко Федір, секретарем — Ремінець Іван.
Рядок 49 ⟶ 52:
У [[1940]] році колгосп «ОСО» був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в [[Москва|Москві]]. За високі показники голову колгоспу Антонюка Харитона та агронома Ремінця Івана нагороджено срібною медаллю.
В роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] 360 жителів села пішли на фронт, 145 з них загинули. 12 радянських воїнів загинули при відвоюванні села.
У [[1955]] році в центрі села встановлено [[пам'ятник]] односельчанам, що загинули у війну. В 1986 році встановлений новий пам'ятник .[[Файл:Братська могила воїнів-визволителів села в період Другої Світової війни.jpg|міні|альт=|центр|Пам'ятник односельчанам та визволителям села в Другу Світову війну]]У післявоєнні роки почалася відбудова села. Побудовано всі необхідні виробничі приміщення, Будинок культури, [[школа|школу]], [[дитячий садок]], [[фельдшерсько-акушерський пункт]], [[магазин]]и, добротні будинки.[[Файл:Сільський клуб з бібліотекою.jpg|міні|альт=|центр|
Працювали восьмирічна школа, клуб, [[бібліотека]] з фондом 8,6 тисяч [[книга|книг]], [[пологовий будинок]], кравецька майстерня, [[їдальня]].
== Сучасність ==
На території села діють [[загальноосвітня школа]], [[дитячий садок]], будинок культури, [[бібліотека]], [[фельдшерсько-акушерський пункт]], [[магазин]].
== Персоналії ==
== Галерея ==
<center><gallery widths="200" heights="150">
Файл:20160925-IMG 4247.jpg|Вид на пам'ятник Жертвам Голодомору. Хрест - місце масового поховання померлих
</gallery></center>
== Джерела ==
{{Вікіпосилання
Рядок 80 ⟶ 89:
|Проект =
}}
== Примітки ==
{{reflist}}
| |||