Тризна: відмінності між версіями

Обряд Тризни підкреслює те, що взаємовідносини померлих із живими родичами після смерти не припиняються. Смерть зупиняє лише явне (видиме, тілесне) спілкування. Людина має вічну душу, ніколи не вмирає, а переходить в Триглаві (Прав, Нав, Яв) лише від одного рівня буття до іншого. Після тілесної «смертисмерті» у [[Ява|Яві]] вона живе у тілі свого Духа у [[Прав]]і або [[Нава|Наві]], залежно від того праведно вона провела своє життя чи ні. За віруваннями язичниківдеяких рідновірів, душі померлих під керівництвом їхніх богів продовжують свій шлях духовного розвитку у «Тих Світах». Водночас вони взаємодіють і з «живими», допомагаючи або заважаючи їм здійснювати свої задуми і будувати своє життя у Яві. Наш Рід єдиний у трьох світах Прави, Яви і Нави. Отож, в їм'я творення божого ладу і вічності буття, перебуваючи у різних світах, ми постійно підтримуємо духовно-тілесний зв'язок і співпрацюємо. Тому, як ми славимо і молимось до Богів за живих, так ми маємо молитися і за померлих. Під час щирої молитви за померлих у душах тих, які моляться, завжди з'являється глибоке відчуття єдності з предками.