Відкрити головне меню

Зміни

м
нема опису редагування
[[Файл:Пам'ятник Княгині Ользі.jpg|thumb|Пам'ятник Княгині Ользі, Київ]]
 
У лютому [[1915]] мобілізований до російської армії й направлений для проходження служби у 119-й запасний батальйон, дислокований у [[Кіров (містоКіровська область)|В'ятці]], а в квітні [[1915]] його перевели до школи прапорщиків у [[Петергоф]] (біля [[Санкт-Петербург|Петербургу]]у), згодом — до 3-го Зведеного гвардійського запасного батальйону в [[ЦарськеПушкін Село(місто)|Царському Селі]], що стояв на варті біля покоїв останнього російського [[імператор]]а [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] у лютому [[1917]].
 
[[Файл:Могила Івана Кавалерідзе.jpg|міні|Могила Івана Кавалерідзе]]
 
В часи Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського, у [[Ромни|Ромнах]], наприкінці жовтня 1918, створив перший повноростовий пам'ятник [[Шевченко Тарас ШевченкоГригорович|Тарасу Шевченку]]. Працюючи там у відділі народної освіти, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером [[Роменський пересувний робітничо-селянський театр|Роменського пересувного робітничо-селянського театру]] ([[1925]]–[[1930]]).
 
Був наділений надзвичайною енергією. Його друзі, [[Огюст Роден]] і [[Шаляпін Федір Іванович|Федір Шаляпін]], підтримували його прагнення сміливого пошуку, творче горіння. За шість років перебування в рідному місті (1917—1923) організував товариство охорони пам'ятників старини, сприяв відкриттю краєзнавчого музею. Залізничники на пам'ятник Шевченку запропонували 40 бочок цементу. Натомість попросили організувати трупу і побудувати театр. Кавалерідзе погодився. Театр був відкритий.
 
Володів магією об'єднувати довкола себе творчих людей. 125 осіб входили до театру: режисери, художники, диригенти, артисти. "Артисти підібралися талант на таланті, в театр квиток важко було дістати, " — згадував режисер театру Іван Кавалерідзе. Степан Шкурат, Василь Яременко, Ганна Затиркевич-Карпинська… Репертуар підбирали ретельно. «Лісова пісня», «В катакомбах», «В домі труда, в краю неволі» Лесі Українки, «Бурлак» Карпенка-Карого.
 
У 1941 протягом [[Друга світова війна|Другої світової війни]] керував відділом культури [[Київська міська управа|Київської міської управи]].
 
По закінченні війни, коли російська окупаційна влада цькувала митця за перебування під німецьким началом, а [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кіностудія]] виселила його зі службової квартири, майстра прихистила театральна актриса [[Гаккебуш Любов Михайлівна|Любов Гаккебуш]] у своєму помешканні на [[Велика Житомирська вулиця|Великій Житомирській]], 17.
 
У 1950-ті створив барельєфи, вписані в тонго по периметру одного з ярусів вежі на будинку по Георгіївському пер. № 2 в Києві (не збереглися){{sfn|Unakov|2016|с=224}}.
 
Помер у [[Київ|Києві]] [[3 грудня]] [[1978]]. Похований на [[БайковийБайкове цвинтаркладовище|Байковому цвинтарі]].
 
== Доробок у галузі скульптури ==
* [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]] ([[Ромни]], [[1918]]; [[Полтава]] [[1925]]; [[Суми]], [[1926]] — зруйнований на початку 1960-х рр.)
* [[Сковорода Григорій Савич|Григорію Сковороді]] ([[Лохвиця]], [[1922]]; [[Київ]], [[1977]])
* [[СергєєвПам'ятник ФедірАртему Андрійович(Святогірськ)|Артему]] ([[Бахмут]], [[1924]]; [[Святогірськ]], [[1927]])
* [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]]у з [[комсомол]]ьцями
* [[Пам'ятник Ярославу Мудрому (Київ)|Ярославу Мудрому]] (проект [[1944]]–[[1960]] рр., встановлений у [[1997]] році.)
* [[Пам'ятник ПетруПетрові Запорожцю (Біла Церква)|Пам'ятник ПетруПетрові Запорожцю у Білій Церкві]] ([[1971]]).
 
Автор проекту пам'ятника [[Богдан Хмельницький|Богдану Хмельницькому]] в [[Кобеляки|Кобеляках]] ([[1962]]), скульптурного портрету [[Шаляпін Федір Іванович|Федора Шаляпіна]] ([[1909]]), скульптурних композицій «[[Бучма Амвросій Максиміліанович|Амвросій Бучма]] в ролі Миколи Задорожного» ([[1954]]), «[[Прометей (фільм)|Прометей]]» ([[1962]]), «[[Толстой Лев Миколайович|«Лев Толстой»]]» ([[1965]]), «[[Святослав]] у бою», «Запорожець на коні», «[[Пушкін Олександр Сергійович|О.Пушкін]] і [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголь]]», «[[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]]», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і [[горельєф]]ів.
 
<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Пам'ятник Тарасу Шевченку в Ромнах на Сумщині.jpg|[[Пам'ятник ТарасуТарасові Шевченку (Ромни)]]
Файл:Пам'ятник Тарасу Шевченку в Полтаві.jpg|[[Пам'ятник ТарасуТарасові Шевченку (Полтава)]]
Файл:Чернігів, пам’ятник Б. Хмельницькому.JPG|[[Пам'ятник БогдануБогданові Хмельницькому (Чернігів)]]
Файл:Пам'ятник Григорію Сковороді в Лохвиці на Полтавщині (5).JPG|[[Пам'ятник Григорію Сковороді (Лохвиця)]]
Файл:Пам'ятник княгині Ользі Monumento a la Princesa Olga.jpg|[[Пам'ятник княгині Ользі (Київ)|Пам'ятник княгині Ользі]]
Файл:Пам'ятник Ярославу Мудрому Київ.jpg|[[Пам'ятник Ярославу Мудрому (Київ)|Пам'ятник Ярославу Мудрому]]
Файл:Северский Донец и Святогорская Лавра. 2006.jpg|[[Пам'ятник Артему (Святогірськ)|Пам'ятник Артему у Святогірську]]
Файл:Пам'ятник Сєргєєву Ф.А. (Артему), державному і громадському діячу ..JPG|Пам'ятник Артему в АртемівськуБахмуті
Файл:Grand&Great (42).JPG|"Прометей" (1962 р. гальванопластика) Мистецький арсенал. 2013
Файл:Grand&Great (46).JPG|"Мільйон років" (1953 р. гальванопластика, тонування) Мистецький арсенал. 2013
Файл:Grand&Great (47).JPG|Проект пам'ятника для могили Т.Г. Шевченка в Каневі (1936 р. бронза) Мистецький арсенал. 2013
</gallery>