Вікіпедія:Пісочниця: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
[[Файл:Цензура ЦДІАК 2017.jpg|міні|<nowiki>||~ </nowiki>''коментар користувача''<nowiki> ~|| </nowiki>''⟨не таку Вікіпедію я знав.. ой не таку...⟩'' ]]
And so what?
'''Луцьк'''[[Польська мова]] ''Łuck'' [[ нім.]] ''Luzk'' [[Англ.]] ''Lutsk'' — місто в [[Україні]] на р. [[Стир]], обласний центр [[Волинської області]]. Політичний, культурний і релігійний центр [[Волині]].
==Походження назви==
Найпоширеніша версія повідомляє, що місцевість, де тепер стоїть Луцьк, мала вигідне оборонне розташування — з півночі та заходу межі міста визначалися вигином річки [[Стир]], на півдні протікав [[Глушець]], схід оточували непрохідні болота. Звідси й назва міста — Лучеськ, а потім Луцьк — від слова «лук», тобто «коліно, вигин річки». Сучасні мешканці міста Луцька лучани зберегли незмінною стародавню назву племені «[[Лучани|лучан]]», що мешкало на цьому вигині та в околицях.
 
Інша легенда пов'язує назву «Лучеськ» з ім'ям вождя східнослов'янського племені [[Дуліби|дулібів]] — Луки, який і започаткував стародавнє місто. Також існує версія начебто в давнину пастух Луцько знайшов у Стиру діжку, а в ній документ на право заснування міста, загублену перемилянами. Він віддав знахідку законним власникам, а ті назвали нове місто на честь пастуха Луцьком[2].
===Давньоруський період===
Вперше згадка про Луцьк з'явилася в Іпатіївському літопису (датована 1085 роком), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста. Близько 1000 року Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі й збудував у Луцьку фортецю, що згодом перетворилась на істотну перепону на шляху загарбників. Ця фортеця витримала облогу військ польського короля Болеслава II Сміливого, Андрія I Боголюбського, галицьких князів Володимира Володаревича та Ярослава I Осмомисла. Місто тривалий час було нездоланною перепоною на шляху татаро-монгольської орди, однак у середині XIII століття лучани були змушені зруйнувати свої оборонні укріплення. Вже у ті часи Луцьк відігравав роль економічного та адміністративного центру Волинського князівства, яке у складі Галицько-Волинської держави (з 1253, після коронації великого князя Данила Романовича — Королівства Русі) перегорнуло одну з найважливіших сторінок українського державотворення.
 
1340 року Луцьк отримує статус столиці Галицько-Волинського князівства[джерело?]. В цьому ж часі зводиться резиденція князя Любарта — Луцький замок. Це одна з небагатьох давніх споруд готичного стилю, які збереглися в Україні. Замок має три вежі: В'їзну, Владичу та Стирову. Всередині замку розташовувався кафедральний собор Іоанна Богослова — храм класичного візантійського стилю. У XV столітті в ньому висвячували московських єпископів. З амвону церкви виголошував свої палкі проповіді Петро Могила. Розкопки давнього храму в середині 80-х років XX століття виявили за апсидою церкви поховання титулованих осіб, зокрема — князя Ізяслава Інгваровича, син Інгвара Ярославича, який загинув під час битви на річці Калка. Історики припускають, що саме тут був похований і Великий князь Любарт.
===Перша світова===
Під час першої світової війни Волинь стає тереном запеклих боїв. Влітку 1916 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни.