Норманська теорія: відмінності між версіями

Першими істориками-норманістами вважають [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Готліба Зіґфріда Баєра]] та [[ҐерхардГерхард Фрідріх Міллер|Ґергарда Фрідріха Міллера]]. Будучи академіком [[Російська академія наук|Петербурзької Академії наук]] в 1736&nbsp;р., [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Баєр]] написав своє дослідження «Сочинение о Варягах», в якому вперше обґрунтував концепцію скандинавського походження князівської верхівки Русі<ref>{{Cite book|title=Сочиненіе о Варягахь|last=Баэр|first=Сигефр|year=1767|publisher=Императорская академия наук|location=Санкт-Петербург|pages=35-58|language=російська|isbn=}}</ref>, залучивши відомі нам іноземні джерела&nbsp;— [[Бертинські аннали]], трактат [[Костянтин VII Багрянородний|Констянтина Багрянородного]], та працю [[Сноррі Стурлусон|Сноррі Струлусона]] «[[Коло Земне]]»<ref>{{Cite book|title=Исландские викингские саги о севереной Руси|last=Глазырина|first=Галина|year=1996|publisher=Ладомир|location=Москва|pages=23|language=російська|isbn=}}</ref>.

Однак справді значний резонанс викликала дисертація [[Ґерґард Фрідіх Міллер|Міллера]], заснована на висновках [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Баєра]]. [[6 вересня]] [[1749 рік|1749&nbsp;р.]] в [[Російська академія наук|імператорській академії наук]] він виголошував доповідь на тему «Origines gentis et nominis Russorum», проте доповідь свою вчений так і не завершив, на знак протесту російські члени академії наук обурено зашуміли. Про це доповіли тодішньому президентові Академії наук, майбутньому [[Гетьманщина|гетьману України]], [[Кирило Розумовський|Розумовському]] та імператриці [[Єлизавета Петрівна|Єлизаветі]]. Справу дослідження дисертації доручили спеціальній комісії, яку очолив відомий вчений [[Ломоносов Михайло Васильович|М. Ломоносов]]<ref name=":0" />.