Великодній виїзд: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Edited}} Файл: Osterreiten2009 02.jpg | thumb | 300px | Великодній виїзд. 2009. Старовинний звичай лужицьких... Мітка: суміш розкладок у тексті |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл: Osterreiten2009 02.jpg | thumb | 300px | Великодній виїзд. 2009. Старовинний звичай лужицьких сербів.]]
'''Великодній виїзд''' ('' Їзда з хрестом,
В ході даної релігійної процесії чоловіки з [[хоругва]]ми і іншими релігійними атрибутами (розп'яття, статуї), верхи на конях відправляються в сусіднє село чи кілька сіл з звісткою про [[Воскресіння Христа | воскресіння Христа]].
== Історія ==
Вперше про великодню кінну ходу було згадано в [[1541]] році. Воно проходило між містечком [[Віттіхенау]] і селом Ральбіц. Своїм корінням обряд йде в дохристиянський час до древньої традиції місцевого селянського населення ранньою весною об'їжджати на конях навколо своїх наділів землі, здійснюючи тим самим ритуал вигнання з полів злих духів зими. Як і багато інших обряди, цей обряд з плином часу придбав нове значення, а й на початку [[XXI століття]] можна спостерігати картину, наприклад, в районі Вотрова, коли рано вранці, ще до початку традиційного кінного ходи, місцеві чоловіки поодинці на конях об'їжджають навколо своїх полів. Одночасно в дорозі може перебувати кілька процесій. Кількість учасників великодніх процесій з плином часу значно коливалося, так в [[1974]] році в ходах брало участь 487 вершників, а до [[2007]] року їх кількість вже збільшилась до близько 1700.
[[Файл: Osterreiten2009 05.jpg | thumb | center | 800px]]
== Порядок проведення ==
[[Файл: Osterreiter Nebelschütz.JPG | thumb |]]
У пасхальну неділю перед початком ходи в церкві населеного пункту, в якому збираються кіннотники, проводиться служба, на якій вони отримують благословення, після чого і вирушають в дорогу. Чоловіки одягнені в чорні [[фрак]]и, на головах [[Циліндр (головний убір) | циліндри]]. Попереду процесії знаходяться вершники з хоругвами, статуями Христа і хрестами. Як правило організовується також зустрічна хода, тому одночасно можна спостерігати відразу кілька процесій. Маршрути процесій, кожна з яких може складати до сотні вершників, не повинні перетинатися, оскільки, за повір'ям, це може принести нещастя.
По дорозі вершники співають традиційні великодні пісні [[Лужицькі мови | лужицькою]], іноді [[Німецька мова | німецькою]] або [[Латинська мова| латинською]] мовами. У кожному населеному пункті, розташованому на шляху, процесія обов'язково під'їжджає до церкви, а при відсутності проїжджає через центральну площу селища. Після прибуття в пункт призначення вершники отримують великодні частування. Перед від'їздом процесії додому в церкві або ж на кладовищі проводиться служба, на закінчення якої [[священик]] благословляє вершників на зворотний шлях.
З [[1983]] року після закінчення великодніх свят у вівторок в церкві святої Катерини в Ральбицях проводиться спільні урочисті богослужіння всіх учасників кінної процесії.
== Процесії ==
В даний час (2009 г.) [[Великдень | великодні]] кінні процесії проходять за наступними відносно постійними маршрутами:
* Баутцен — [[Радібор]] (без зустрічної процесії)
* [[Кроствіц]] — [[Паншвіц-Кукау]]
* [[Небельшюц]] — Вотров
* Гострики — монастир Марієнталь
* Радібор — Шторха
* Ральбиці — [[Віттіхенау]]
* Церквіц — Кляйн Радден (без зустрічної процесії)
Процесія з Віттіхенау єдина, в якій до половини учасників не тільки лужичани.
== Див. також ==
|