Народився Щеколдін Федір Іванович в ШуйськогоШуйсько-костромському купецькому роду, Спадкових Почесних Громадян Російської Імперії Щеколдіних. ([[Міндовський|Міндовських]] по матері). Мати Федора Івановича і його сестер походила з Кінешемського купецького роду [[Міндовський|Міндовських]]. Саме її брат [[Міндовський|Міндовський]] після передчасної смерті батьків Федора Івановича взяв осиротілих, його з сестрами до себе в [[Вічуга|Нову Гольчіху]] і послав вчитися в побудовану, фінансовану та керовану Міндовськими - Микольську церковно-приходську единовірську початкову школу, що знаходилась в тому-ж селі. «Щеколдіни - відомий у Шуї купецький рід. Походження хлопчика зумовило його любов до старовини і релігійність.»- Л. Я. Дворнікова про Федора Івановича. Подорослішавши сестри - старша Юлія Іванівна і молодша Ганна Іванівна в заміжжі Малініна, повернулися в родовий маєток Щеколдіних, що в с. Дунілово, Шуйського повіту, Володимирської губернії. Що в майбутньому допомагало революціонеру - Повару замітати сліди перед Блакитними мундирами (співробітники Таємної поліції).
Щеколдін Ф. І. є одним з героїв книги спогадів [[Ремізов Олексій Михайлович|А. М. Ремізова]] «Іверень». Йому присвячена глава «Сім бісів», в розширеному вигляді вперше опублікована в 1927 році. Перший розділ має підзаголовок «Старець», як би дає стильовий камертон для зображення Щеколдіна. Його образ малюється Ремізовим відповідно до канононів давньоруської агіографічної літератури: "Федір Іванович Щеколдін кореня костромського і мова його округла."
