Природними передумовами утворення степів є поєднання кліматичних і біологічних факторів. [[Клімат]] має поєднувати зволоження достатнє для росту [[трави|трав]] з недостатнім зволоженням товщі [[ґрунт]]у, що не дає розвиватися [[Дерево|деревам]]. Подібні умови складаються за нечастих або ж нетривалих [[дощ]]ів. Головним біологічним фактофактором є наявність великої кількості [[Травоїдні тварини|пасовищних тварин]], які настільки активно об'їдають рослинність, що подібний тиск витримують лише трави. Тобто розуміння степу як місцевості де дерева взагалі не ростуть є неправильним. Антропогенний вплив протягом тисячоліть, а саме випас тварин та вирубка [[ліс]]ів призвели до значного розширення степової зони. Сучасні дослідження свідчать, що наприклад в [[Україна|Україні]] степи є виключно антропогенними і розвинулися починаючи з [[3 тисячоліття до н. е.|3 тисячоліття до н. е]]. До того часу зона лісостепу доходила безпосередньо до чорноморського узбережжя. «Сучасного» вигляду степи набули в перші сторіччя н. е. Невеликі заповідні ділянки українського степу без впливу людини та без пасовищних тварин заростають [[кущ]]ами та деревами втрачаючи власне степовий вигляд.
нність, що подібний тиск витримують лише трави. Тобто розуміння степу як місцевості де дерева взагалі не ростуть є неправильним. Антропогенний вплив протягом тисячоліть, а саме випас тварин та вирубка [[ліс]]ів призвели до значного розширення степової зони. Сучасні дослідження свідчать, що наприклад в [[Україна|Україні]] степи є виключно антропогенними і розвинулися починаючи з [[3 тисячоліття до н. е.|3 тисячоліття до н. е]]. До того часу зона лісостепу доходила безпосередньо до чорноморського узбережжя. «Сучасного» вигляду степи набули в перші сторіччя н. е. Невеликі заповідні ділянки українського степу без впливу людини та без пасовищних тварин заростають [[кущ]]ами та деревами втрачаючи власне степовий вигляд.
