Відмінності між версіями «Красицький Фотій Степанович»

'''Фо́тій Степа́нович Краси́цький''' {{життєпис}} — [[Україна|український]] [[художник]], класик українського малярства і графіки, карикатурист, професор, внучатий небіж [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] по лінії його сестри [[Красицька Катерина Григорівна|Катерини]], член [[Асоціація художників Червоної України|АХЧУ]].
 
== БіографіяЖиттєпис ==
Народився {{ДН|24|8|1873|12}} року в селі [[Зелена Діброва (Городищенський район)|Зелена Діброва]] (тепер [[Городищенський район]], [[Черкаська область]], [[Україна]]) в [[Селяни|селянській]] родині Степана Антоновича Красицького, який був сином [[Красицька Катерина Григорівна|Красицької Катерини Григорівни]] — рідної сестри [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]].
 
 
== Родина ==
Подружжя Фотія та Ганни Красицьких мало 5 дітей.
Подружжя Фотія та Ганни Красицьких мало 5 дітей. Старший син [[Красицький Петро Фотійович|Петро]] ([[1906]]–[[1968]]) — архітектор; Василь; а також три доньки Фотіна (Тіна) Влизько; Ярина (Ірина) Мельник — працювала художницею на [[Київська кінофабрика «Українфільм»|Київській кінофабриці]]; Ганна (Галина) — працювала художницею на [[Одеська кінофабрика|Одеській кінофабриці]].
 
* Старший син [[Красицький Петро Фотійович|Петро]] ([[1906]]–[[1968]]) — архітектор;
* Василь;
 
а також три доньки:
 
* Фотіна (Тіна) Влизько — дружина архітектора [[Влизько Олекса Федорович|Олекси Влизька]];
* Ярина (Ірина) Мельник — працювала художницею на [[Київська кінофабрика «Українфільм»|Київській кінофабриці]];
* Ганна (Галина) — працювала художницею на [[Одеська кінофабрика|Одеській кінофабриці]].
 
== Примітки ==
* [http://leksika.com.ua/17130607/ure/krasitskiy Красицький Фотій Степанович] // {{УРЕ-2/5}} — С. 474.
* {{век|http://wek.kiev.ua/uk/Красицький_Фотій_Степанович|Красицький Фотій Степанович}}
 
* ''Даниленко В.'' Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції. — К.: Смолоскип, 2011. — 255 с.
 
* ''Шлёнский Д., Браславец А.'' Музей одной улицы. Путеводитель. — Львов-Киев:  «Центр Европы», 2002. {{ref-ru}}
* ''Шльонський Д., Браславець О.'' Андріївський узвіз, його історія та путівник по Музею однієї вулиці. — Львів-Київ : «Центр Європи», 2008, 2009.
855

редагувань