Жевченко Юрій: відмінності між версіями

'''Архієпископ Юрій (Жéвченко)''' (* {{ДН|17|2|1885}}, слобода [[Єлизаветградка]] — [[1938]], [[Караганда]], концтабір [[ГУЛАГ|ГУЛАГ СССР]]) -— український церковний діяч, єпископ [[Українська Автокефальна Православна Церква (1919—1937)|УАПЦ]] з титулом Одеський і Миколаївський. Батько актриси [[Жевченко-Яновська Тамара Юріївна|Тамари Жевченко-Яновської]]. Тесть відомого письменника [[Яновський Юрій|Юрія Яновського]].

З [[1911]] р. священик Відомства православного сповідання [[Російська імперія|Російської імперії]], з [[1914]] — [[1917]] рр. — військовий священик. В часи [[Українська Народна Республіка|УНР]] -— голова Церковної комісії [[Український Національний Союз|Українського національного союзу]].

Висвячений Митрополитом УАПЦ [[Василь Липківський|Василем Липківським]]. [[1920]] р. один з організаторів [[ВПЦР|Всеукраїнської Православної Церковної Ради]]. З [[1922]] р. єпископ УАПЦ Сквирської церковної округи, [[1924]] — [[1928]] рр. єпископ у [[Полтава|Полтаві]], згодом в [[Одеса|Одесі]] (Одесько-Миколаївська церковна округа). [[1929]] р. заарештований групою ОГПУ СССР і засланий на 8 років до концтаборів у [[Караганда|Караганду]], де після поновного ув'язнення загинув за невідомих обставин.

== БіографіяЖиттєпис ==

Юрій Жевченко народився [[17 лютого]] [[1885]] року ув слободі Єлисаветградка[[Єлизаветградка]] Єлисаветградського повіту [[Херсонська область|Херсонської області]]. Навчався і закінчив духовну семінарію, [[1911]] року — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Новоросійський (Одеський) університет]]. З [[1912]] року працював учителем Одеської Першої гімназії. У [[1914]] році був висвячений на священика, і з початком війни пішов на фронт як військовий духівник. Відомо, що у 1917–1918 роках був священиком Київської інструкторської школи.

Під час [[революція|революції]] прийняв платформу [[Центральна рада|Центральної ради]], брав діяльну участь у вирішенні багатьох питань соціального та духовного характеру. Після приходу до влади Гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] ув'язнений, проте згодом звільнений. З листопада [[1918]] р. отець Юрій Жевченко — голова Церковної комісії [[Український Національний Союз|Українського національного союзу]]. Душпастир та викладач київської інженерної школи старшин армії [[УНР]].

Був членом Всеукраїнської Православної Церковної Ради. ВУ жовтні [[1921|1921&nbsp;]]<nowiki/>р. брав участь у роботі Українського православного собору Київщини.

[[1928]]&nbsp;р. він був призначений архієпископом Одеським і Миколаївським, і плідно працював на духовній ниві до вересня [[1929]]&nbsp;р., коли був заарештований за «контрреволюційну діяльність» органами [[ОГПУ]]. У цей же час були заарештовані й інші владики УАПЦ, серед яких [[митрополит]] [[Василь Липківський]], архієпископи М. Борецький, І. Павловський, Ю. Міхновський.

Під час розслідування справи «фахівці» ДПУ зламали Жевченку ребра, повибивали зуби і, врешті-решт, примусили зізнатися у шпигунській та контрреволюційній діяльності. Архієпископа Ю. Жевченка засудили на 8 років каторги і вислали до концентраційного табору уа [[Караганда|Караганду]].