Жевченко Юрій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rausch (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Жевченко}}
[[Файл:Жевченко-УАПЦ.jpg|thumb|200px|right|архієпископ УАПЦ Юрій Жевченко 1928 р.]]
'''Архієпископ Юрій (Жéвченко)''' (* {{ДН|17|2|1885}}, слобода [[Єлизаветградка]] — [[1938]], [[Караганда]], концтабір [[ГУЛАГ|ГУЛАГ СССР]]) - український церковний діяч, єпископ [[Українська Автокефальна Православна Церква (1919—1937)|УАПЦ]] з титулом Одеський і Миколаївський. Батько актриси [[Жевченко-Яновська Тамара Юріївна|Тамари Жевченко-Яновської]]. Тесть відомого письменника [[Яновський Юрій|Юрія Яновського]].
 
З [[1911]] р. священик Відомства православного сповідання [[Російська імперія|Російської імперії]], з [[1914]] — [[1917]] рр. — військовий священик. В часи [[Українська Народна Республіка|УНР]] - голова Церковної комісії [[Український Національний Союз|Українського національного союзу]].
 
Висвячений Митрополитом УАПЦ [[Василь Липківський|Василем Липківським]]. [[1920]] р. один з організаторів [[ВПЦР|Всеукраїнської Православної Церковної Ради]]. З [[1922]] р. єпископ УАПЦ Сквирської церковної округи, [[1924]] — [[1928]] рр. єпископ у [[Полтава|Полтаві]], згодом в [[Одеса|Одесі]] (Одесько-Миколаївська церковна округа). [[1929]] р. заарештований групою ОГПУ СССР і засланий на 8 років до концтаборів у [[Караганда|Караганду]], де після поновного ув'язнення загинув за невідомих обставин.
 
== БіографіяЖиттєпис ==
 
Юрій Жевченко народився [[17 лютого]] [[1885]] року ув слободі Єлисаветградка[[Єлизаветградка]] Єлисаветградського повіту [[Херсонська область|Херсонської області]]. Навчався і закінчив духовну семінарію, [[1911]] року — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Новоросійський (Одеський) університет]]. З [[1912]] року працював учителем Одеської Першої гімназії. У [[1914]] році був висвячений на священика, і з початком війни пішов на фронт як військовий духівник. Відомо, що у 1917–1918 роках був священиком Київської інструкторської школи.
 
Під час [[революція|революції]] прийняв платформу [[Центральна рада|Центральної ради]], брав діяльну участь у вирішенні багатьох питань соціального та духовного характеру. Після приходу до влади Гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] ув'язнений, проте згодом звільнений. З листопада [[1918]] р. отець Юрій Жевченко — голова Церковної комісії [[Український Національний Союз|Українського національного союзу]]. Душпастир та викладач київської інженерної школи старшин армії [[УНР]].
 
У [[1920]] р. Юрій Жевченко став настоятелем парафії у [[Сквира|Сквирі]], а з липня цього ж року — священиком [[Андріївська церква|Андріївської церкви]] у Києві.
Був членом Всеукраїнської Православної Церковної Ради. ВУ жовтні [[1921|1921&nbsp;]]<nowiki/>р. брав участь у роботі Українського православного собору Київщини.
 
У квітні [[1922]]&nbsp;р. висвячений на єпископа Сквирського УАПЦ, здобув значного авторитету серед вірних Церкви.
Рядок 20:
1924–1927&nbsp;рр.&nbsp;— єпископ та архієпископ Полтавський. Після Полтави отець Юрій повертається до Одеси.
 
[[1928]]&nbsp;р. він був призначений архієпископом Одеським і Миколаївським, і плідно працював на духовній ниві до вересня [[1929]]&nbsp;р., коли був заарештований за «контрреволюційну діяльність» органами [[ОГПУ]]. У цей же час були заарештовані й інші владики УАПЦ, серед яких [[митрополит]] [[Василь Липківський]], архієпископи М. Борецький, І. Павловський, Ю. Міхновський.
 
Під час розслідування справи «фахівці» ДПУ зламали Жевченку ребра, повибивали зуби і, врешті-решт, примусили зізнатися у шпигунській та контрреволюційній діяльності. Архієпископа Ю. Жевченка засудили на 8 років каторги і вислали до концентраційного табору уа [[Караганда|Караганду]].
 
Але навіть після відбуття цього покарання на свободу отець Юрій не вийшов. [[1937]] року справу проти нього поновили і повторно засудили ще до 10 років ув'язнення у концтаборі. Цього терміну архієпископ Одесько-Миколаївський Юрій не пережив.