Вікіпедія

Сексизм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Дана інформація була не точною і розпливчастою. Зміни буди необхідні
Мітки: перше редагування Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 673 редагування
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 9:
 
== Історія терміну ==
[[Концепт]] «сексизм» має змістовних попередниць, ким не використовувався самостійно, але був добре зіставний із їхньою теоретичною позицією. В 1907 році [[Суфражизм|суфражисткою]] Кете Шмірмахер в газетній статті щодо реформи [[Сексуальна етика|сексуальної етики]] були продіагностовні «статеві упередження в мові». Вона окреслила їх як ''«сексуалізм»''.<ref>Käthe Schirmacher: [httphttps://web.archive.org/web/20070929012808/http://www.frauenmediaturm.de/1138.html ''Der Sexualismus in der Sprache.''] In: Helene Stöcker (Hrsg.): ''Mutterschutz, Zeitschrift zur Reform der sexuellen Ethik.'' 1907.</ref> Схожу аргументацію використала [[Сімона де Бовуар]] в праці «[[Інша стать]]» ([[1949]]).<ref name=":1">Simone de Beauvoir: ''Das andere Geschlecht. Sitte und Sexus der Frau.'' Reinbek bei Hamburg 1968.</ref> В ньому поняття «стать» обстоювалось як, швидше, [[соціальний конструкт]] і обґрунтувувалась центральна феміністична теорема: «жінкою» не народжуються, а [[Соціалізація|соціалізуються]].
 
Власне поняття «сексизм» вперше виринає в англійській мові в середині 60-х. Ним описують натуралізацію суспільних процесів ([[біологізм]])&nbsp;— принцип, на який націлене поняття [[расизм]]у (до якого і примикає в середовищі американського правозахисного руху 1960-х сексизм).<ref>Nora Räthzel: ''Rassismustheorien: Geschlechterverhältnisse und Feminismus.'' In: Ruth Becker, Beate Kortendieck (Hrsg.): ''Handbuch Frauen- und Geschlechterforschung. Theorie, Methoden, Empirie.'' VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden 2004.</ref> При цьому сексизмом означувались не лише індивідуальні упередження, але й [[Соціальний інститут|інституціоналізовані]] дискримінації.<ref>Herrad Schenk: ''Geschlechterrollenwandel und Sexismus. Zur Sozialpsychologie geschlechtspezifischen Verhaltens.'' Beltz Verlag, Weinheim/ Basel 1979, S. 128f.</ref> Перші наукові спроби викладення сексизму відбулись на початку 1970-х також в США.
 
В 1980-х в дискусіях щодо сексизму посилились обговоренням його узгодженості з іншими формами гноблення, такими як [[расизм]]<ref>Angela Davis: ''Rassismus und Sexismus. Schwarze Frauen und Klassenkampf in den USA.'' Elefantenpress, Berlin 1982.</ref> і [[класизм]]<ref>Anja Meulenbelt: ''Scheidelinien. Über Sexismus, Rassismus und Klassismus.'' Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1998.</ref>. В ході дискусії виокремились поняття упереджень і, власне, гніту. Сьогодні в [[Інтерсекційний фемінізм|інтерсекційних]] дослідженнях оприявнюють те, як різні вектори пригноблення взаємовпливають і взаємоконструюють певні категорії, за якими і відбувається дискримінація (наприклад, білі жінки є більш привілейованою групою, аніж чорні жінки, але менш привілейованою, ніж білі чоловіки).<ref>Kimberle Crenshaw: [httphttps://web.archive.org/web/20130415065024/http://www.peopleofcolororganize.com/wp-content/uploads/pdf/mapping-margins.pdf ''Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and Violence Against Women of Color.''] 1994.</ref>
 
== Визначення ==
На сьогодні існують різні підходи до визначення сексизму, які стоять неподалік одне від одного:
* У [[Психологія|психології]] сексизм&nbsp;— «стереотипне приписування ознак». На міжособистісному рівні&nbsp;— дискримінуюче приписування ролей відносно статі.<ref>Thomas Eckes, Iris Six-Materna: ''Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus.'' In: ''Zeitschrift für Sozialpsychologie.'' 29, S. 224—238</ref><ref>Ronny Werner, Gernot von Collani: :[http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130518024019/http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf |date=18 травень 2013 }} <!-- oder [http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf--> ''Eine deutsche Skala zu ambivalent&nbsp;— sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM).''] (PDF-Datei; 216&nbsp;KB)</ref>
* У [[Квір-дослідження|квір-теорії]] сексизм&nbsp;— дискримінація всього спектру [[ЛГБТ|ЛГБТКІ±людей]], що не вписуються в [[Гетеронормативність|гетеронормативне]] [[Трансгендерність|цисгендерне]] [[Гендерна бінарність|бінарне]] суспільство відподвідно до статі, гендеру чи [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]].<ref>Eva Fels, Dagmar Fink: [http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm ''Was ist Sexismus?'']</ref>
* В соціології&nbsp;— наголос на [[Соціальна структура|структурних аспектах]]: сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка&nbsp;— це [[Соціальна практика|соціальні практики]], які привілеюють людей через їхню стать, через що знижується цінність людини та фіксуються [[Соціальна роль|соціальні]] і [[Гендерна роль|гендерні ролі]] для статей. Підхід наголошує на дискримінуючих механізмах [[Соціальна система|суспільних систем]] та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, [[ейджизм]].
Рядок 68:
[[Емпіричні дослідження]] виявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), в той час як жінки кращі в інших (приміром, задачі з виховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Фіске та колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати|США]] і виявили, що люди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенцій.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>
 
Ґендерні стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, [[стереотип загрози]] може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано із переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.<ref>Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). [https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf ''Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance.''] Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.</ref><ref>Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). [http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf ''A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance.''] American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.</ref> Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, ніби-то жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок, при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упереджені [[Самооцінка|самооцінки]]<nowiki/>» мають далекосяжні наслідки, оскільки можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.<ref>Correll, Shelley J. (2001). [httphttps://web.archive.org/web/20110626155353/http://www.chaire-crsng-inal.fsg.ulaval.ca/fileadmin/docs/documents/Article/Gender_and_career_choice_process_2001.pdf ''Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments.''] American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691—1730.</ref><ref>Correll, Shelley J. (2004). [http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf ''Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations.''] American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.</ref>
 
Ґендерні стереотипи іноді створюються і застосовуються в ранньому віці. Були розглянуті різні заходи, в тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами у дітей. Одне із досліджень (А. Вінгом): діти читали «Нову сукню Білла» [[Енн Файн]], а потім обговорювали її зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім зіставити це з ситуацією у світі в цілому. Це доказ того, що дитячий розгляд «різного відношення, що його отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм виокремити стереотипи і спонукав кинути їм виклик.
Рядок 82:
</ref>
 
* Нижча оплата праці людей певної статі, як правило&nbsp;— жінок.<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate=2011-08-24}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate=2011-08-24}}</ref> деякі організації відзначають, що в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.| publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=httphttps://wwwweb.webcitationarchive.org/61B18fWJWweb/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=20112012-0804-24}} {{dead link 18|datedeadurl=june 2010 yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)<ref>[http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref> (можна відзначити, що згідно з тими ж даними, середньорічні доходи жінок лише трохи більше, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Негр|чорношкірих]]<ref name="autogenerated1">[http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref>).
* «[[Скляна стеля]]»&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».
* Вищий [[пенсійний вік]] для чоловіків у багатьох країнах при меншій в [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]]., тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сексизм