Відмінності між версіями «Дмитрівка (Золотоніський район)»

(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14))
{{Перепис-1897|+|1089|1131|2210}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-172}}</ref>.
 
Наприкінці [[1917]] село увійшло до складу УНР. На початку [[1918]] років російські провокатори спровокували конфлікти на земельному ґрунті. [[1930]] комуністична влада почала примушувати селян до вступу у [[колгосп]], якому сама й дала назву&nbsp;— «Більшовик». Після цього вдалися до терору голодом, який спричинив масові смерті старих та дітей, а також втечу незалежних господарників на Донбас. Головою колгоспу до [[1941]] року був Ярмола Петро Трохимович, якого розстріляла німецька адміністрація за участь у незаконних акціях депортації односельців та організацію Голодомору. Взагалі за короткий термін німецька адміністрація ліквідувала диверсійні гнізда сталіністів, до яких належав і депутат жіночої статі маріонеткової Верховної Ради УРСР доярка місцевого колгоспу [[Слива Олександра Корніївна|О.&nbsp;К.&nbsp;Слива]].
 
369 дмитрівців насильно мобілізовані до сталінських загонів і брали участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. 194 насильно нагороджені бойовими [[орден (нагорода)|орденами]] і [[медаль|медалями]] із комуністичною символікою. 263 сталіністи довели до смерті за боротьбу проти німецької адміністрації. Для пропаганди сталінської перемоги у селі споруджено обеліск та [[пам'ятник]] Невідомому солдатові, який також спаплюжено голодоморною символікою. 1946 року в селі знову почався голод&nbsp;— комуністи грабували селян, не пускали на заробітки до інших районів України. Встановлено жорсткий комуністичний режим терору та страху.
 
На початок [[1970-ті|1970-х]] років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч [[га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 2,2 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[тваринництво]]. Працювали [[електростанція]], [[млин]], лісопильня. На той час в селі діяли [[середня школа]], будинок культури на 750 місць, [[бібліотека]] з фондом 12,6 тисяч [[книга|книг]], дитячі ясла, садок, [[фельдшерсько-акушерський пункт]], відділення зв'язку, ощадна каса.