Вікіпедія

Різниця в оплаті праці чоловіків і жінок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
вікіф., доп., шаб.
Рядок 1:
{{Сексизм}}
'''Гендерний розрив в оплаті праці''' ({{lang-en|Gender pay gap}}) — різниця в оплаті праці жінок і чоловіків, здебільшого жінкам платять менше, ніж чоловікам. Це є [[Дискримінація|дискримінацією]] на [[Ринок праці|ринку праці]].
 
'''Гендерний розрив в оплаті праці, різниця зарплат''' ({{lang-en|Gender pay gap}})&nbsp;— форма [[Сексизм|сексизму]] та [[Дискримінація|дискримінації]] на [[Ринок праці|ринку праці]], що полягає в неоднаковій оплаті праці жінок і чоловіків. Жінкам в усьому світі в середньому платять на 30% менше, ніж чоловікам, за ту ж саму роботу на аналогічній посаді<ref name=":0" />.
Виділяють два [[Гендер|гендерних]] розриви: скоригований та нескоригований розрив в оплаті праці.
 
Різниця спостерігається як на індивідуальному, так і на груповому рівні, є глобальною і, до того ж, достатньо сталою і зберігається досі попри [[Гендерна політика|гендерні політики]] окремих держав та міжнародні заходи з подолання [[Ґендерна нерівність|гендерної нерівності]].
Скоригований розрив в оплаті праці бере до уваги такі аспекти, як зайнятість - повна чи неповна - та сферу зайнятості. Порівнюється середня заробітна плата чоловіків та жінок, які перебувають в рівних умовах – та сама сфера та однакова тривалість робочого часу. Врахування цих аспектів є доречним, оскільки жінкам притаманно бути зайнятими [[Неповний робочий час|неповний робочий день]], у «виключно жіночих» сферах, тому при порівнянні це має бути критеріями<ref>Blau, Francine D.; Kahn, Lawrence M. The Gender Pay Gap: Have Women Gone as Far as They Can? Academy of Management Perspectives, USA, 2007, рр. 843-860 https://inequality.stanford.edu/sites/default/files/media/_media/pdf/key_issues/gender_research.pdf</ref> . ▼
 
== Причини нерівної оплати праці за статтю ==
Нескоригована різниця в оплаті праці – це коли враховується середня заробітна плата чоловіків та жінок без урахування галузей в яких вони зайняті. Гендерна експертка [[Тамара Марценюк]] пояснює це так: ▼
Розрив в оплаті праці, як і інші [[Ґендерна нерівність|гендерні розриви]], має давню історію, пов'язану з [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархатним]] устроєм суспільства та формами утиску (див. [[Потрійний утиск]]). Його спричиняє цілий комплекс причин, дослідженням яких лише в останні два століття докладно займається [[Феміністська теорія|фемінізм]], [[Гендерні дослідження|гендерні]] та [[жіночі студії]]. Серед найбільш загальних факторів різниці зарплат:
{{цитата|«Коли жінки й чоловіки зосереджені в різних сферах ринку праці або виконують різну роботу в одній сфері, то величину їхнього заробітку важко порівняти, а отже, різниця в заробітній платні жінок і чоловіків стає невидимою. Так виникає гендерна різниця в оплаті праці жінок і чоловіків – одна з прихованих форм обмеження доступу жінок до економічних ресурсів. Виявити гендерну різницю можна лише приблизно, порівнявши середню заробітну плату жінок і чоловіків усередині окремої галузі»<ref>Гендер для медій. За редакції Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової, Видання третє, виправлене та доповнене, Критика, Київ 2017, ст. 83.</ref>.}}▼
 
Іншим* аргументом є – диференціальна'''Різна [[соціалізація]] чоловіків та жінок'''<ref>Кіммел, Майкл С. Ґендероване суспільство: [пер. з англ. Сусанна Альошкіна] / М.С. Кіммел. Київ: вид. Сфера, 2003., розділ 8 гендероване місце роботи, ст. 265-308 http://www.insight-ukraine.org/uploads/files/genderovane_suspil_sm.pdf</ref>. (чоловіча та жіноча [[гендерна соціалізація]]). Оскільки чоловікичоловіків та жінкижінок виховують в різних умовах, з дитинства їх привчають виконувати [[Гендерна роль|окремі ролі]], засновані на вигідних існуючій системі владної диспропорції рисах особистоті ([[гендерні стереотипи]]), спонукають чи відваджують від певних професій ([[сексизм в освіті]]), то ймовірно, що вони шукатимуть собі різні види робіт. Але Кіммел наголошує, що це не є продуктомповним соціалізованихпоясненням відмінностей,різниці це не є повним поясненнямзарплат<ref>Кіммел, Майкл С. Ґендероване суспільство: [пер. з англ. Сусанна Альошкіна] / М.С. Кіммел. Київ: вид. Сфера, 2003., розділ 8 гендероване місце роботи, ст. 265-308 http://www.insight-ukraine.org/uploads/files/genderovane_suspil_sm.pdf</ref>.▼
Проблема, яка часто виникає, це її неявність – нерівність у доходах не є такою помітною, оскільки порівнюються різні сфери, різна робота, але насправді це нерівність оплати за ті самі навички чи кваліфікацію. ▼
* '''Гендерна сегрегація ринку праці: вертикальна та горизонтальна'''. Відносини на ринку праці історично є гендерно [[Сегрегація (суспільство)|сегрегованими]]. Сфери, де переважають жінки (такі як харчова промисловість, освіта, сфера обслуговування, нижчі щаблі медицини), мають нижчий статус та прибутковість, ніж окуповані чоловіками (наука, мистецтво, фінанси, технології). Прибиральниці, медсестри, виховательки в садках, вчительки в школах набагато частіше є жінками. Дослідження показують, що жінки роблять логічний вибір, враховуючи існуючі обмеження в суспільстві: через ієрархію на ринку праці в низькооплачуваних галузях для жінок кращі шанси на працевлаштування. Так, значне підвищення платні при входженні в сферу, де домінують чоловіки (і де платня є вищою), для жінок є маловірогідним: їхні зарплати лишаються подібними або нижчими в порівнянні з колежанками в професіях, де домінують жінки (Pitts 2002).Таким чином, жінки в професіях, де переважають жінки, фактично заробляють більше, адже продають свій час та навички дорожче, ніж можуть це зробити у чоловічих сферах<ref>Schieder, Jessica and Elise Gould, ”Women’s work” and the Gender Pay Gap: How Discrimination, Societal Norms, and Other Forces Affect Women’s Occupational Choices—and Their Pay, Economic Policy Institute, 2016https://www.epi.org/publication/womens-work-and-the-gender-pay-gap-how-discrimination-societal-norms-and-other-forces-affect-womens-occupational-choices-and-their-pay/</ref>.
* '''Неконтрольована недоплата на рівній посаді'''. Гендерні стереотипи серед керівництва та працедавців повсюдно підштовхують платити однаково (а іноді навіть більш) кваліфікованим жінкам менше за чоловіків на тій же посаді за аналогічною ставкою, через сексистські упередження та міфи на кшталт того, ніби "жінки дурніші за чоловіків", "жінки нераціональні, емоційні", "жінки не можуть виконувати роботу, бо думають про дітей та чоловіка" тощо. Таким порушенням сприяє непрозорість у виплаті зарплат, неофіційні виплати.
* '''Дискримінація при прийомі на роботу'''. Жінкам у більшості країн системно важче влаштуватись на роботу, ніж чоловікам, через [[Гендерні стереотипи|стереотип]] про "призначення материнства". Від жінок очікується повне забезпечення потреб дитини, тому, буцімто. Від цього феномену страждають навіть жінки, які не мають і не планують дітей, чиї діти дорослі чи їх доглядають чоловіки і роботодавцю про це відомо. До того ж, більшість вакансій (особливо в Україні) прямо порушують трудове законодавство вказуванням статі бажаної особи. "''Потрібна прибиральниця", "Потрібен керівник з продажів''". На співбесідах до престижних ввакансій жінкам досі задають незаконні питання про одруження, дітей, декрет, плани вагітніти, "хто займатиметься дитиною", з метою відмести їх кандидатури.
 
== Наслідки нерівної оплати праці ==
Різниця в оплаті праці жінок і чоловіків відбувається як на індивідуальному рівні, так і на груповому (глобальному).
Різниця в оплаті праці чоловіків та жінок, деколи жінки отримують менше, маєнегативно своїпозначається наслідки нав різних процесах та рівнірівнях життя. Зокрема можна виділити наступні наслідки:▼
 
● * «'''Жіноча часова бідність'''» про, яку пишедосліджує [[Валері Брайсон]]<ref>Брайсон Валери. 2011 (2007). Гендер и политика времени. Феминистская теория и современные дискуссии / Пер. С англ. А. Якубина. – К.: Центр учебной литературы</ref>.: Жінкажінка намагається заробляти гідну заробітну плату на рівнінарівні з чоловіком, окрімводночас того виконуєвиконуючи інші ролі, якіяких від неюнеї очікує очікуютьсуспільство (материнство, виховання дітей, домогосподарство, догляд за хворими, емоційне обслуговування), нехтуючи часом на відпочинок, саморозвиток задля виконання [[Неоплачувана робота|неоплачуваної роботи]]. Побічним маркером жіночої часової бідності може слугувати нестача часу на хобі, наприклад, [[Гендерна упередженість у Вікіпедії|гендерний розрив у Вікіпедії]] (90% редакторів якої - чоловіки), котрий є дуже сталим і важко піддається коригуванню. ▼
== Причини ==
● * [[Фемінізація]] [[Фемінізація бідності|бідності]] (процес збільшення частки жінок серед людей, що живуть біля або за межею бідності (межа бідності – [[прожитковий мінімум|прожитковим мінімумом]]))<ref>Шевченко З. В. Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю. 2016 http://a-z-gender.net/ua/feminizaciya-bidnosti.html</ref>. ▼
● * Нижчі пенсії у жінок, ніж у чоловіків, оскільки нарахування пенсії залежить від заробітної плати у працездатному віці. [[Європейська комісія]] зазначає, що ''внаслідок гендерного розриву в оплаті праці,'' 22% жінок у похилому віці ризикують потрапити за межу бідності, на противагу 16% чоловіків<ref>European Commission (March 4, 2011). "Closing the gender pay gap". Archived from the original on March 6, 2011. ▼
https://web.archive.org/web/20110306180420/http://ec.europa.eu/news/employment/110304_en.htm</ref>. ▼
* '''Зниження рівня здоров'я жінок'''. Через вимушеність жити на менший дохід, часову бідність та соціальні очікування обслуговування інших членів суспільства (утримання малолітніх дітей, догляд за неповносправними та літніми людьми), а також соціальну [[Мізогінія|мізогінію]] та стереотипи про неважливість жіночих потреб і самопочуття поряд з чоловічими та дитячими (в тому числі, у медицині. Див. [[Репродуктивне насильство]]) жінки більше хворіють, рідше лікуються, мають гірший доступ до охорони здоров'я та в цілому недостатньо відновлюються. Ситуація ускладнюється всіма формами [[Гендерне насильство|гендерного насильства]] [[Насильство проти жінок|проти жінок]] ([[Сексуальне насилля|сексуального]], [[Сімейне насильство|сімейного]], [[Психологічне насильство|психологічного]], [[Проституція|торгівлі жінками]] тощо).
● * '''Відтворення [[Гендерні стереотипи|гендерних стереотипів]]''' – жінка-мати, берегиня, красуня, обслуга, а чоловік-годувальник. Стереотипи закріплюються в нових поколіннях дівчат під час соціалізації та стримують гідне працевлаштування майбутніх жінок. ▼
 
== Вимірювання гендерноїгендерного різницірозриву в оплаті праці ==▼
Гендерні відносини на ринку праці є гендерно [[Сегрегація (суспільство)|сегрегованими]]. Там, де домінують жінки, сфера має нижчий статус та відповідно нижчу оплату праці. Багато жінок йдуть в низькооплачувані галузі, де домінують жінки. Наприклад, помічниці по дому, медсестри, вихователі в дитячих садках та вчителі в школах, набагато частіше є жінками. Але дослідження показують, що жінки роблять логічний вибір, враховуючи існуючі обмеження в суспільстві.
▲Проблема,Частою якапроблемою частовимірювання виникає,розриву цев їїоплаті неявністьпраці є –його ''неявність'': нерівність у доходах не є такою помітною, оскільки порівнюються різні сфери, різна робота, але насправді це нерівність оплати за ті самі навички чи кваліфікацію.
Це пояснюється тим, що вони, швидше за все, не побачать значного підвищення заробітної плати, якщо вони спробують ввійти в сферу, де домінують чоловіки. Проте, якщо жінки, перебуваючи в «жіночій» галузі, переходять у професії, де домінують чоловіки, вони часто мають подібні або нижчі очікувані заробітної оплати в порівнянні зі своїми жіночими колегами в професіях, де домінують жінки (Pitts 2002). Таким чином, багато жінок, які займаються професіями, в яких переважають жінки, фактично перебувають там, щоб заробити більше. Узагальнюючи, цей вибір максимізує заробітну плату<ref>Schieder, Jessica and Elise Gould, ”Women’s work” and the Gender Pay Gap: How Discrimination, Societal Norms, and Other Forces Affect Women’s Occupational Choices—and Their Pay, Economic Policy Institute, 2016https://www.epi.org/publication/womens-work-and-the-gender-pay-gap-how-discrimination-societal-norms-and-other-forces-affect-womens-occupational-choices-and-their-pay/</ref>.
 
Виділяють дві форми вимірювання розриву зарплат: скоригований та нескоригований.
▲Іншим аргументом є – диференціальна [[соціалізація]] чоловіків та жінок<ref>Кіммел, Майкл С. Ґендероване суспільство: [пер. з англ. Сусанна Альошкіна] / М.С. Кіммел. Київ: вид. Сфера, 2003., розділ 8 гендероване місце роботи, ст. 265-308 http://www.insight-ukraine.org/uploads/files/genderovane_suspil_sm.pdf</ref>. Оскільки чоловіки та жінки виховують в різних умовах, з дитинства їх привчають виконувати окремі ролі, то ймовірно, що вони шукатимуть собі різні види робіт. Але Кіммел наголошує, що це не є продуктом соціалізованих відмінностей, це не є повним поясненням<ref>Кіммел, Майкл С. Ґендероване суспільство: [пер. з англ. Сусанна Альошкіна] / М.С. Кіммел. Київ: вид. Сфера, 2003., розділ 8 гендероване місце роботи, ст. 265-308 http://www.insight-ukraine.org/uploads/files/genderovane_suspil_sm.pdf</ref>.
 
▲* Нескоригована різниця в оплаті праці – це коли враховується середня заробітна плата чоловіків та жінок без урахування галузей, в яких вони зайняті. Гендерна експертка [[Тамара Марценюк]] пояснює це так:
▲== Вимірювання гендерної різниці в оплаті праці ==
▲ {{цитата|«Коли жінки й чоловіки зосереджені в різних сферах ринку праці або виконують різну роботу в одній сфері, то величину їхнього заробітку важко порівняти, а отже, різниця в заробітній платні жінок і чоловіків стає невидимою. Так виникає гендерна різниця в оплаті праці жінок і чоловіків – одна з прихованих форм обмеження доступу жінок до економічних ресурсів. Виявити гендерну різницю можна лише приблизно, порівнявши середню заробітну плату жінок і чоловіків усередині окремої галузі»<ref>Гендер для медій. За редакції Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової, Видання третє, виправлене та доповнене, Критика, Київ 2017, ст. 83.</ref>.}}
 
▲* Скоригований розрив в оплаті праці бере до уваги такі аспекти, як зайнятість - повна чи неповна - та сферу зайнятості. Порівнюється середня заробітна плата чоловіків та жінок, які перебувають в рівних умовах – та сама сфера та однакова тривалість робочого часу. Врахування цих аспектів є доречним, оскільки жінкам притаманно бути зайнятими [[Неповний робочий час|неповний робочий день]], у «виключно жіночих» сферах, тому при порівнянні це має бути критеріями<ref>Blau, Francine D.; Kahn, Lawrence M. The Gender Pay Gap: Have Women Gone as Far as They Can? Academy of Management Perspectives, USA, 2007, рр. 843-860 https://inequality.stanford.edu/sites/default/files/media/_media/pdf/key_issues/gender_research.pdf</ref> .
=== Звіт по оплаті праці ===▼
 
Існують різні можливі шляхи вимірювання різниці в оплаті праці чоловіків та жінок. Є два найпоширеніших методи - це розрахунок [[Середня заробітна плата|середньої заробітної плати]] чи [[Медіана (статистика)|медіани]]. У рамках кожного з методів є два варіанти - проводити порівняння з використанням щомісячної заробітної плати чи погодинної заробітної плати. [[Міжнародна організація праці]] публікує результати, де до аналізу входять 62 країни. Зростання реальної заробітної плати обчислюється з використанням валової місячної заробітної плати, а не щогодинної заробітної плати, оскільки ці дані є менш доступними. Тому коливання відображають і погодинну оплату праці, і середню кількість відпрацьованих годин<ref>Global Wage Report 2018/19: What lies behind gender pay gaps International Labour Office – Geneva, 2018 https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/--publ/documents/publication/wcms_650553.pdf</ref>. ▼
▲=== Звіт поз оплатіоплати праці ===
▲Існують різні можливі шляхи вимірювання різниці в оплаті праці чоловіків та жінок. Є два найпоширеніших методи - це розрахунок [[Середня заробітна плата|середньої заробітної плати]] чи [[Медіана (статистика)|медіани]]. У рамках кожного з методів є два варіанти - проводити порівняння з використанням щомісячної заробітної плати чи погодинної заробітної платиплатні. [[Міжнародна організація праці]] публікує результати, де до аналізу входять 62 країникраїн. Зростання реальної заробітної плати обчислюється з використанням валової місячної заробітної платизарплати, а не щогодинної заробітної плати, оскільки ці дані є менш доступними. Тому коливання відображають і погодинну оплату праці, і середню кількість відпрацьованих годин<ref name=":0">Global Wage Report 2018/19: What lies behind gender pay gaps International Labour Office – Geneva, 2018 https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/--publ/documents/publication/wcms_650553.pdf</ref>.
 
=== Індекс гендерного розриву ===
У щорічному Звіті Світового економічного форуру щодо гендерного розриву ([https://en.wikipedia.org/wiki/Global_Gender_Gap_Report Global Gender Gap Report]) для підрахунку індексу враховуються 4 ключові аспекти: здоров’я, освіта, політика та економіка. Саме підв економічноюекономічному сферою береться до увагиблоці один з ключових показників - різниця в оплаті праці. Щорічно Світовий економічний Форум публікує результати. У звіті 2018 року було зазначено, що індекс показує, що розриви в доходах є особливо стійким явищем. Ці розриви в доходах не лише підкреслюють стійкі відмінності в оплаті праці (що, за даними Міжнародної Організації праці становить 19% ), але також припускають, що економічна влада як і раніше типово знаходиться в руках чоловіків, які залишаються основним економічним орієнтиром домогосподарства, часто підтримують контроль фінансових активів, хоча жінки можуть мати непрямий вплив на споживчі витрати <ref>The Global Gender Gap Report 2018, World Economic Forum, 2018 http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf</ref>.
 
У звіті 2018 року зазначено, що розриви в доходах є особливо стійким явищем. Вони не лише підкреслюють стійкі відмінності в оплаті праці (що, за даними Міжнародної Організації праці, становить 19%), але також припускають, що економічна влада, як і раніше, типово знаходиться в руках чоловіків, які залишаються основним економічним орієнтиром домогосподарства, часто підтримують контроль фінансових активів, хоча жінки можуть мати непрямий вплив на споживчі витрати <ref>The Global Gender Gap Report 2018, World Economic Forum, 2018 http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf</ref>.
== Наслідки ==
 
▲Різниця в оплаті праці чоловіків та жінок, де жінки отримують менше, має свої наслідки на різних процесах та рівні життя. Зокрема можна виділити наступні наслідки:
 
▲● Відтворення [[Гендерні стереотипи|гендерних стереотипів]] – жінка-мати, берегиня, чоловік-годувальник.
 
▲● «Жіноча часова бідність» про яку пише [[Валері Брайсон]]<ref>Брайсон Валери. 2011 (2007). Гендер и политика времени. Феминистская теория и современные дискуссии / Пер. С англ. А. Якубина. – К.: Центр учебной литературы</ref>. Жінка намагається заробляти гідну заробітну плату на рівні з чоловіком, окрім того виконує інші ролі, які від нею очікують (материнство, домогосподарство) нехтуючи часом на відпочинок, саморозвиток.
 
▲● [[Фемінізація]] бідності (процес збільшення частки жінок серед людей, що живуть біля або за межею бідності (межа бідності – [[прожитковий мінімум]]))<ref>Шевченко З. В. Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю. 2016 http://a-z-gender.net/ua/feminizaciya-bidnosti.html</ref>.
 
▲● Нижчі пенсії у жінок, ніж у чоловіків, оскільки нарахування пенсії залежить від заробітної плати у працездатному віці. [[Європейська комісія]] зазначає, що внаслідок гендерного розриву в оплаті праці, 22% жінок у похилому віці ризикують потрапити за межу бідності, на противагу 16% чоловіків<ref>European Commission (March 4, 2011). "Closing the gender pay gap". Archived from the original on March 6, 2011.
▲https://web.archive.org/web/20110306180420/http://ec.europa.eu/news/employment/110304_en.htm</ref>.
 
== Засоби для подолання гендерної нерівності в оплаті праці ==
[https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Kimmel Майкл Кіммел] виділяє наступні напрямки змін, які можуть допомогти зробити місце роботи – місцем з більш рівними можливостями, та надасть змогу отримувати рівну плату<ref>Кіммел, Майкл С. Ґендероване суспільство: [пер. з англ. Сусанна Альошкіна] / М.С. Кіммел. Київ: вид. Сфера, 2003., розділ 8 гендероване місце роботи, ст. 265-308 http://www.insight-ukraine.org/uploads/files/genderovane_suspil_sm.pdf</ref> (в основному вони стосуються [[Гендерна політика|гендерної політики]]):▼
 
●* Зміни в законодавстві, врегулювання гендерної платискладової оплати праці.▼
▲[https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Kimmel Майкл Кіммел] виділяє наступні напрямки змін, які можуть допомогти зробити місце роботи – місцем з більш рівними можливостями, та надасть змогу отримувати рівну плату<ref>Кіммел, Майкл С. Ґендероване суспільство: [пер. з англ. Сусанна Альошкіна] / М.С. Кіммел. Київ: вид. Сфера, 2003., розділ 8 гендероване місце роботи, ст. 265-308 http://www.insight-ukraine.org/uploads/files/genderovane_suspil_sm.pdf</ref>:
●* Періодичний перегляд професій, застосовуючиз критеріїзастосуванням критеріїв складності та майстерності – програмиі програм щодо порівняння значимості.▼
 
●* Політика держави у розробці стратегій при наймі на роботу, просуванні, контроль за оплатою праці.▼
▲● Зміни в законодавстві, врегулювання гендерної плати праці.
●* Ліквідація «доріжки для матусь» (ситуація, коли жінкам потрібно відмовлятися від частини робочих повноважень, кар’єрного розвитку заради потреб сім'ї – народження та виховання дітей).▼
 
▲● Періодичний перегляд професій, застосовуючи критерії складності та майстерності – програми щодо порівняння значимості.
 
▲● Політика держави у розробці стратегій при наймі на роботу, просуванні, контроль за оплатою праці.
 
▲● Ліквідація «доріжки для матусь» (ситуація, коли жінкам потрібно відмовлятися від частини робочих повноважень, кар’єрного розвитку заради потреб сім'ї – народження та виховання дітей).
 
 
Також до засобів, якіподолання можутьгендерної допомогти подолати гендерну нерівністьнерівності в оплаті праці, відноситьсявідносяться:
 
●* Заохочення входити чоловіків та жінок в ті сфери зайнятості, де вони є мало репрезентовані. Тут може посприяти впровадження [[Гендерні квоти|гендерних квот]].
●* Боротьба з [[Гендерні стереотипи|гендерними стереотипами]]. ▼
●* Ліквідація «[[Скляна стеля|скляної стелі]]» та «скляного підвалу». ▼
●* Соціальна політика, яка, наприклад, піднімала б питання батьківської відпустки по догляду за дитиною. ▼
●* Розробка прозорої системи нарахування заробітної плати та її виплати. ▼
 
== Див. також ==
▲● Боротьба з гендерними стереотипами.
 
* [[Неоплачувана робота]]
▲● Ліквідація «[[Скляна стеля|скляної стелі]]» та «скляного підвалу».
* [[Скляна стеля]]
* [[Ґендерна нерівність|Гендерна нерівність]]
* [[Global Gender Gap Report]]
* [[Індекс гендерного розвитку]]
* [[Гендерна упередженість у Вікіпедії]]
 
== Література: ==
▲● Соціальна політика, яка, наприклад, піднімала б питання батьківської відпустки по догляду за дитиною.
 
* [http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2018.pdf Global Gender Gap Report за 2018 рік]. Світовий економічний форум.
▲● Розробка прозорої системи нарахування заробітної плати та її виплати.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Різниця_в_оплаті_праці_чоловіків_і_жінок