Отруйна рослина: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 178.137.74.142 (обговорення) до зробленого 91.244.61.152
Мітка: Відкіт
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Gatunek_trujący.svg|міні|[[Totenkopf |Адамова голова (Totenkopf)]] — як символічне позначення отрути, загрози чи смерті]]
 
'''Отруйні рослини''' — [[рослина|рослини]], в яких містяться [[токсин]]и та/або [[Хімічна речовина|хімічні речовини]], які являють собою серйозний ризик виникнення [[Хвороба|хвороби]], [[Травма|травми]] або [[Смерть|смерті]] у [[Людина розумна|людей]] чи [[Тварина|тварин]]. [[Отрута|Отруйні]] речовини (рослинні токсини, отрути рослин) можуть міститися у всій рослині загалом, або в різних її частинах – у надземних: [[Листки|листках]], [[Квітки|квітках]], [[Плід|плодах]], [[Насінина|насінинах]], [[Кора|корі]], та підземних: [[Кореневище|кореневищах]], [[коріння]]х, [[цибулина]]х, [[бульба]]х. Дія отруйних рослин зумовлена вмістом у них різних отруйних речовин: [[глюкозид]]ів, [[Ефірна олія|ефірних олій]], [[Алкалоїди|алкалоїдів]], [[Органічні кислоти|органічних кислот]], [[Смоли|смол]], токсо[[Альбуміни|альбумінів]] та інших [[Хімічна сполука|хімічних сполук]].
 
Рядок 7 ⟶ 6:
Отруйні рослини використовують у [[Народна медицина|народній медицині]] та для виготовлення [[Ліки|ліків]] у [[Фармацевтична промисловість|фармацевтичній промисловості]].<ref name=" Косінський"/>
 
== Список окремих отруйних рослин ==
* '''Аконіт волотистий'''<ref name="веб"/> ([[Akonitum paniculatum]] Lam.) Містить значну кількість алкалоїдів, найотруйнішим серед яких є [[аконітин]]. Отрута знаходиться, в основному, у корені та прикореневій частині рослини. Отруєння ними можливе при самолікуванні [[відвар]]ами та [[Настій|настоями]] рослин.
 
* '''[[Анемона дібровна]]'''<ref name="веб">Алєксєєноко Ф.М., Савченко Я.М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:320)</ref>
* '''Аконіт волотистий'''<ref name="веб"/> ([[Akonitum paniculatum]] Lam.) Містить значну кількість алкалоїдів, найотруйнішим серед яких є [[аконітин]]. Отрута знаходиться, в основному, у корені та прикореневій частині рослини. Отруєння ними можливе при самолікуванні [[відвар]]ами та [[Настій|настоями]] рослин.
* '''[[Анемона жовтцева]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''[[Багно звичайне]]'''<ref name="веб"/>
* '''[[Анемона дібровна]]'''<ref name="веб">Алєксєєноко Ф.М., Савченко Я.М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:320)</ref>
* '''Беладонна звичайна''' ([[Atropa belladonna]] L.) Містить у значній кількості отруйні алкалоїди, зокрема, [[атропін]]. Отруйні речовини із [[Сік (значення)|соку]] плодів беладонни спричиняють важке отруєння при [[Самолікування|самолікуванні]] чи їх вживанні.
 
* '''Блекота чорна''' ([[Hyoscyamus niger]] L.). У коренях, які схожі на корені [[Петрушка|петрушки]], знаходяться сильнодіючі алкалоїди, що спричинюють значні отруєння.
* '''[[Анемона жовтцева]]'''<ref name="веб"/>
* '''Болиголов плямистий''' ([[Conium maculatum]] L.). Отруйність рослини зумовлює алкалоїд [[коніїн]], який міститься, в основному, у плодах до періоду достигання; в меншій мірі міститься в усіх інших частинах рослини.
 
* '''Бузина трав'яниста'''<ref name="веб"/> ([[Sambucus ebulus]] L.). Глюкозиди [[амігдалин]] (при розщепленні якого утворюється [[синильна кислота]]), [[самбуцинігрин]]и, валеріанова і оцтова кислоти зумовлюють специфічний запах ягід, кори і листків рослини.
* '''[[Багно звичайне]]'''<ref name="веб"/>
* '''[[Вороняче око]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''[[Вех широколистий]]'''<ref name="веб"/>
* '''Беладонна звичайна''' ([[Atropa belladonna]] L.) Містить у значній кількості отруйні алкалоїди, зокрема, [[атропін]]. Отруйні речовини із [[Сік (значення)|соку]] плодів беладонни спричиняють важке отруєння при [[Самолікування|самолікуванні]] чи їх вживанні.
* '''Дурман звичайний''' ([[Datura stramonium]] L.). [[Пагін|Пагони]], листки, плоди і насіння дуже отруйні через наявність в них алкалоїдів – атропіну та ін., хоча їх використовують для виготовлення лікарських препаратів. При самолікуванні чи випадковому вживанні можливе важке отруєння.
 
* '''[[Жовтець]]'''<ref name="веб"/>
* '''Блекота чорна''' ([[Hyoscyamus niger]] L.). У коренях, які схожі на корені [[Петрушка|петрушки]], знаходяться сильнодіючі алкалоїди, що спричинюють значні отруєння.
* '''[[Молочай]]'''<ref name="ФЕУ">[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3144/otrujni-roslini Отруйні рослини // [[Фармацевтична енциклопедія]]]</ref>
 
* '''[[Омег]]'''<ref name="веб"/>
* '''Болиголов плямистий''' ([[Conium maculatum]] L.). Отруйність рослини зумовлює алкалоїд [[коніїн]], який міститься, в основному, у плодах до періоду достигання; в меншій мірі міститься в усіх інших частинах рослини.
* '''Пізньоцвіт осінній''' ([[Colchicum autumnale]] L.). Містить алкалоїд [[колхіцин]], що є дуже сильною отрутою. Вживання насінин чи самолікування ними призводить до отруєння.
 
* '''[[ЧемерицяЗіновать біларуська]]'''<ref name="веб"/>
* '''Бузина трав'яниста'''<ref name="веб"/> ([[Sambucus ebulus]] L.). Глюкозиди [[амігдалин]] (при розщепленні якого утворюється [[синильна кислота]]), [[самбуцинігрин]]и, валеріанова і оцтова кислоти зумовлюють специфічний запах ягід, кори і листків рослини.
* '''[[Рододендрон жовтий]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''[[Рицина''']] ([[Ricinus communis]]). В насінні міститься рослинна отрута білкової природи [[глікопротеїн]] [[рицин]], який за хімічною структурою належить до [[Лектини|лектинів]]. Цей [[білок]] незворотно і специфічно зв'язує [[вуглеводи]]. Токсична дія рицину полягає у зв'язуванні своїм В-ланцюгом з рецептором на поверхні клітини, подальшому розщепленні дисульфідного зв'язку і проникненні вивільненого при цьому ланцюга А до самої клітини. В клітині ланцюг А взаємодіє з субодиницями [[Рибосома|рибосоми]], порушуючи синтез білків.<ref>Ю.О. Ластухін Хімія природних органічних сполук: Навч.посібник. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "Інтелект+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2005. - 506с. ISBN 966-7597-47-4</ref>
* '''[[Вороняче око]]'''<ref name="веб"/>
* '''[[Цикута отруйна''']]<ref name="веб"/> ([[Cicuta virosa]] L.). Сильнотруйною речовиною є [[цикутотоксин]], який знаходиться, в основному, у кореневищі. Вживання його в їжу чи для [[самолікування]] може спричинити смерть.
 
* '''Чемериця Лобелієва''' ([[Veratrum lobelianum]] Bernh.). Всі частини рослини містять велику кількість алкалоїдів, тому отруйні, хоча з них у народній медицині виготовляють [[Мазь|мазі]] і [[Настоянка|настоянки]].
* '''[[Вех широколистий]]'''<ref name="веб"/>
* [[Чемериця біла]]<ref name="веб"/>
 
* '''Дурман звичайний''' ([[Datura stramonium]] L.). [[Пагін|Пагони]], листки, плоди і насіння дуже отруйні через наявність в них алкалоїдів – атропіну та ін., хоча їх використовують для виготовлення лікарських препаратів. При самолікуванні чи випадковому вживанні можливе важке отруєння.
 
* '''[[Жовтець]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''[[Молочай]]'''<ref name="ФЕУ">[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3144/otrujni-roslini Отруйні рослини // [[Фармацевтична енциклопедія]]]</ref>
 
* '''[[Омег]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''Пізньоцвіт осінній''' ([[Colchicum autumnale]] L.). Містить алкалоїд [[колхіцин]], що є дуже сильною отрутою. Вживання насінин чи самолікування ними призводить до отруєння.
 
* '''[[Рокитник російський]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''[[Рододендрон жовтий]]'''<ref name="веб"/>
 
* '''Рицина''' ([[Ricinus communis]]). В насінні міститься рослинна отрута білкової природи [[глікопротеїн]] [[рицин]], який за хімічною структурою належить до [[Лектини|лектинів]]. Цей [[білок]] незворотно і специфічно зв'язує [[вуглеводи]]. Токсична дія рицину полягає у зв'язуванні своїм В-ланцюгом з рецептором на поверхні клітини, подальшому розщепленні дисульфідного зв'язку і проникненні вивільненого при цьому ланцюга А до самої клітини. В клітині ланцюг А взаємодіє з субодиницями [[Рибосома|рибосоми]], порушуючи синтез білків.<ref>Ю.О. Ластухін Хімія природних органічних сполук: Навч.посібник. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "Інтелект+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2005. - 506с. ISBN 966-7597-47-4</ref>
 
* '''Цикута отруйна'''<ref name="веб"/> ([[Cicuta virosa]] L.). Сильнотруйною речовиною є [[цикутотоксин]], який знаходиться, в основному, у кореневищі. Вживання його в їжу чи для [[самолікування]] може спричинити смерть.
 
* '''Чемериця Лобелієва''' ([[Veratrum lobelianum]] Bernh.). Всі частини рослини містять велику кількість алкалоїдів, тому отруйні, хоча з них у народній медицині виготовляють [[Мазь|мазі]] і [[Настоянка|настоянки]].
 
* '''[[Чемериця біла]]'''<ref name="веб"/>
 
== Див. також ==