Росія: відмінності між версіями

На виборах президента Росії 4 березня 2012&nbsp;р. Володимир Путін переміг у першому турі. За заявами кандидата в президенти Росії [[Зюганов Геннадій Андрійович|Геннадія Зюганова]], лідерів [[Яблуко (партія)|партії «Яблуко»]], [[Інша Росія (партія)|партії «Інша Росія»]], [[Голос (асоціація)|асоціації «Голос»]] та інших громадських організацій, на результат виборів вплинули масові порушення при їх проведенні і під час передвиборної кампанії, тому вибори нелегітимні.<ref>[http://kprf.ru/rus_soc/103690.html Г.&nbsp;А.&nbsp;Зюганов: «Мы не признаем выборы, считаем их нелегитимными, нечестными и непрозрачными!» Пресс-конференция в избирательном штабе КПРФ]</ref><ref>[http://yabloko.ru/regnews/Moscow/2012/03/05 Лидеры «ЯБЛОКА» выступили на митинге «За честные выборы!» на Пушкинской площади]</ref><ref>[http://{{Cite web.archive.org/web/20140102101625/ |url=http://drugros.ru/news/2305.html |title=Другая Россия. «Путина вернули в Кремль эгоизм и трусость вождей оппозиции»]</ref><ref>[http |accessdate=2 січень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/2012031100520420140102101625/http://drugros.ru/news/2305.html |archivedate=2 січень 2014 |deadurl=no }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.golos.org/asset/5606 |title=Краткое заявление ассоциации «ГОЛОС» по итогам наблюдения хода выборов Президента России, назначенных на 4 марта 2012&nbsp; г.] |accessdate=11 березень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120311005204/http://www.golos.org/asset/5606 |archivedate=11 березень 2012 |deadurl=no }}</ref>. 7 травня вступив на посаду президента Росії.

Анексія Криму та Севастополя Росією&nbsp;— військова [[Агресія (політика)|агресія]] Росії<ref name="ОБСЄ">{{cite web|url=http://interfax.az/view/613059{{ref-ru}}|title=Принята Бакинская декларация Парламентской Ассамблеи ОБСЕ|publisher=[[Інтерфакс]]|date=2014-07-02}}</ref>, спрямована на насильницьке протиправне відторгнення [[Автономна Республіка Крим|Кримської автономії]] та [[Севастополь|Севастополя]] від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації, що було здійснено протягом березня 2014 року. Насильницька анексія Криму не визнається українською державою<ref>[http://www.unian.ua/politics/906384-ukrajina-nikoli-ne-viznae-aneksiyu-krimu-rosieyu-yatsenyuk.html Україна ніколи не визнає анексію Криму Росією&nbsp;— Яценюк]</ref>, не визнається [[Генеральна асамблея ООН|Генеральною асамблеєю ООН]]<ref name="itar-genass">{{cite web|url=http://itar-tass.com/mezhdunarodnaya-panorama/1079720 |title= Генассамблея ООН приняла резолюцию в поддержку территориальной целостности Украины|date=2014-03-27|publisher=// [[ИТАР-ТАСС]]}}</ref>, [[Парламентська асамблея Ради Європи|ПАРЄ]]<ref>[http://www.interfax.ru/world/370639 ПАСЕ осудила Россию за присоединение Крыма. Интерфакс, 09.04.2014]</ref><ref>{{cite web|url=http://www.unian.net/politics/906057-pase-prinyala-rezolyutsiyu-s-osujdeniem-anneksii-kryima-rossiey.html|title=ПАСЕ приняла резолюцию с осуждением аннексии Крыма Россией|publisher=[[УНИАН|www.unian.net]]|date=2014-04-09}}</ref><ref>{{cite web|url=http://top.rbc.ru/politics/09/04/2014/916918.shtml|title=ПАСЕ: Россия должна вывести войска из Крыма|publisher=rbc.ru|date=2014-04-09|accessdate=2014-07-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006191655/http://top.rbc.ru/politics/09/04/2014/916918.shtml|archivedate=2014-10-06|deadurl=yes}}</ref>, [[Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі|ПА ОБСЄ]]<ref name="ОБСЄ" />, а також суперечить рішенню [[Венеційська комісія|Венеційської комісії]], натомість російською владою трактується як «повернення Криму до Росії».

: {{цитата|''Планування, фінансування та реалізація Росією [[Агресія (політика)|військової агресії]] на території Луганської та Донецької областей організовується, спрямовується, здійснюється силами, насамперед, [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|Федеральної служби безпеки Російської Федерації]], [[Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації|Головного розвідувального управління Збройних Сил Російської Федерації]], [[Найманство|найманців]] усіляких видів і сортів з усієї Росії, і в тому числі найманців і з України. При цьому використовуються ті джерела і канали [[фінансування]], які застосовуються [[Злочинна організація|злочинними організаціями]] для закупівлі зброї, з якої розстрілюється мирне населення України'' <ref>[{{Cite web |url=http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=128415&cat_id=39574 |title=Брифінг Голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка, 4 липня 2014 р.] |accessdate=7 липень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714205345/http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=128415&cat_id=39574 |archivedate=14 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>}}

Номінальний ВВП Росії за 2010 рік склав 44,5&nbsp;трлн [[російський рубль|російських рублів]],<ref name="vvprs">{{ref-ru}} [httphttps://web.archive.org/web/20101212022529/http://www.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat/rosstatsite/main/account/ Росстат. Національні рахунки].</ref>

За даними на 2007 рік, частка економіки Росії становить 3,2&nbsp;% світової економіки.<ref name="mer0308">{{ref-ru}} [http://www.msps.su/UserFiles/present01.ppt Росія 2020. Основні завдання стратегічного розвитку Російської Федерації]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Міністерство економічного розвитку Росії, березень 2008&nbsp;року.</ref> У структурі переважає [[Сфера послуг|сектор послуг]] (торгівля, транспорт, ресторани, готелі, зв'язок, фінансова діяльність, операції з нерухомим майном, державне управління, безпека, освіта, охорона здоров'я, інші послуги)&nbsp;— понад 56,7&nbsp;% структури доданої вартості в 2007 році (у ВВП&nbsp;— 48,6&nbsp;%). Крім того, є ще [[Промисловість|обробна промисловість]] (харчова промисловість, текстильне і швейне виробництво, виробництво виробів зі шкіри, виробництво взуття, обробка деревини, виробництво з дерева, целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність, поліграфічна діяльність, виробництво [[кокс]]у і нафтопродуктів, хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів, виробництво інших неметалевих мінеральних продуктів, металургійне виробництво, виробництво машин та устаткування, виробництво електроустаткування, виробництво електронного та оптичного устаткування, виробництво транспортних засобів та устаткування, інші виробництва)&nbsp;— 19,1&nbsp;% структури доданої вартості (16,4&nbsp;% ВВП), на [[Гірнича промисловість|видобуток корисних копалин]] припадає лише 10,4&nbsp;% структури доданої вартості (9,0&nbsp;% ВВП). [[Будівництво]] становить всього 5,9&nbsp;% структури доданої вартості (5,1&nbsp;% ВВП); [[Сільське господарство|сільське]], [[лісове господарство]] і [[рибальство]] складають в сумі 4,5&nbsp;% структури доданої вартості (4,5&nbsp;% ВВП Росії). Найменшу частку в структурі доданої вартості займає [[Енергетика|виробництво і розподіл електроенергії]], газу та води&nbsp;— 3,1&nbsp;% (2,7&nbsp;% ВВП). На чисті податки на продукти припадає 14,2&nbsp;% ВВП.

Серед усіх галузей промисловості Росії найбільш сильними, по відношенню до 1991 року, виглядають: виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування, хімічне виробництво, обробні виробництва, видобуток паливно-енергетичних корисних копалин; целюлозно-паперове виробництво (лісові ресурси Росії&nbsp;— найбільші у світі); видавнича та [[Поліграфія|поліграфічна діяльність]]; металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, виробництво і розподіл електроенергії, газу та води (за даними до 2006 року).<ref>{{ref-ru}} [httphttps://web.archive.org/web/20070825201955/http://www.gks.ru/free_doc/2007/b07_11/14-03.htm Індекси виробництва за видами економічної діяльності].</ref>

* після виходу з дитбудинку 30&nbsp;% випускників стають бомжами, 20&nbsp;— злочинцями і майже 10&nbsp;%&nbsp;— самогубцями.<ref>Юрій Соболєв [http://www.dt.ua/newspaper/articles/76834 dt.ua Пострадянська Росія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110309073022/http://www.dt.ua/newspaper/articles/76834 |date=9 березень 2011 }}.&nbsp;— [[Дзеркало тижня]]. №&nbsp;8, 04 Березень 2011.</ref>

У період 1995—2005 років російські вчені опублікували 286 тис. наукових статей, які у світі були процитовані 971,5 тис. разів (з аналізу публікацій в 11 тис. [[Науковий журнал|наукових журналів]] у світі). За підсумками [[2005]] року Росія займала 8-е місце у світі за кількістю надрукованих наукових робіт і 18-е місце&nbsp;— за частотою їхнього цитування.<ref>{{ref-ru}}[httphttps://web.archive.org/web/20070613043139/http://www.washprofile.org/ru/node/4452 Наукова вага. Міжнародний рейтинг].</ref> У Росії працюють тисячі вчених з великим об'ємом міжнародного цитування (десятки і сотні посилань на їхні роботи). Серед них переважають фізики, біологи та хіміки, однак повністю відсутні економісти й представники суспільних наук.<ref>[http://www.scientific.ru/whoiswho/whoiswho.html Індекс цитування російських учених на scientific.ru]</ref> Це пов'язано зі спадщиною радянської системи та явним переважанням в суспільних науках політичних мотивацій над науковими. Наприклад, радянська, а слідом за нею і російська педагогіка досі продовжує спиратися на підходи Т.&nbsp;Д.&nbsp;Лисенка та Л.&nbsp;С.&nbsp;Виготського з фактичним запереченням суттєвої різноманітності природних здібностей учнів і необхідності врахування цього факту в житті школи.<ref>{{ref-ru}} ''Кумарин В. В.'' [http://jorigami.narod.ru/PP_corner/Classics/Kumarin/KUMARIN.htm Педагогика стандартности или почему детям плохо в школе (педагогическое расследование).]&nbsp;— М., 1996.</ref>.