Російсько-грузинська війна (2008): відмінності між версіями

=== Втручання Росії ===

[[Файл:2008 South Ossetia war ru.svg|міні|500пкс]]

 

Грузія в односторонньому порядку припинила [[наступ]], аби дати можливість цивільному населенню залишити зону військових дій{{fact}}. У свою чергу уряд Південної Осетії заявив про загибель 1400 чоловік, переважно цивільного населення регіону. Тим часом до Південної Осетії вводилися регулярні війська [[Російська Федерація|Російської Федерації]] загальною кількістю близько 150 танків та іншої техніки. До кінця 8 серпня російські війська та осетинські загони контролювали великі частини Цхінвалі, а російська авіація продовжувала бомбардувати [[Бази військові|військові бази]] поблизу [[Тбілісі]] та знищувати грузинські літаки. Також відбулися безпосередні зіткнення між російськими та грузинськими військами в районі військових дій навколо Цхінвалі.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/547700 Російські танки ввійшли у Цхінвалі: Грузія погрожує Росії війною]</ref><ref>[http://ua.korrespondent.net/world/547722 Російська авіація завдала удару по військовій базі поблизу Тбілісі]</ref>

На період війни неабияку роль відігравала об'єктивна інформація, що надходила з місця подій. Російські, грузинські та закордонні ЗМІ по різному висвітлювали інформацію, що надходила з місць подій. Справжня інформаційна війна розгорнулася в інтернеті, ще задовго до початку бойових дій. На території Грузії були відключені російські канали новин, які Грузія звинуватила у веденні інформаційної війни. Також був блокований [[інтернет]]-зв'язок сайтів з доменом «ru». Як і під час протистояння навколо [[Бронзовий солдат|Бронзового солдата]] у [[Естонія|Естонії]], Грузія та її установи також зазнали атак [[хакер]]ів. Зокрема, був атакований сайт [[МЗС Грузії]], де були розміщені фотографії [[Гітлер]]а. Від атак хакерів інші сайти уряду республіки також не працювали. Атаки з Росії на сайти парламенту, уряду та міністерства оборони виявилися дуже організованими та масовими, блокованими виявилися навіть сайти інформаційних агентств Грузії. Хакери Росії поширювали заклик: «Хакери й блогери всіх країн об'єднуйтеся», «Сайти буде заблоковано повністю! Ніхто не зможе читати марення про те, що Росія напала на Грузію». У той самий час, Естонія, яка зазнала подібних нападів, відрядила групу експертів для допомоги Грузії.<ref>[http://novynar.com.ua/tech/34417 Російські блогери блокують грузинські сайти]</ref><ref name="inet">[http://novynar.com.ua/tech/34337 Грузинський інтернет став жертвою війни на Кавказі]</ref><ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/08/080814_georgia_internet_bt.shtml Війна в інтернетному просторі]</ref>

 

 

=== Засоби масової інформації ===

* {{RUS}}&nbsp;— З початком наступу Грузії на позиції південноосетинських угрупувань Росія звинуватила Грузію у агресії та застосуванні політики геноциду стосовно етнічних осетин у регіоні. [[Прем'єр-міністр Росії]] Володимир Путін заявив, що дії російських військ у регіоні були обґрунтованими і необхідними і що вона ввела війська в регіон для захисту власних громадян. Росія також звинуватила Захід у подвійних стандартах стосовно її дій у Південній Осетії.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/549722 Росія звинуватила Захід у подвійних стандартах стосовно Осетії]</ref><ref>[http://ua.korrespondent.net/world/548865 Путін оголосив дії Росії на Кавказі законними]</ref>

* Росія також звинуватила Україну у продажі зброї Грузії та заохоченні її до вторгнення в Південну Осетію. У свою чергу, у відповідь на це звинувачення [[Міністр оборони України]] [[Єхануров]] назвав ці твердження безпідставними, оскільки Грузія не є в списку країн, яким заборонено продавати зброю.<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/548494 РФ звинуватила Україну в заохоченні Грузії до інтервенції]</ref>

{{Див. також|Гуманітарна інтервенція}}

 

Сподівання Грузії на підтримку Заходу справдилися лише частково. Захід своїм дипломатичним втручанням справді зупинив розгортання військової операції за найгіршим для грузинів сценарієм і офіційно засудив надмірне використання сили Росією. Але водночас західні країни в умовах поглиблення світової фінансової кризи утрималися від введення прямих економічних чи інших санкцій проти Росії, хоча такі заклики лунали. Рішучішими тут були країни «нової Європи», які на собі знають, що таке російська агресія, і США. [[НАТО]] на півроку зупинило співпрацю з Росією і одразу по війні провело символічну виїзну Раду НАТО у [[Тбілісі]]<ref>[http://ukraine-nato.ukrinform.ua/ua/news/1157/ У Грузії пройде виїзне засідання Ради НАТО]</ref>. Стриманішу позицію зайняли важковаговики ЄС Франція, Німеччина, Італія з огляду на важливість значного експорту цих країн до Росії.

 

 

Війна у Грузії мала значні економічні наслідки: з початком бойових дій [[Фінансова криза 2008 року в Росії|різко впали акції російських компаній]] і відобразилися не тільки на російському, але й на світовому ринку. Також відбулася деяка корекція курсу [[рубль|рубля]] до [[долар США|долару]] США, коли іноземні інвестори почали продавати рублі на внутрішньому ринку. Торги на основних російських фондових майданчиках ММВБ і РТС протягом серпня кілька разів зупинялися через падіння індексів для запобігання панічним настроям торговців: загальне падіння індексів РСТ та ММВБ за півтора місяці після війни становило понад 40&nbsp;%.<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-273353.html Російські біржі РТС і ММВБ зупинили торги]</ref><ref>[http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_7555000/7555185.stm Конфликт в Южной Осетии может обойтись России дорого]</ref> Безперервний ріст валютних резервів Росії на тлі нафтового буму змінився падінням: за 30 робочих днів обсяг золотовалютних резервів Банку Росії скоротився на 38&nbsp;млрд дол., або 6,8&nbsp;%.<ref>[http://pda.top.rbc.ru/policy/2008/09/25/rus_248114.shtml Золотовалютные запасы РФ за 30 дней сократились на $38 млрд]</ref>

 

'''Міжнародні'''

* [http://www.osce.org/georgia/ OSCE Mission to Georgia]