Конярство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
вікіфікація
Рядок 4:
 
== Конярство в Україні ==
Відсутність обліку коней до кінця ХІХ ст. не дає картини розвитку конярства, лише кінський перепис 1882&nbsp;р. вперше встановив кількість коней в Україні&nbsp;— 2 &nbsp;858 &nbsp;000 голів. Щорічний приріст коней в Україні становив більше 80 тисяч голів, у 1916&nbsp;р. кількість коней дорівнювала 5 &nbsp;424 &nbsp;000 голів<ref>Список частных конских заводов в России.&nbsp;— СПб. : Изд. ГУГК, 1904.&nbsp;— 1277 с.</ref><ref>''Мердер И. А.'' Список частных конских заводов в России /
И.&nbsp;А.&nbsp;Мердер.&nbsp;— СПб. : Тип. Э. Метцига, 1878.&nbsp;— 414 c.</ref><ref name=":0">цитовано за ''[http://176.105.99.186:8081/xmlui/bitstream/handle/8989898989/332/Litopus%20maket%201.pdf?sequence=1&isAllowed=y Кунець В.]'' [http://176.105.99.186:8081/xmlui/bitstream/handle/8989898989/332/Litopus%20maket%201.pdf?sequence=1&isAllowed=y Соціально-економічні, політичні, правові та організаційні чинники становлення племінного конярства в Україні (друга половина ХІХ&nbsp;— перша чверть ХХ століть)]</ref>. Як зазначає Кунець<ref name=":0" />, «до першої світової війни Росія за кількістю коней була першою країною у світі: в 1912&nbsp;р. вона мала близько 35&nbsp;млн голів. США, найбагатша країна після
Росії за кількістю коней, у 1910&nbsp;р. мала їх тільки 19 &nbsp;833 &nbsp;000 голів. Число коней у Росії було не тільки вище за будь-яку європейську державу, а майже удвічі перевищувало загальну чисельність коней разом узятих держав Західної Європи».
світі: в 1912&nbsp;р. вона мала близько 35&nbsp;млн голів. США, найбагатша країна після
Росії за кількістю коней, у 1910&nbsp;р. мала їх тільки 19 833 000 голів. Число коней у Росії було не тільки вище за будь-яку європейську державу, а майже удвічі перевищувало загальну чисельність коней разом узятих держав Західної Європи».
 
У 1920&nbsp;р. Українська республіка нараховувала 4,52&nbsp;млн коней, у 1922&nbsp;р.&nbsp;— близько 4,11 млн<ref name=":0" />.
 
В [[Україна|Україні]] конярство ведеться у племінному, робочо-користувальному та спортивному напрямках. У різних регіонах України через різні кліматичні й економічні умови розводили коней певного типу. У Донецькій губернії, східний частині Харківської губернії, частині Полтавської та Київської губерній переважав верховий тип, в Катеринославській губернії&nbsp;— рисистий, у Харківській, Полтавській, Чернігівський&nbsp;— ваговозний сільськогосподарський<ref name=":0" />.
В [[Україна|Україні]] конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний.
 
В Україні нараховувалося 589 приватних кінних заводів із 14&nbsp;036 матками, а також 5 державних кінних заводів (4 Біловодські та заснований у 1915&nbsp;р. Державний чистокровний ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Лазарева кінський завод Полтавської губернії)<ref name=":0" />. У 1920-іті роки у [[Молочанськ]]у на базі колишніх конюшенстаєнь та ферм німецьких колоністів сформували Південні державні заводські конюшністайні, діяв також [[іподром]]<ref>''Федоренко А. А.'' Летели, как птицы, горячие кони // [[Мелітопольський краєзнавчий журнал]], 2018, № &nbsp;12, с. 29-55</ref>.
У різних регіонах України через різні кліматичні й економічні умови
розводили коней певного типу. У Донецькій губернії, східний частині Харківської
губернії, частині Полтавської та Київської губерній переважав верховий тип, в Катеринославській губернії&nbsp;— рисистий, у Харківській, Полтавській, Чернігівський&nbsp;— ваговозний сільськогосподарський<ref name=":0" />.
 
В Україні нараховувалося 589 приватних кінних заводів із 14036 маєтками, а також 5 державних кінних заводів (4 Біловодські та заснований у 1915&nbsp;р.
Державний чистокровний ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Лазарева кінський завод Полтавської губернії)<ref name=":0" />.
 
У 1920-і роки у [[Молочанськ]]у на базі колишніх конюшен та ферм німецьких колоністів сформували Південні державні заводські конюшні, діяв також [[іподром]]<ref>''Федоренко А. А.'' Летели, как птицы, горячие кони // [[Мелітопольський краєзнавчий журнал]], 2018, № 12, с. 29-55</ref>.
 
=== Породи ===
Найпоширеніші породи:
* чистокровна верхова, вирощується(розводять в 5-ти [[конезавод]]ах:);
** [[Український верховий кінь|українська верхова]]&nbsp;— 8;
** [[Російський рисак|російська рисиста]]&nbsp;— 6;
** [[Орловський рисак|орловська рисиста]]&nbsp;— 5;
** [[Російський ваговоз|російська ваговозна]]&nbsp;— 4;
** [[Торійський кінь|торійська]]&nbsp;— 1;
** арабська&nbsp;— 1;
** [[Новоолександрівський ваговоз|новоолександрівська ваговозна]] в 1 конезаводі.
 
=== Племінне конярство ===
Племінне ядро основних поліпшуючих порід [[кінь|коней]] зосереджено в 17 кінних заводах [[Україна|України]].
[[Дібрівський кінний завод|Дібровський]] кінний завод<ref>[http://konukr.com.ua/дібрівський_кінний_завод Філія «Дібрівський кінний завод №&nbsp;62»]</ref><ref>[http://www.radiosvoboda.org/a/27112125.html Державні коні можуть опинитися на м'ясокомбінатах через приватизацію галузі]</ref> виростив [[чемпіон]]а і рекордиста орловської рисистої породи&nbsp;— жеребця Піона [[родоначальник]]а нової лінії.
 
[[Файл:Pferde Familie.JPG|міні|ліворуч|200пкс|]]
[[Новоолександрівка (Біловодський район)|Новоолександрівський]] кінний завод сконцентрував [[генофонд]] ваговозних порід коней, а також створив нову [[Новоолександрівська ваговозна|новоолександрівську ваговозну породу]], яка має лінії жеребців Кокетливого, Тантала, Стиля, тут вирощено чемпіонів і рекордистів цієї породи.
 
[[Деркульський кінний завод]]<ref>[http://belovodsk.lg.ua/links/242-statya-derkulskij-konnyj-zavod.html Статья «Деркульский конный завод»]{{ref-ru}}</ref> у [[Данилівка (Біловодський район)|Данилівці]] вивів <!-- найкращу у вітчизняному чистокровному кіннозаводстві --> лінію [[жеребець|жеребця]] Дугласа, яка розповсюджена в пострадянських країнах [[СНД]]. Крім того, вирощено скакунів, жеребців-плідників. Чемпіонами породи стали жеребці Деракий та Задорний.
 
[[Стрільцівка (Міловський район)|Стрілецький]] кінний завод<ref>[http://www.horseworld.ru/modules/AMS/article.php?storyid=352 Журнал «Конный Мир». Стрелецкий конный завод]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://belovodsk.lg.ua/links/244-stati-streleckij-konnyj-zavod-60.html Статьи «Стрелецкий конный завод №&nbsp;60»]</ref> виростив високоякісного «дербіста» чистокровної верхової породи жеребця Брімстона, який дав чотири «дербіста» в тому числі тричі вінчаного жеребця Будинка.
Рядок 46 ⟶ 38:
Вихованці [[Онуфріївка|Онуфрієвського]] кінного заводу<ref>[http://onufriyivskiy-kinniy-zavod-175.biz-gid.ru/ Бизнес гид. Онуфриевский конный завод №&nbsp;175]</ref><ref>[http://www.spu.com.ua/ukr/news/Obschestvo/12-09-2007-00-01-20/Koni_ne_vy.html Коні не винні! Чи поверне Онуфріївський кінний завод собі колишню славу?]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> чистокровної верхової породи одержали перемогу в головних традиційних та міжнародних призах; Ринжир, Гугенот, Бравада, Ескадрон, Гудзон, Дегестан, Едіт, Брезент, Хельсинг, Менует, Байкал і інші.
 
[[Файл:2003horse.PNG|міні|праворуч|200пкс|Мапа показує поголів'я коней у 2003 році в кожній окремо взятій країні у відсотках порівняно з лідером&nbsp;— [[Китай|Китаєм]] (100&nbsp;% = 8,&nbsp;088,&nbsp;000 голів).]]
Станом на 1 січня [[1998]] в Україні налічувалось 736,9 тисяч голів коней. Роботу в галузі конярства координують: [[корпорація]] «[[Конярство України]]» та [[асоціація]] «[[Укркіньпром]]». Удосконалення племінних якостей, вирощування та [[випробування]] коней зосереджених в конезаводах та іподромах України проводить корпорація «Конярство України».
 
Асоціація «[[Укркіньпром]]» забезпечує [[господарство|господарства]] і [[населення]] України обозними і шкіряно-лимарними виробами, кінно-причепними знаряддями, засобами догляду за кіньми і постійно вдосконалює та впроваджує&nbsp;— у виробництво нові конкурентоспроможні зразки кінно-причепного знаряддя.
 
Чистокровні коні, народжені в України, не тільки можуть отримувати паспорти міжнародного зразка, а ще мають право на випробування та розведення за кордоном. Таке рішення прийняв та оголосив Міжнародний комітет з Племінних книг на своєму останньому засіданні 6 жовтня в Парижі (Франція). Таким чином, Україна досягла найвищої сходинки у всесвітньому міжнародному чистокровному кіннозаводствіконярстві. Це сталося завдяки спільній багаторічній праці фахівців ДП «[[КонярствоКонярства України]]» та Асоціації "[[Жокей-клубклуба «Україна»]] щодо легітимізації чистокровного поголів'я коней України<ref>[http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=247660219 Мінагрополітики: Україна досягла найвищої сходинки у всесвітньому міжнародному чистокровному кіннозаводстві]</ref>.
 
== Див. також ==
 
* [[Кінь свійський|Свійський кінь]]
* [[Кінний спорт]]
* [[Гіпологія]]
* [[Список порід коней]]
* [[кінний завод «Мілленніум»]]
Рядок 64 ⟶ 55:
{{Портал|Сільське господарство}}
 
== ПриміткиДжерела ==
{{reflist}}