Побережник білий: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 48:
== Живлення ==
[[Файл:2012-01-09 14-57-31 Spain Canarias Jandía.jpg|thumb|right|Група побережників на пляжі]]
Характер живлення змінюється протягом року. Наприкінці травня&nbsp;— початку червня, коли арктична тундра лише звільняється від снігу та [[Комахи|комах]] поки мало, значну частину раціону побережників становлять рослинні корми: [[насіння]] та бруньки трав, зелені частини [[Мохи|моху]] та [[Водорості|водоростей]]{{sfn|Del Hoyo et al.|1996|з=520}}<ref name="iucn">{{cite web|url=http://www.iucnredlist.org/details/106003042/0|title=Calidris alba|work=The IUCN Red List of Threatened Species|publisher=[[Міжнародний союз охорони природи]]|accessdate=2013-05-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GjUDVzeO?url=http://www.iucnredlist.org/details/106003042/0|archivedate=2013-05-19|deadurl=no}}</ref>. Так, російський орнітолог [[Козлова Єлизавета Володимирівна|Єлизавета Козлова]] як приклад наводить бруньки [[Дріада (рослина)|дріади]] та [[Ломикамінь|ломикаменю]]{{sfn|Козлова|1961|з=153}}. У період розмноження вживає в їжу комах, головним чином [[імаго]] та личинок [[Двокрилі|двокрилих]] ([[комарі]]в, [[Хірономіди|хірономід]], [[Довгоніжка шкідлива|комарів-довгоножок]]), [[Твердокрилі|жуків]] та [[Лускокрилі|метеликів]] (гусениць), а також [[Павукоподібні|павукоподібних]] та дрібних [[Ракоподібні|рачків]] (таких як ''Pseudolibrotus littoralis''). На прольоті та зимових зупинках живиться переважно продуктами моря, викинутими на берег прибоєм: [[Молюски|молюсками]], ракоподібними ([[Бокоплави|бокоплавами]] тощо), [[Багатощетинкові черви|багатощетинковими червами]], комахами. За нагоди годується рибою або падлом{{sfn|Козлова|1961|з=150, 153}}{{sfn|Del Hoyo et al.|1996|з=520}}.
 
Взимку побережники часто зустрічаються на плоских піщаних [[бар (смуга суходолу)|пляжах]] та мілинах, де вони годуються групами по 6&nbsp;— 15, рідше 30&nbsp;— 40 особин{{sfn|Козлова|1961|з=153}}. Птахи бігають у зоні прибою за хвилями, які відкочується, та підбирають винесених на берег [[ракоподібні|ракоподібних]] та [[черви|черв'яків]]. Ці птахи володіють умінням вправно уникати хвилі і не змушені щоразу злітати. Все ж сполохані птахи з криком «вик-вик» роблять невелике півколо над морем та знову повертаються до краю води{{sfn|Козлова|1961|з=151 — 152}}.
Рядок 57:
У місцях розмноження з'являється наприкінці травня або початку червня, коли у тундрі з'являються перші проталини{{sfn|Козлова|1961|з=153}}. Перший час тримається на морському узбережжі, потім переміщується на сухіші піднесені кам'янисті ділянки, покриті лише [[Лишайники|лишайниками]] та окремими кущиками повзучих рослин&nbsp;— верби, куріпкової трави, ломикаменю, зазвичай на висоті не більше 200&nbsp;м над рівнем моря{{sfn|Козлова|1961|з=153}}{{sfn|Johnsgard|1981|p=277}}. У Гренландії гніздиться на кам'янистих плато до 800&nbsp;м над рівнем моря, часом на значній відстані від берега{{sfn|Козлова|1961|з=153}}.
 
Власне розмноженню передує шлюбний період, під час якого самці токують&nbsp;— невисоко піднімаються у повітря і з хрипкими криками перелітають з однієї проталини на іншу, чергуючи планування та тремтливий політ{{sfn|Дементьєв, Гладков|1951|з=181}}{{sfn|Рябицев|2001|з=231}}. Улюблена поза самця на землі&nbsp;— злегка опущені крила, розпущений віялом хвіст та скуйовджене пір'я&nbsp;— демонструється з висоти каменю або купини з метою привернути пробігають повз самку{{sfn|Козлова|1961|з=153}}. Тип розмноження варіює: в окремих популяціях реєструють як [[Моногамія|моногамію]], так і послідовну [[Поліандрія|поліандрію]]<ref name="cornell">{{cite web|url=http://bna.birds.cornell.edu/bna/species/653/articles/introduction|title=Sanderling|author=Macwhirter, Bruce; Austin-Smith Jr., Peter; Kroodsma, Donald|work=The Birds of North America Online|publisher=Cornell Lab of Ornithology|accessdate=2013-05-20|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GlNlWnVU?url=http://bna.birds.cornell.edu/bna/species/653/articles/introduction|archivedate=2013-05-20|deadurl=no}}</ref>.
 
Відкладання яєць у середині червня або пізніше, якщо тундра у той час ще не звільнилася від снігу{{sfn|Marchant et al|1991|p=365}}. Гніздо являє собою плоске поглиблення на голому ґрунті або в моху, лишайнику, вистелене кількома сухими стеблинками рослин та шматочками [[Ягель|ягелю]]. У кладці частіше 4, рідше 3 [[яйце птахів|яйця]] жовтувато-оливкового кольору з коричневими та бурими вкрапленнями (більш численними ближче до тупого кінця яйця). Розміри яєць: (33,0-38,2)&nbsp;— (23,5-26,2) мм{{sfn|Козлова|1961|з=154}}. Насиджують обоє батька протягом 23&nbsp;— 24 днів{{sfn|Дементьєв, Гладков|1951|з=181}}{{sfn|Козлова|1961|з=154}}. При появі небезпеки птах покидає гніздо і з великої відстані намагається відвести хижака, відволікаючи його увагу на себе криками та демонстративною поведінкою «пораненої птахи». Водять та зігрівають виводок також обидва члени пари, проте розподіл їх ролей до теперішнього часу вважається недостатньо вивченим<ref name="cornell" />. У віці близько двох тижнів пташенята стають повністю самостійними, після чого виводки швидко розпадаються. Осінній відліт з кінця липня до середини вересня, першими відлітають дорослі птахи{{sfn|Козлова|1961|з=155}}.