Вікіпедія

Плутон (карликова планета): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 212.115.250.145 (обговорення) до зробленого 178.212.111.39
Мітка: Відкіт
Виправлено джерел: 72; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 75:
|склад атмосфери = [[азот]] із домішками<br/>[[метан]]у та [[монооксид вуглецю|чадного газу]]
}}
'''Плуто́н''' ('''134340 Pluto''')&nbsp;— найбільша відома [[карликова планета]] [[Сонячна система|Сонячної системи]] та найбільший [[транснептуновий об'єкт]], перший відкритий об'єкт [[пояс Койпера|поясу Койпера]]. Дев'яте за розміром та десяте за масою небесне тіло, яке обертається навколо [[Сонце|Сонця]] (без урахування супутників планет)<ref name=Sicardy_2011/><ref name=Hand_2015_largest/><ref name=membrana_zatm>{{cite web|url=http://www.membrana.ru/particle/903|title=Редкое затмение поссорило Плутон с плутоидом|publisher=Мембрана|date=2010-11-11|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/64vXFAv2H?url=http://www.membrana.ru/particle/903|archivedate=2012-01-24|accessdate=2015-12-05|deadurl=no}}</ref>.
 
Як і більшість тіл у поясі Койпера, Плутон складається здебільшого з каменю й льоду і є відносно малим (діаметр близько 2374 км). За масою він поступається [[Місяць (супутник)|Місяцю]] вп'ятеро, а за об'ємом&nbsp;— утричі. [[Орбіта]] Плутона має великий [[ексцентриситет]] (0,25, тобто, вона доволі витягнута) і значний [[нахил орбіти|нахил]] до площини [[екліптика|екліптики]] (17,1°). Через витягнутість орбіти Плутон то наближається до Сонця на відстань 29,6 [[Астрономічна одиниця|а.о.]] (4,4 млрд км) і опиняється ближче, ніж [[Нептун (планета)|Нептун]], то віддаляється на 49,3 а.о. (7,4&nbsp;млрд км). Плутон перебуває в стабільному [[орбітальний резонанс|орбітальному резонансі]] з Нептуном, тому їхнє зіткнення виключене.
 
З дня його відкриття [[1930]] року й до [[2006]] року Плутон вважали дев'ятою планетою. Однак наприкінці [[XX століття|XX]] і на початку [[XXI століття]] в зовнішній частині Сонячної системи були відкриті інші масивні об'єкти, у зв'язку з чим 2006 року [[Міжнародний астрономічний союз]] вперше ухвалив формальне визначення терміну «[[планета]]». Плутон не відповідає цьому визначенню і був зарахований до нової категорії карликових планет разом із [[Ерида (карликова планета)|Еридою]] та [[Церера (карликова планета)|Церерою]]<ref>
{{cite web
| author = Akwagyiram A.
| title = Farewell Pluto?
| url = http://news.bbc.co.uk/1/hi/magazine/4737647.stm
| publisher = BBC
| date = 2 August 2005
| accessdate = 2015-12-04
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/615UAP8ci?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/magazine/4737647.stm
| archivedate = 2011-08-2120
| deadurl = no
}}
</ref>.
Також його включили до списку [[мала планета|малих планет]] під номером 134&nbsp;340<ref>
{{cite web
| author = Spahr T. B.
| title = Editorial Notice
| url = http://www.minorplanetcenter.net/iau/mpec/K06/K06R19.html
| work = Minor Planet Electronic Circular 2006-R19
| publisher = Minor Planet Center
| date = 7 September 2006
| accessdate = 2015-12-04
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/615UBOw3w?url=http://www.minorplanetcenter.net/iau/mpec/K06/K06R19.html
| archivedate = 2011-08-2120
| deadurl = no
}}
}}</ref><ref>{{cite web
</ref><ref>
| author = Shiga D.
{{cite web
| title = Pluto added to official “minor planet” list
|author = Shiga D.
| url = https://www.newscientist.com/article/dn10028-pluto-added-to-official-minor-planet-list
|title = Pluto added to official “minor planet” list
| publisher = [[New Scientist]]
|url = https://www.newscientist.com/article/dn10028-pluto-added-to-official-minor-planet-list
| date = 7 September 2006
|publisher = [[New Scientist]]
| accessdate = 2015-12-04
|date = 7 September 2006
| archiveurl = http://www.webcitation.org/615UBtiN2
|accessdate archivedate = 20112015-0812-2104
|archiveurl = https://www.webcitation.org/615UBtiN2?url=http://www.newscientist.com/
| deadurl = no
|archivedate = 2011-08-20
}}</ref>.
|deadurl = no
Деякі вчені продовжують вважати, що Плутон слід перекласифікувати назад до планет<ref>{{cite web
}}
</ref>.
Деякі вчені продовжують вважати, що Плутон слід перекласифікувати назад до планет<ref>
{{cite web
|author = Richard Gray.
|title = Pluto should get back planet status, say astronomers
Рядок 119 ⟶ 126:
|date = 10 August 2008
|accessdate = 2015-12-04
|archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/615UCwmbJ?url=http://www.telegraph.co.uk/science/science-news/3349184/Pluto-should-get-back-planet-status-say-astronomers.html
|archivedate = 2011-08-2120
|deadurl = no
}}
</ref>.
 
Плутон і його найбільший супутник [[Харон (супутник)|Харон]] часто розглядають як [[подвійна планета|подвійну планету]], оскільки їх спільний [[центр мас]] розташований поза обома об'єктами<ref>{{стаття
Рядок 141 ⟶ 149:
}}</ref>.
 
У Плутона є також чотири менші супутники&nbsp;— [[Нікта (супутник)|Нікта]] й [[Гідра (супутник)|Гідра]], відкриті 2005 року<ref name=IAUC_8625/>, [[Кербер (супутник)|Кербер]], відкритий 2011<ref name=Showalter_2011/><ref name=NASA_P4>{{cite web|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/hubble/science/pluto-moon.html|title=NASA’s Hubble Discovers Another Moon Around Pluto|date=20 July 2011|publisher=NASA|accessdate=2015-12-04 |archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615U9piVT?url=http://www.nasa.gov/mission_pages/hubble/science/pluto-moon.html|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>, і [[Стікс (супутник)|Стікс]], виявлений [[2012 у науці|2012]]<ref name=hubblesite_P5>{{cite web |url=http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2012/32 |title=Hubble Discovers a Fifth Moon Orbiting Pluto |date=11 July 2012 |publisher=hubblesite.org |archiveurl=httphttps://archive.istoday/I4nqC20151122165857/http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2012/32 |archivedate=2015-11-22 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref>.
 
Єдиний космічний апарат, який досліджував Плутон зблизька,&nbsp;— [[New Horizons]] («Нові обрії»), що пролетів повз нього [[14 липня]] 2015 року на відстані {{s|12 500}} кілометрів.
Рядок 187 ⟶ 195:
[[Астрономічні символи|Астрономічним символом]] Плутона є [[монограма]] з літер P і L ([[Файл:Pluto symbol.svg|20px|{{Unicode|♇}}]]), що є першими літерами його назви, а також ініціалами [[Персіваль Ловелл|Персіваля Ловелла]]<ref name=NASA_symbol/><ref name=Slipher_1930/>. Для [[астрологія|астрологічного]] символу Плутона було запропоновано кілька варіантів&nbsp;— зокрема, схожий на символ [[Меркурій (планета)|Меркурія]] ([[Файл:Mercury symbol.svg|20px]]), але з колом усередині чаші ([[Файл:Pluto's astrological symbol.svg|20px]])<ref name=Rudhyar_1966/>.
 
Назви Плутона в [[китайська мова|китайській]], [[японська мова|японській]] (冥王星), [[корейська мова|корейській]] (명왕성) і [[в'єтнамська мова|в'єтнамській]] (Sao Diêm Vương) мовах перекладаються як «Зоря підземного царя»<ref name="lingui">{{cite web|title=Planetary Linguistics|url=http://seds.lpl.arizona.edu/nineplanets/nineplanets/days.html|accessdate=2007-06-12|archiveurl=httphttps://web.archive.org/web/20071217070734/http://seds.lpl.arizona.edu/nineplanets/nineplanets/days.html|archivedate=2007-12-17|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|title=Uranus, Neptune, and Pluto in Chinese, Japanese, and Vietnamese|url=http://www.cjvlang.com/Dow/UrNepPl.html|accessdate=2008-05-24|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UJQCyH?url=http://www.cjvlang.com/Dow/UrNepPl.html|archivedate=2011-08-2120|deadurl=yes}}</ref>&nbsp;— цей варіант запропонував 1930 року японський астроном {{нп|Хоей Нодзірі|||Hōei Nojiri}}<ref>{{cite web|author=Steve Renshaw, Saori Ihara.|title=A Tribute to Houei Nojiri|url=http://www2.gol.com/users/stever/nojiri.htm|date=2000|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UL7Hla?url=http://www2.gol.com/users/stever/nojiri.htm|archivedate=2011-08-2120|deadurl=noyes}}</ref>. Багато інших мов запозичили оригінальне «Pluto» (в українській&nbsp;— «Плутон»); проте в деяких [[індоарійські мови|індоарійських мовах]] вживається ім'я бога [[Яма (дева)|Яма]] (наприклад, «Ямдев» у [[гуджараті]])&nbsp;— охоронця [[Нарака|пекла]] в [[буддизм]]і й [[індуїзм]]і<ref name="lingui" />.
 
== Орбіта ==
Рядок 215 ⟶ 223:
|doi =10.1086/318733
|bibcode =2001AJ....121.1155W
}}</ref><ref name=Malhotra_1997/><ref>
{{cite web
|url = http://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/factsheet
|author = Williams D. R.
Рядок 222 ⟶ 231:
|accessdate = 2015-12-04
|publisher = NASA
|archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6dNkQ7pdC6dNkQEWCZ?url=http://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/factsheet
|archivedate = 2015-11-28
|deadurl = no
}}
</ref>.
 
[[Парадокс]] полягає в тому, що іноді Плутон виявляється ближчим до Урана. Причина цього&nbsp;— все той же [[резонанс]], а також великий ексцентриситет орбіти Плутона. У кожному циклі, коли Плутон уперше проходить [[перигелій]], Нептун перебуває на 50° позаду Плутона; коли Плутон вдруге буде проходити перигелій, Нептун зробить півтора оберти навколо Сонця й опиниться приблизно на тій же відстані, але вже попереду Плутона; у той же час, коли Нептун і Плутон опиняються на одній лінії з Сонцем та по один від нього бік, Плутон перебуває в [[афелій|афелії]].
Рядок 251 ⟶ 261:
Також система Плутон&nbsp;— Харон примітна тим, що їх спільний [[центр мас]] розташований поза межами обох тіл (наслідок відносно великої маси Харона). Це дало підстави деяким астрономам називати їх [[подвійна планета|подвійною планетою]]<ref name=Showalter_2015/><ref name=Stern_2014/><ref name=Dobrovolskis_1997/>. Плутон із Хароном&nbsp;— найбільші в Сонячній системі тіла з такою особливістю, за винятком Сонця з Юпітером<ref>{{книга|автор=Isaac Asimov|заголовок=Extraterrestrial Civilizations|місце=New York|видавництво=Random House Publishing Group|рік=2011|pages=96|allpages=282|isbn=0307792307|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=d6mIFmv0YH4C&pg=PT96}}</ref>.
 
Вісь обертання Плутона орієнтована до площини його орбіти приблизно так, як в [[Уран (планета)|Урана]]. Її [[нахил осі обертання|нахил]] становить 122,53°<ref name=Pluto_Fact_Sheet/><ref group="Прим.">Змінюється під дією [[прецесія|прецесії]] від 104° до 127° із періодом 2,8&nbsp;млн років (Dobrovolskis et al., 1997).</ref>, тобто Плутон майже «лежить на боці» й обертається навколо своєї осі в протилежному до більшості планет напрямку. Через це існує неоднозначність у тому, який його полюс називати [[північ]]ним. За правилом, затвердженим [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним астрономічним союзом]] (МАС) для великих планет та їх супутників, північним є полюс, розташований із північного боку [[Незмінна площина|незмінної площини]] Сонячної системи. Однак для невеликих тіл це незручно, бо напрямок їх осі обертання може швидко й сильно змінюватись. Для них найменування полюсів визначають за напрямком обертання: полюс, із боку якого тіло обертається проти годинникової стрілки, називають ''позитивним'', або, неофіційно,&nbsp;— північним ({{comment|правило правої руки|якщо спрямувати 4 пальці правої руки в бік обертання, великий палець вказуватиме в бік позитивного полюса}}). Спочатку МАС застосовував до Плутона правило для великих планет, але 2009 року постановив<ref name=Archinal_2011/> застосовувати до нього, як і до інших [[карликова планета|карликових планет]], правило правої руки (на практиці воно й раніше було популярнішим). У літературі існує значна плутанина зі сторонами світу для Плутона<ref name=Zangari_2015/><ref>{{cite web |title=Pluto on the Eve of Exploration by New Horizons: A problem of cartography |url=http://www.planetary.org/blogs/emily-lakdawalla/2013/07301442-plutosci-zangari-cartography.html |author=Lakdawalla E. |publisher=The Planetary Society |date=2013-07-30 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/HOueE20141006225804/http://www.planetary.org/blogs/emily-lakdawalla/2013/07301442-plutosci-zangari-cartography.html |archivedate=2014-10-06 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref>.
 
Позитивний («північний») полюс Плутона повернутий до південного боку Сонячної системи й дивиться в бік сузір'я [[Гідра (сузір'я)|Гідри]] ({{s|[[пряме піднесення|α]] {{=}} 132,993°}}, {{s|[[схилення (астрономія)|δ]] {{=}} −6,163°}}<ref name=Archinal_2011/>&nbsp;— біля зірки {{s|15 Hya}}). Негативний полюс спрямований у бік сузір'я [[Дельфін (сузір'я)|Дельфіна]] (біля {{s|13 Del}}).
Рядок 318 ⟶ 328:
|caption6 = Можливий [[кріовулкан]] (у центрі)
}}
Про будову надр Плутона відомо дуже мало. Приблизні висновки про його склад можна зробити з його середньої [[густина|густини]], що становить 1,860±0,013 г/см<sup>3</sup><ref name=Stern_2015/>. Ймовірно, Плутон складається з каменю та льоду (здебільшого водяного, судячи з великої поширеності води в Сонячній системі), причому частка каменю становить {{s|60—65%}}<ref name=Stern_2015_found/><ref name=Stern_2014/><ref name=Elkins_2006/>. Колись він мав джерела тепла: це [[акреція (космос)|акреція]] речовини при його утворенні, розпад [[радіоактивні елементи|радіоактивних елементів]] (що певною мірою триває й досі), а також&nbsp;— за часів, коли він ще не був повернутий до Харона одним боком,&nbsp;— періодичні [[приплив]]ні деформації. За ймовірною версією, колись Плутон зіткнувся з іншим тілом порівнянного розміру, що призвело до утворення у нього супутникової системи, і це також зробило внесок у нагрів його надр. Найімовірніше, всього цього тепла вистачило на плавлення льоду і його відокремлення від каменю<ref name=Barr_2015/>, і в такому разі надра Плутона диференційовані&nbsp;— кам'янисте [[Ядро (геологія)|ядро]] оточено крижаною [[Мантія (геологія)|мантією]] завтовшки в кількасот кілометрів. За деякими моделями, тепла могло вистачити навіть на утворення підповерхневого океану води, як у деяких супутників планет-гігантів<ref name=Barr_2015/><ref name=Hussmann_2006/><ref name=Elkins_2006/><ref>{{cite web|title=The Inside Story|publisher=JHU Applied Physics Laboratory|url=http://pluto.jhuapl.edu/Participate/learn/What-We-Know.php?link=The-Inside-Story|year=2007|accessdate=2015-12-04 |archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UPDBDD?url=http://www.pluto.jhuapl.edu/science/everything_pluto/9_insideStory.html|archivedate=2011-08-21 20|deadurl=noyes}}</ref>.
 
[[Спектроскопія|Спектральні]] дані показують, що водяний лід подекуди виходить і на поверхню Плутона, але здебільшого його маскує тонкий покрив із інших&nbsp;— летких&nbsp;— льодів<ref name=Grundy_2016/><ref name=NASA_ice/><ref name=Stern_2015/>, переважно [[азот]]ного ({{s|97—98%}}). Крім того, там виявлено замерзлі [[метан]] (за різними оцінками, {{s|0,4<ref name=Lellouch_2011_VLT/>—3%<ref name=Tegler_2010/>}}) та [[монооксид вуглецю]] ({{s|0,01<ref name=Lellouch_2011_VLT/>—0,2%<ref name=Lellouch_2011/>}}), а також домішки складніших сполук, що утворюються з метану та азоту під дією жорсткого випромінювання. Це, зокрема, [[етан]]<ref name=Cruikshank_2006/><ref name=Holler_2014/>, імовірно, важчі [[вуглеводні]] чи [[нітрили]]<ref name=Cruikshank_2015/> та високомолекулярні сполуки [[толіни]], що надають Плутону (як і деяким іншим далеким від Сонця тілам) коричнюватого кольору<ref name=Stern_2015/><ref name=Grundy_2016/>. Поширені там замерзлі гази забарвлення не мають, і багаті на них ділянки є світлими<ref name=Cruikshank_2015/><ref name=Stern_2015/>.
Рядок 338 ⟶ 348:
|caption2 = Назви деталей поверхні, запропоновані науковою групою проекту New Horizons<ref name=Stern_2015/>
}}
Завдяки зонду [[New Horizons]] на Плутоні виявлено сліди неочікувано інтенсивної та різноманітної геологічної активності, зокрема, недавньої. Судячи з [[підрахунок кратерів|концентрації кратерів]], вік одних ділянок поверхні близький до 4&nbsp;млрд років, а вік інших не перевищує 10&nbsp;млн років<ref name=Moore_2016/><ref name=jhuapl_volcanoes/><ref name=Stern_2015/>. Походження спостережуваних деталей поверхні пояснюють [[зіткнення з космічним тілом|ударами астероїдів]], [[тектонічні рухи|тектонічними процесами]], [[кріовулканізм]]ом, рухом [[льодовик]]ів, [[ерозія|ерозією]], [[конвекція|конвекцією]] в льоді, [[сублімація (фізика)|сублімацією]] та [[конденсація|конденсацією]] газів і навіть дією [[вітер|вітру]]<ref name=Stern_2015/><ref name=Moore_2016/><ref name=jhuapl_complicated>{{cite web |url=http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20150910 |title=New Pluto Images from New Horizons: It's Complicated |publisher=JHU Applied Physics Laboratory |date=September 10, 2015 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/7mSVe20151128235615/http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20150910 |archivedate=2015-11-2928 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref><ref name=jhuapl_volcanoes/><ref name=NASA_badlands/>.
 
Основні деталі [[альбедо]] Плутона&nbsp;— темна червонувата неоднорідна смуга, що тягнеться дещо південніше екватора майже по всій його довжині, та яскрава ділянка розміром {{s|1800×1500 км}} на протилежній від Харона півкулі, відома як «серце Плутона» або область Томбо (''Tombaugh Regio''). Західна її половина вирізняється дуже рівним рельєфом і отримала назву «рівнина [[Перший штучний супутник Землі|Супутника]]» (''[[Sputnik Planitia]]'').
 
Більша частина поверхні Плутона доволі нерівна. Серед різноманітних пагорбів та западин трапляються [[метеоритний кратер|метеоритні кратери]] (найбільший виявлений сягає 260 км) та каньйони тектонічного походження (довжиною до 600 км). Багато кратерів поруйновані (в тому числі перетяті каньйонами) або заповнені льодом<ref name=Stern_2015/>. Деякі ділянки порізані деревоподібно розгалуженими долинами&nbsp;— ймовірно, вирізьбленими азотними [[льодовик]]ами<ref name=Moore_2016/><ref name=jhuapl_findings/><ref name=NASA_badlands>{{cite web |url=http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA20199 |title=PIA20199: Pluto's Badlands |publisher=NASA |date=2015-12-05}}</ref>. Є й дуже своєрідні форми рельєфу&nbsp;— просторі височини, вкриті дрібними хребтами, витягнутими в одному напрямку. Висота хребтів становить кількасот метрів, а ширина проміжків між ними&nbsp;— {{s|5—10 км}}. Таку місцевість порівнюють зі зміїною шкірою. Можливо, це результат сублімації льоду під сонячними променями (подібно до земних [[Кальгаспори|кальгаспорів]]), намерзання газів на височинах або інших процесів<ref name=Moore_2016/><ref name=Hand_2015_harvest/><ref name=NASA_snakeskin>{{cite web |title=Perplexing Pluto: New ‘Snakeskin’ Image and More from New Horizons |url=http://solarsystem.nasa.gov/news/2015/09/24/perplexing-pluto-new-snakeskin-image-and-more-from-new-horizons |publisher=NASA |date=2015-09-24 |accessdate=2015-12-04 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/guK0H20151201141151/http://solarsystem.nasa.gov/news/2015/09/24/perplexing-pluto-new-snakeskin-image-and-more-from-new-horizons |archivedate=2015-12-01 |deadurl=no }}</ref>. Інші регіони перетяті численними меншими паралельними хребтами з проміжками близько 1&nbsp;км, що нагадують рельєф пральної дошки. Вони вкривають різні деталі поверхні, в тому числі кратери та височини; їх походження незрозуміле<ref name=Moore_2016/>. Виявлено й дві округлі височини з западинами в центрі, які можуть бути [[кріовулканізм|кріовулканами]]. Їх діаметр становить 150 та 225&nbsp;км, а висота&nbsp;— 3—4 та {{s|6 км}}<ref name=Moore_2016/><ref name=Witze_2015/><ref name=jhuapl_volcanoes>{{cite web|title=At Pluto, New Horizons Finds Geology of All Ages, Possible Ice Volcanoes, Insight into Planetary Origins |url=http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20151109 |publisher=JHU Applied Physics Laboratory|date=2015-11-09|accessdate=2015-12-04 |archiveurl=http://archive.is/CNAxK|archivedate=2015-11-10 |deadurl=no}}</ref>.
 
Від інших регіонів Плутона різко відмінна рівнина [[Sputnik Planitia]]. Вона має округлу форму з виступом на південь, її розмір становить близько {{s|1500×800 км}}, а площа&nbsp;— близько 5&nbsp;% площі поверхні Плутона<ref name=Moore_2016/>. Це заповнена замерзлими газами западина, ймовірно, [[імпактний басейн|імпактного]] походження<ref name=Moore_2016/><ref name=Schenk_2015/>. Її поверхня дуже молода, що видно з відсутності там помітних кратерів<ref name=Moore_2016/><ref name=Stern_2015/>. Ця рівнина багата на своєрідні й загадкові об'єкти. Вона перетята криволінійними борознами (часто подвійними), що ділять її на «комірки»&nbsp;— найімовірніше, [[конвекція|конвекційного]] походження<ref name=Moore_2016/> (див. [[комірки Бенара]]). Деякі ділянки всіяні численними дрібними заглибинами, зазвичай вишикуваними в ряди. Їх поява може бути пов'язана з [[сублімація (фізика)|сублімацією]] льоду. Від деяких пагорбів тягнуться довгі темні смуги, що могли утворитися під дією вітру<ref name=Stern_2015/>. Перпендикулярно їм витягнуті численні деталі, що, найімовірніше, є [[дюни|дюнами]] з метанового піску<ref name=Telfer_2018/>. Льоди, що під впливом вітру мігрують із рівнини, можуть бути причиною яскравого забарвлення східної половини області Томбо<ref name=Clark_2015/>. З прилеглих до рівнини височин спускаються [[льодовик]]и, що вирізьблюють на своєму шляху розгалужені долини<ref name=jhuapl_findings/>. На західному краю рівнини стоять численні кутасті гори висотою до {{s|5 км}}<ref name=Moore_2016/>.
Рядок 413 ⟶ 423:
Система Плутон&nbsp;— Харон примітна двома рідкісними особливостями. По-перше, обидва тіла завжди обернені одне до одного одним і тим самим боком. Таким чином, з одної півкулі Плутона супутник видно завжди (і він не рухається небом), а з іншої не видно ніколи<ref name=Barr_2015/>. По-друге, їх спільний [[центр мас]] перебуває поза тілом Плутона, завдяки чому їх іноді називають [[подвійна планета|подвійною планетою]]<ref name=Showalter_2015/><ref name=Stern_2014/>.
 
Поверхня Харона менш червонувата й менш яскрава, ніж у Плутона. [[Спектральний аналіз]] відбитого нею світла показує, що Харон укритий водяним льодом, а не [[метан]]ово-[[азот]]ним, як Плутон. Є ознаки існування там гідратів [[аміак]]у та водяних кристалів, що вказує на недавню геологічну активність<ref name=Stern_2014/>&nbsp;— можливо, роботу [[кріовулканізм|кріогейзерів]]<ref>{{cite web|title=Charon: An ice machine in the ultimate deep freeze|publisher=Gemini Observatory|date=2007-07-17|url=http://www.gemini.edu/node/244 |accessdate=2015-12-04 |archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6dEd5zyH2?url=http://www.gemini.edu/node/244|archivedate=2015-11-22|deadurl=no}}</ref>. На полюсі Харона є велика темна червонувата пляма невідомого походження, що отримала неофіційну назву «[[макула (планетна номенклатура)|макула]] [[Мордор]]» (''Mordor Macula''). Поверхню супутника перетинають багато каньйонів та уступів, що є слідами колишньої тектонічної активності. Є там і чимало [[метеоритний кратер|метеоритних кратерів]], а також своєрідні загадкові об'єкти&nbsp;— гори, оточені ровом<ref name=Moore_2016/><ref name=Stern_2015/><ref name=Stern_2015_found/>.
 
Згідно з проектом Резолюції 5 XXVI Генеральної асамблеї [[Міжнародний астрономічний союз|МАС]] (2006) Харону (разом із [[Церера (карликова планета)|Церерою]] та [[Ерида (карликова планета)|Еридою]]) передбачалося присвоїти статус планети. У примітках до проекту резолюції вказувалося, що в такому випадку система Плутон&nbsp;— Харон буде вважатися подвійною планетою. Однак зрештою було ухвалено інше рішення: Плутон, Цереру та Ериду віднесли до нового класу [[карликова планета|карликових планет]], а Харон не потрапив навіть до їх числа, бо є супутником<ref name=IAU_2006_result/>.
Рядок 446 ⟶ 456:
| align="center" colspan="2" | Знімки [[New Horizons]] (не в масштабі)
|}
Ці супутники були знайдені разом на знімках космічного телескопа «[[Габбл (телескоп)|Габбл]]», зроблених 15 та 18 травня 2005, й отримали [[тимчасові назви в астрономії|тимчасові позначення]] {{s|S/2005 P 1}} і {{s|S/2005 P 2}}<ref name=IAUC_8625/>. [[21 червня]] [[2006]] року МАС офіційно назвав їх [[Гідра (супутник)|Гідра]] (або {{s|Плутон III}}) і [[Нікта (супутник)|Нікта]] ({{s|Плутон II}}) відповідно<ref>{{cite web|publisher=[[Міжнародний астрономічний союз|IAU]]|date=2006-06-21|title=IAU Circular No. 8723 — Satellites of Pluto|url=http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/08700/08723.pdf |archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/64vXJpjRM?url=http://www-int.stsci.edu/~mutchler/documents/IAU_Circular_8723.pdf|archivedate=2012-01-24|deadurl=no|accessdate=2015-12-05}}</ref>. Обертаються вони вдвічі-втричі далі за [[Харон (супутник)|Харон]]: радіус орбіти Нікти&nbsp;— 49 тис. км, а Гідри&nbsp;— 65 тис. км<ref name=Stern_2015/>. Вони перебувають в [[орбітальний резонанс|орбітальному резонансі]]: за час трьох обертів Нікти Гідра робить два<ref name=Showalter_2015/>.
 
Розмір Гідри&nbsp;— 43×33&nbsp;км, а Нікти&nbsp;— 54×41×36&nbsp;км. Їх маса точно не відома; груба оцінка&nbsp;— 0,003&nbsp;% маси Харона (0,0003&nbsp;% маси Плутона) в кожної. На їх поверхні видно [[метеоритний кратер|кратери]]. На різних ділянках помітно відрізняється [[альбедо]], а у Нікти&nbsp;— й колір: там виявлено темну червонувату область, що оточує великий кратер<ref name=Weaver_2016/><ref name=Stern_2015/>.
Рядок 452 ⟶ 462:
=== Кербер і Стікс ===
{{main|Кербер (супутник)|Стікс (супутник)}}
У червні 2011 року за допомогою телескопа «[[Габбл (телескоп)|Габбл]]» у Плутона виявили ще один супутник. Спершу він отримав позначення {{s|S/2011 (134340) 1}}, {{s|S/2011 P 1}} та Р4<ref name=Showalter_2011/><ref name=NASA_P4/>, а в липні 2013&nbsp;— назву [[Кербер (супутник)|Кербер]]. Його розмір, як виявилося згодом, становить близько 12×4,5&nbsp;км<ref name=jhuapl_Kerberos>{{cite web |url=http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20151022 |title=Last of Pluto’s Moons – Mysterious Kerberos – Revealed by New Horizons |publisher=JHU Applied Physics Laboratory |date=2015-10-22 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/3Y1rW20151023053746/http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20151022 |archivedate=2015-10-23 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref>, а радіус орбіти&nbsp;— 58 {{s|тисяч км}}<ref name=Stern_2015/>.
 
У липні 2012 року тим же інструментом було відкрито п'ятий супутник Плутона<ref name=hubblesite_P5/>. Його тимчасовим позначенням стало {{s|S/2012 (134340) 1}} або Р5, а в липні 2013 року йому дали назву [[Стікс (супутник)|Стікс]]. Розмір цього супутника&nbsp;— 7×5&nbsp;км<ref name=NASA_Styx>{{cite web |url=http://solarsystem.nasa.gov/news/2015/10/10/new-horizons-picks-up-styx |title=New Horizons Picks Up Styx |publisher=NASA |date=2015-10-09 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/HuNwT20151203013812/http://solarsystem.nasa.gov/news/2015/10/10/new-horizons-picks-up-styx |archivedate=2015-12-03 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref>, а радіус орбіти&nbsp;— {{s|42 тисячі км}}<ref name=Stern_2015/>.
 
== Пояс Койпера ==
Рядок 462 ⟶ 472:
Починаючи з 1992 року, астрономи стали відкривати за орбітою Нептуна все нові й нові об'єкти, що подібні до Плутона не лише орбітою, але й розміром та складом. Ця ділянка Сонячної системи отримала назву «[[пояс Койпера]]». Станом на кінець 2014 року там відомо понад 1600 тіл розміром {{s|100—2000 км}}. Це вказує на те, що Плутон&nbsp;— не унікальний за походженням об'єкт, а один із представників цього поясу, хоча й найбільший<ref name=Stern_2014/><ref name=Soter_2006/><ref name=Hand_2015_largest/>. Звідти ж, імовірно, походить і ще більший Тритон. За однією з версій, це залишки великої колись групи «льодяних карликів», що існували на околицях Сонячної системи під час [[акреція (космос)|акреції]] Урана та Нептуна. Згодом планети-гіганти пересунулися далі від Сонця, і збурення від них викинули цих карликів до [[хмара Оорта|хмари Оорта]] або взагалі за межі Сонячної системи. Плутон уникнув цього завдяки потраплянню в [[орбітальний резонанс|резонанс]] із Нептуном, що стабілізував його орбіту, а Тритон&nbsp;— завдяки захопленню Нептуном<ref name=Stern_2014/>.
 
Чимало об'єктів пояса, як і Плутон, мають [[орбітальний резонанс]] 2:3 з Нептуном. Їх називають «[[плутино]]»<ref>{{cite web|title=The Plutinos|author=David Jewitt.|publisher=University of Hawaii|url=http://www2.ess.ucla.edu/~jewitt/kb/plutino.html|date=2004|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://web.archive.org/web/20071011071343/http://ifa.hawaii.edu/~jewitt/kb/plutino.html|archivedate=2007-10-11|deadurl=no}}</ref>. [[Ерида (карликова планета)|Ерида]], яка майже дорівнює за розмірами Плутону, не вважається об'єктом пояса; її відносять до [[розсіяний диск|розсіяного диску]].
 
== Дослідження Плутона АМС ==
Рядок 477 ⟶ 487:
[[Файл:Atlas V 551 roars into blue sky.jpg|left|thumb|[[New Horizons]], запуск [[19 січня]] [[2006]].]]
 
Віддаленість Плутона і його невелика маса роблять його дослідження за допомогою [[Космічний апарат|космічних апаратів]] важкими. Його міг би відвідати «[[Вояджер-1]]», але перевагу було надано прольоту поблизу супутника [[Сатурн (планета)|Сатурна]]&nbsp;— [[Титан (супутник)|Титана]], і траєкторія польоту виявилася несумісною з прольотом поблизу Плутона. У «[[Вояджер-2|Вояджера-2]]» взагалі не було можливості наблизитися до Плутона<ref>{{cite web|url=http://voyager.jpl.nasa.gov/faq.html|title=Voyager Frequently Asked Questions|accessdate=2015-12-04|publisher=Jet Propulsion Laboratory|date=14 January 2003|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UcQbPa?url=http://voyager.jpl.nasa.gov/faq.html|archivedate=2011-08-21 20|deadurl=noyes}}</ref>. Ніяких серйозних спроб дослідити Плутон не робилося аж до останнього десятиріччя XX століття. У серпні 1992 року вчений [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторії реактивного руху]] Роберт Стеле зателефонував першовідкривачу Плутона Клайду Томбо з проханням надати дозвіл на відвідання його планети. Пізніше Томбо згадував: «Я сказав йому: ласкаво просимо, але це буде довга й холодна подорож»<ref>{{cite web|title=The last world|author=Dava Sobel.|publisher=Discover magazine|url=http://discovermagazine.com/1993/may/thelastworld215|date=1993-05-01|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://archive.istoday/dG3q20120717214111/http://discovermagazine.com/1993/may/thelastworld215|archivedate=2012-07-17|deadurl=no}}</ref>. Попри отриманий імпульс, [[НАСА]] скасувало в 2000 місію до Плутона і [[Пояс Койпера|поясу Койпера]] «Pluto Kuiper Express», посилаючись на збільшення витрат і затримки з [[Ракета-носій|ракетою-носієм]]<ref>{{cite web|title=Pluto Kuiper Express|author=Williams D. R.|publisher=NASA Goddard Space Flight Center|url=http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=PLUTOKE|date=2005|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615Ud2mrR?url=http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/masterCatalog.do?sc=PLUTOKE|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>.
 
Після інтенсивних політичних дебатів місію до Плутона було переглянуто, і 2003 року під назвою [[New Horizons]] вона отримала фінансування американського уряду<ref>{{cite web|title=Pluto Mission a Go! Initial Funding Secured|author=Robert Roy Britt.|publisher=Space.com|url=http://www.space.com/scienceastronomy/pluto_horizons_030225.html|date=2003|accessdate=2007-04-13|archiveurl=httphttps://web.archive.org/web/20030418155403/http://www.space.com/scienceastronomy/pluto_horizons_030225.html|archivedate=2003-04-18|deadurl=no}}</ref>. Апарат було успішно запущено [[19 січня]] [[2006]]. Керівник цієї місії Алан Стерн підтвердив чутки, що в нього покладено частину попелу від [[Кремація|кремації]] померлого 1997 року [[Клайд Томбо|Клайда Томбо]]<ref>{{cite web|title=Happy 100th Birthday, Clyde Tombaugh|author=Stern A.|publisher=JHU Applied Physics Laboratory|url=http://www.jhuapl.edu/newscenter/pressreleases/2006/060203.asp|date=2006-02-03|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UdUocR?url=http://www.jhuapl.edu/newscenter/pressreleases/2006/060203.asp|archivedate=2011-08-2120|deadurl=noyes}}</ref>. На початку 2007 апарат зробив [[гравітаційний маневр]] поблизу Юпітера, що надало йому додаткового прискорення. Найтісніше наближення апарату до Плутона відбулося 14 липня 2015. Спостереження Плутона почались за 5 місяців до того й тривали ще протягом місяця після зближення. Передача цих даних була завершена 25 жовтня 2016 року<ref name=NASA_last_bits/>. Дослідивши систему Плутона, апарат полетів далі в пояс Койпера, до об'єкта {{mpl|2014 MU|69}}.
 
Апарат «New Horizons» зробив перше фото Плутона ще наприкінці вересня 2006 року, з метою перевірки камери LORRI (Long Range Reconnaissance Imager)<ref>{{cite web|url=http://solarsystem.nasa.gov/news/2006/11/28/new-horizons-not-quite-to-jupiter-makes-first-pluto-sighting |title=New Horizons, Not Quite to Jupiter, Makes First Pluto Sighting|publisher=The Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory|date=2006-11-28|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6BSjuOWT3?url=http://solarsystem.nasa.gov/news/display.cfm?News_ID=16998|archivedate=2012-10-16|deadurl=no}}</ref>. Зображення, отримані з відстані приблизно в 4,2&nbsp;млрд км, підтвердили здатність апарата відстежувати віддалені цілі, що важливо для маневрування на шляху до Плутона та інших об'єктів у поясі Койпера.
 
На борту апарата є багато різноманітної наукової апаратури, призначеної для зйомки Плутона і [[Харон (супутник)|Харона]], їх спектрометричного дослідження, а також отримання даних про міжпланетний пил та частки високої енергії. Це дозволило, зокрема, побудувати карти Плутона й Харона, дослідити їх геологічну будову та проаналізувати атмосферу Плутона.
Рядок 497 ⟶ 507:
 
=== Плутон як планета ===
На [[пластинки «Піонера»|платівках]], що відправилися з зондами «[[Піонер-10]]» і «[[Піонер-11]]» на початку 1970-х, Плутон ще згадується як планета Сонячної системи. Ці пластинки з [[анодування|анодованого]] [[Алюміній|алюмінію]], надіслані з апаратами в далекий космос із надією, що їх виявлять представниками [[Позаземні цивілізації|позаземних цивілізацій]], мають надати їм уявлення про дев'ять планет Сонячної системи<ref>{{cite web|title=Spacecraft Artifacts as Physics Teaching Resources|author=Robinett R. W.|publisher=Department of Physics, The Pennsylvania State University|url=http://waiferx.com/Physics/2006/Fall/Ast10/Goals/FinalExam/TPT2001-RWRobinett.pdf|date=2001|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615Udz00n?url=http://waiferx.com/Physics/2006/Fall/Ast10/Goals/FinalExam/TPT2001-RWRobinett.pdf|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>. Апарати, що відправилися з подібним [[Золотий диск «Вояджера»|посланням]] у тих же 1970-х&nbsp;— «[[Вояджер-1]]» і «[[Вояджер-2]]»<ref>{{cite web|title=Space Topics: Voyager — The Golden Record|publisher=Planetary Society|url=http://www.planetary.org/multimedia/space-images/spacecraft/the-golden-record.html|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UePqC2?url=http://planetary.org/explore/topics/space_missions/voyager/golden_record.html|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>&nbsp;— також несли з собою інформацію про Плутон як про дев'яту планету Сонячної системи.
 
1943 року [[Гленн Теодор Сіборг|Гленн Сіборг]] назвав нещодавно відкритий ним хімічний елемент [[плутоній|плутонієм]] на честь Плутона, відповідно до традиції називати відкриті елементи назвами планет: [[уран (елемент)|уран]] на честь [[Уран (планета)|Урана]], [[нептуній]] на честь [[Нептун (планета)|Нептуна]], [[церій]] на честь малої планети [[Церера (карликова планета)|Церери]] і [[паладій]] на честь малої планети [[2 Паллада|Паллада]]<ref>{{cite web|title=Reflections on the Legacy of a Legend|author=Clark D. L., Hobart D. E.|date=2000|url=http://www.fas.org/sgp/othergov/doe/lanl/pubs/00818011.pdf|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UfJMgn?url=http://www.fas.org/sgp/othergov/doe/lanl/pubs/00818011.pdf|archivedate=2011-08-21 20|deadurl=no}}</ref>.
 
=== Дебати 2000-х років ===
Рядок 506 ⟶ 516:
2004 року&nbsp;— [[90377 Седна|Седна]] з діаметром близько 1000&nbsp;км<ref>{{cite journal |author=Pál, A.; Kiss, C.; Müller, T. G. et al. |title = "TNOs are Cool": A survey of the trans-Neptunian region. VII. Size and surface characteristics of (90377) Sedna and {{mp|2010 EK|139}} |journal=Astronomy & Astrophysics |volume=541 |pages=L6 |year=2012 |doi=10.1051/0004-6361/201218874 |bibcode=2012A&A…541L…6P |arxiv=1204.0899 |url=http://www.aanda.org/articles/aa/pdf/2012/05/aa18874-12.pdf}}</ref>. Таким чином, вони порівнянні за розміром із Плутоном (2374 км). Так само як [[Церера (карликова планета)|Церера]] втратила статус планети після відкриття інших астероїдів, так і статус Плутона потребував перегляду з огляду відкриття інших подібних до нього об'єктів.
 
[[29 липня]] [[2005]] було оголошено про відкриття [[Ерида (карликова планета)|Ериди]]. Вона виявилася наймасивнішим відомим [[транснептуновий об'єкт|транснептуновим тілом]], а спочатку вважалася й найбільшим<ref>{{cite web|title=Hubble Finds 'Tenth Planet' is Slightly Larger than Pluto|url=http://hubblesite.org/newscenter/newsdesk/archive/releases/2006/16 |date=2006-04-11|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615Ugsr94?url=http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2006/16/|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref><ref name=Sicardy_2011/><ref name=Hand_2015_largest/>. Першовідкривачі Ериди й преса спочатку називали її десятою планетою<ref>{{cite web|title=NASA-Funded Scientists Discover Tenth Planet|publisher=Jet Propulsion Laboratory|url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2005-126|date=2005-07-29|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UhOwJH?url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news-print.cfm?release=2005-126|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>, хоча консенсусу з цього питання не було. Деякі астрономи не тільки з цим не погоджувались, а й вважали відкриття Ериди сильним аргументом на користь позбавлення Плутона статусу планети<ref name=Soter_2006>{{cite journal|title=What is a Planet?|author=Soter S.|date=December 2006|journal=The Astronomical Journal|volume=132|issue=6|pages=2513–2519|doi=10.1086/508861|bibcode=2006AJ....132.2513S|arxiv=astro-ph/0608359|url=http://iopscience.iop.org/article/10.1086/508861/pdf}}</ref>. Однак у Плутона залишалися ще дві характерні для планет ознаки: наявність [[Харон (супутник)|великого супутника]] та [[атмосфера Плутона|атмосфери]]. Але, швидше за все, і це не робить його унікальним серед транснептунових об'єктів: супутники відомі й у кількох інших, у тому числі Ериди, а її спектральний аналіз вказує на схожий з Плутоном склад поверхні, що робить імовірною наявність схожої атмосфери<ref>{{cite web|date=2006|author=Mike Brown.|title=The discovery of <s>2003 UB<sub>313</sub></s> Eris, the <s>10th planet</s> largest known dwarf planet |url=http://web.gps.caltech.edu/~mbrown/planetlila|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UiMa7J?url=http://gps.caltech.edu/~mbrown/planetlila/|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>. Директори музеїв і планетаріїв, починаючи з відкриття об'єктів у поясі Койпера, іноді створювали суперечливі ситуації, виключаючи Плутон з-поміж планет. Наприклад, у [[Планетарій|планетарії]] Хейдена при [[Американський музей природознавства|Американському музеї природознавства]] після реконструкції 2000 року Сонячна система була зображена в складі восьми планет. Ці розбіжності були широко висвітлені в пресі<ref name=Messeri_2010/><ref>{{cite web|url=http://www.space.com/1925-astronomer-responds-pluto-planet-claim.html|title=Astronomer Responds to Pluto-Not-a-Planet Claim|date=2 February 2001|publisher=Space.com|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UizHHX?url=http://www.space.com/1925-astronomer-responds-pluto-planet-claim.html|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>.
 
=== Рішення МАС перекласифікувати Плутон ===
Рядок 513 ⟶ 523:
# Вона має обертатися навколо Сонця.
# Вона має бути досить масивною, щоб під дією своїх [[Гравітаційне поле|гравітаційних сил]] набути гідростатично рівноважної кулястої форми.
# Вона має розчистити околиці своєї орбіти (тобто бути гравітаційною домінантою й поряд із нею не має бути інших тіл порівнянного розміру, крім супутників, які перебувають під її гравітаційним впливом)<ref name=IAU_2006_res5_6>{{cite web|url=http://www.iau.org/static/resolutions/Resolution_GA26-5-6.pdf|title=IAU 2006 General Assembly: Resolutions 5 and 6|date=24 August 2006|publisher=[[Міжнародний астрономічний союз|IAU]]|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UjuER2?url=http://www.iau.org/static/resolutions/Resolution_GA26-5-6.pdf|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no|accessdate=2014-08-29}}</ref><ref name=IAU_2006_result>
{{cite web
| date = 24 August 2006
| publisher = [[Міжнародний астрономічний союз|IAU]] (News Release — IAU0603)
| title = IAU 2006 General Assembly: Result of the IAU Resolution votes
| url = http://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau0603
| accessdate = 2015-12-04
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/64vXKFv4j?url=http://www.iau.org/public_press/news/detail/iau0603/
| archivedate = 2012-01-24
| deadurl = no
}}
</ref>.
 
Плутон не відповідає третій умові, бо його маса становить лише 7&nbsp;% від маси всіх об'єктів поясу Койпера. Для порівняння, маса [[Земля|Землі]] в 1,7&nbsp;млн разів більша за масу всіх інших тіл поблизу<ref name=Soter_2006/>. Для таких об'єктів (які доволі масивні, але не домінують на своїх орбітах) було запроваджено нове поняття [[карликова планета|карликової планети]]<ref name=IAU_2006_res5_6/>.
 
Водночас [[Міжнародний астрономічний союз|МАС]] вирішив підкреслити особливий статус Плутона й визначив його прототипом нової категорії транснептунових об'єктів<ref name=IAU_2006_res5_6/><ref name=IAU_2006_result/>. 2008 року вони отримали назву [[плутоїд]]ів<ref name=IAU_2008_plutoid>
{{cite web
| date = 11 June 2008
| title = Plutoid chosen as name for Solar System objects like Pluto
| publisher = [[Міжнародний астрономічний союз|IAU]] (News Release — IAU0804)
| url = http://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau0804
| accessdate = 2015-12-04
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/615UlKQEj?url=http://iau.org/public_press/news/detail/iau0804/
| archivedate = 2011-08-2120
| deadurl = no
}}
}}</ref>.<br/>7 вересня 2006 року МАС включив Плутон до каталогу малих планет, надавши йому номер 134340<ref>{{cite web
</ref>.<br/>7 вересня 2006 року МАС включив Плутон до каталогу малих планет, надавши йому номер 134340<ref>
| url = http://www.minorplanetcenter.net/iau/ECS/MPCArchive/2006/MPC_20060907.pdf
{{cite web
| title = Minor Planet Circular 57592
|url = http://www.minorplanetcenter.net/iau/ECS/MPCArchive/2006/MPC_20060907.pdf
| date = 2006-09-07
|title = Minor Planet Circular 57592
| publisher = [[Міжнародний астрономічний союз]], [[Центр малих планет]]
|date accessdate = 20152006-1209-0407
|publisher = [[Міжнародний астрономічний союз]], [[Центр малих планет]]
| archiveurl = http://www.webcitation.org/64vXLQnOS
|accessdate archivedate = 20122015-0112-2404
|archiveurl = https://www.webcitation.org/64vXLQnOS?url=http://www.minorplanetcenter.net/iau/ECS/MPCArchive/2006/MPC_20060907.pdf
| deadurl = no
|archivedate = 2012-01-24
}}</ref>.
|deadurl = no
}}
</ref>.
Якби Плутон отримав статус малої планети відразу після відкриття, то його номер був би серед перших тисяч. Мала планета [[1164 Коболда|Кобольда]], яку було виявлено 19 березня 1930 року (через місяць після відкриття Плутона), отримала номер 1164, і саме цей номер міг би отримати Плутон.
 
Серед астрономічної спільноти спостерігався деякий опір перекласифікації Плутона<ref name=Britt_2006_demoted/><ref>
{{cite web
| author = Robert Roy Britt.
| url = http://www.space.com/3142-planets-defined.html
| title = Why Planets Will Never Be Defined
| publisher = Space.com
| date = 21 November 2006
| accessdate = 2015-12-04
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/615UnBBJv?url=http://www.space.com/3142-planets-defined.html
| archivedate = 2011-08-2120
| deadurl = no
}}
</ref>.
 
Алан Стерн&nbsp;— відповідальний дослідник місії НАСА New Horizons&nbsp;— публічно висміяв рішення МАС, заявивши, що визначення нікуди не годиться<ref name=Britt_2006_demoted>{{cite web|url=http://www.space.com/2791-pluto-demoted-longer-planet-highly-controversial-definition.html|title=Pluto Demoted: No Longer a Planet in Highly Controversial Definition|author=Robert Roy Britt.|date=2006-08-24|publisher=space.com|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6dEhOeddn?url=http://www.space.com/2791-pluto-demoted-longer-planet-highly-controversial-definition.html|archivedate=2015-11-22|deadurl=no}}</ref> і йому не відповідають навіть Земля, Марс, Юпітер і Нептун, бо вони розділяють свої орбіти з астероїдами<ref name=newscientist2006>{{cite web|url=https://www.newscientist.com/article/dn9846-new-planet-definition-sparks-furore|title=New planet definition sparks furore|date=25 August 2006|publisher=New Scientist|author=David Shiga.|accessdate=2015-12-04 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/IjWhc20151128211018/https://www.newscientist.com/article/dn9846-new-planet-definition-sparks-furore|archivedate=2015-11-28|deadurl=no}}</ref>. Він також сказав, що оскільки проголосувало менш як 5&nbsp;% [[астроном]]ів, рішення не можна вважати думкою всієї астрономічної спільноти<ref name=newscientist2006 />. Кілька інших зауважень висловив [[Марк Буї]] з [[Ловеллівська обсерваторія|Ловеллівської обсерваторії]], який теж не погодився з новим визначенням планети<ref>{{cite web|url=http://www.boulder.swri.edu/~buie/pluto/iauresponse.html|title=My response to 2006 IAU Resolutions 5a and 6a|publisher=Lowell Observatory|author=Marc W. Buie.|date=September 2006|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/64vXN58PY?url=http://www.boulder.swri.edu/~buie/pluto/iauresponse.html|archivedate=2012-01-24 |deadurl=noyes}}</ref>. Але [[Майкл Браун (астроном)|Майкл Браун]]&nbsp;— астроном, який відкрив [[Ерида (карликова планета)|Ериду]],&nbsp;— підтримав рішення МАС. Він сказав: «Попри цю більше схожу на цирк божевільну процедуру, ми, так чи інакше, натрапили на відповідь. Це зажадало чимало часу. Зрештою наука самокоригується, навіть якщо в обговоренні були сильні емоції»<ref>{{cite web|url=http://www.nytimes.com/2006/08/24/science/space/25pluto.html|title=Pluto Is Demoted to ‘Dwarf Planet’|publisher=[[The New York Times]]|author=Dennis Overbye.|date=24 August 2006|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615Updn3R?url=http://www.nytimes.com/2006/08/24/science/space/25pluto.html?ei=5087|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>.
 
[[Файл:Pluto Protest and Counter Protest.jpg|thumb|Протести проти перекласифікації Плутона.]]
 
Широка публіка по-різному сприйняла втрату Плутоном статусу планети. Більшість людей сприйняли це рішення спокійно, деякі ж клопотали МАС в онлайн-режимі, намагаючись переконати астрономів його переглянути. До законодавчих зборів штату [[Каліфорнія (штат)|Каліфорнія]] було внесено проект постанови про засудження рішення МАС, де воно називалося науковою [[Єресь|єрессю]]<ref name=leginfo_ca_gov/><ref>{{cite web|url=http://www.space.com/2855-planetary-politics-protecting-pluto.html|title=Planetary Politics: Protecting Pluto|author=Edna DeVore|date=7 September 2006|publisher=Space.com|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UqIZxG?url=http://www.space.com/2855-planetary-politics-protecting-pluto.html|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>. Законодавчі збори штатів [[Іллінойс]]<ref name=ilga_gov/> та [[Нью-Мексико]]<ref name=nmlegis_gov/> (в першому народився, а в другому довго працював [[Клайд Томбо]]), постановили, що в цих штатах Плутон завжди буде вважатися планетою. Чимало людей не прийняли рішення МАС з сентиментальних причин, бо вони все життя знали Плутон як планету й продовжують так вважати незалежно від рішень МАС<ref>{{cite web|url=http://www.iol.co.za/scitech/technology/pluto-s-still-the-same-pluto-1.299586|title=Pluto’s still the same Pluto|date=21 October 2006|publisher=IOL.co.za|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UrAekv?url=http://www.iol.co.za/scitech/technology/pluto-s-still-the-same-pluto-1.299586|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>. Опитування серед американців свідчать про те, що багато хто з них налаштований проти рішення також і тому, що Плутон до позбавлення статусу був єдиною планетою, відкритою американцем<ref>{{cite web|url=http://www.watchingamerica.com/beijingnews000004.shtml|title='Planet' Pluto: America's 'Eternal Embarrassment'|date=28 August 2006|publisher=The Beijing News|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UtcyoD?url=http://www.watchingamerica.com/beijingnews000004.shtml|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}</ref>.
 
[[11 червня]] [[2008 рік у науці|2008]] МАС оголосив про введення поняття [[плутоїд]]. До плутоїдів віднесли карликові планети Плутон і [[Ерида (карликова планета)|Ериду]], а пізніше&nbsp;— [[Макемаке (карликова планета)|Макемаке]] й [[Хаумеа (карликова планета)|Хаумеа]]. [[Карликова планета]] [[Церера (карликова планета)|Церера]] плутоїдом не є<ref name=IAU_2008_plutoid/><ref>{{cite journal |title=Controversial dwarf planet finally named ‘Haumea’ |author=Courtland R. |journal=New Scientist |date=18 September 2008 |url=https://www.newscientist.com/article/dn14759-controversial-dwarf-planet-finally-named-haumea}}</ref>.
 
== Цікаві факти ==
* 13 березня 2007 року законодавчі збори штату [[Нью-Мексико]] одноголосно ухвалили, що на честь [[Клайд Томбо|Клайда Томбо]] (він багато років жив і працював у цьому штаті) Плутон там завжди буде вважатися планетою<ref name=nmlegis_gov>{{cite web|title=A joint memorial. Declaring Pluto a planet and declaring March 13, 2007, ”Pluto planet day” at the legislature|url=http://www.nmlegis.gov/Sessions/07%20Regular/memorials/house/HJM054.pdf|publisher=New Mexico Legislature}} ([http://www.nmlegis.gov/lcs/legislation.aspx?chamber=H&legtype=JM&legno=54&year=07 description]).</ref><ref>{{книга|автор=Schilling G.|заголовок=The Hunt for Planet X: New Worlds and the Fate of Pluto|місце=New York|видавництво=Springer Science & Business Media|рік=2010|isbn=9780387778051|pages=255|посилання=http://books.google.com/books?id=HMVUPDppo4MC&pg=PA255}}</ref>. Через два роки подібне рішення прийняв сенат штату [[Іллінойс]]<ref name=ilga_gov>{{cite web|url=http://www.ilga.gov/legislation/96/SR/PDF/09600SR0046lv.pdf |title=Senate resolution SR0046 |date=Adopted 26 February 2009 |publisher=Illinois General Assembly}} ([http://www.ilga.gov/legislation/BillStatus.asp?DocNum=46&GAID=10&DocTypeID=SR&SessionID=76&GA=96 description]).</ref><ref>{{cite web |url=http://news.nationalgeographic.com/news/2009/03/090311-pluto-planet-illinois.html |title=Pluto a Planet Again&nbsp;— On Friday the 13th, in Illinois |publisher=National Geographic News |date=March 11, 2009 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/jykv620151129002321/http://news.nationalgeographic.com/news/2009/03/090311-pluto-planet-illinois.html |archivedate=2015-11-29 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref>. У 2006 році проект аналогічної постанови було внесено й до законодавчих зборів Каліфорнії<ref name=leginfo_ca_gov>{{cite web |url=http://www.leginfo.ca.gov/pub/05-06/bill/asm/ab_0001-0050/hr_36_bill_20060824_introduced.html |title=Relative to Pluto's planetary status. Introduced bill text |publisher=Legislative Counsel of California |date=2006-08-24 |archiveurl=httphttps://archive.istoday/ggav20121212044453/http://www.leginfo.ca.gov/pub/05-06/bill/asm/ab_0001-0050/hr_36_bill_20060824_introduced.html |archivedate=2012-12-12 |deadurl=no |accessdate=2015-12-05 }}</ref>.
* [[Американське діалектологічне товариство]] визнало дієслово «to pluto» («оплутонити») [[неологізм|новим словом]] 2006 року. Воно означає «пониження в званні або цінності кого-небудь або чого-небудь, як це сталося з тепер вже колишньою планетою Плутон»<ref>{{cite web |url=http://web.archive.org/web/20070108093539/http://www.americandialect.org/Word-of-the-Year_2006.pdf |title=“Plutoed” Voted 2006 Word of the Year by American Dialect Society |publisher=American Dialect Society |date=2007-01-05}}</ref>
* З плином часу [[Сонце]] поступово витрачає запаси свого [[Термоядерна реакція|термоядерного]] палива, і це призведе до того, що через 1,1&nbsp;млрд років воно буде сяяти на 11&nbsp;% яскравіше, ніж зараз<ref>{{cite web|url=http://www.membrana.ru/particle/775|title=Далёкая звезда осветила планы спасения Земли от смерти Солнца|author=Леонид Попов|publisher=Membrana.ru|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6EzB4nY5v?url=http://www.membrana.ru/particle/775|archivedate=2013-03-09|date=2008-11-24|deadurl=no}}</ref>. [[Зона, придатна для життя|Жила зона]] Сонячної системи до того часу зсунеться за межі сучасної земної орбіти, досягнувши [[Марс (планета)|Марса]], [[Юпітер (планета)|Юпітера]], а потім [[Сатурн (планета)|Сатурна]]. Через 7,6—7,8 мільярда років ядро Сонця розігріється настільки, що в оболонці навколо нього почнеться горіння водню<ref name="Schroder2008">{{cite journal|author=Schroder K. P., Connon Smith R.|title= Distant future of the Sun and Earth revisited |journal=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society |volume=386 |pages=155–163 |year=2008 |doi=10.1111/j.1365-2966.2008.13022.x |bibcode=2008MNRAS.386..155S |arxiv=0801.4031 |url=http://arxiv.org/pdf/0801.4031v1.pdf}}</ref>. Це призведе до різкого розширення зовнішніх оболонок Сонця й воно стане [[Червоний гігант|червоним гігантом]]. Можливо, що в ті часи на Плутоні та інших об'єктах [[Пояс Койпера|пояса Койпера]] існуватимуть умови, придатні для розвитку життя<ref name=grani_2003>{{cite web|url=http://grani.ru/Society/Science/m.33950.html|title=Уютный Плутон станет последним оазисом жизни|author=Максим Борисов.|publisher=Грани.Ру|date=2003-05-29|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6F4JZJnxC?url=http://grani.ru/Society/Science/m.33950.html|archivedate=2013-03-12|deadurl=no}}</ref>. Плутон зможе підтримувати ці умови протягом десятків мільйонів років, доти, доки Сонце не стане [[білий карлик|білим карликом]] і остаточно згасне<ref name=grani_2003/>.
* У серпні [[2113]] Плутон вперше від його відкриття досягне [[Афелій|афелію]].
* [[2178]]&nbsp;— Плутон вперше від його відкриття завершить повний оберт навколо Сонця.
Рядок 577 ⟶ 595:
<!--{{Основна стаття|Плутон у фантастиці}}-->
* Від назви Плутона походить назва хімічного елементу [[плутоній|плутонію]]<ref>{{книга|частина=Плутоний|заголовок=Серебро—Нильсборий и далее|chapterurl=http://www.webcitation.org/6cv99om61|відповідальний=Ред.: И. В. Петрянов-Соколов|видання=2-е изд|місце=М.|видавництво=Наука|рік=1977|том=2|серія=Популярная библиотека химических элементов|сторінок=520|тираж=50000}}</ref>.
* За однією з версій, пес [[Плуто]] з диснеївських мультфільмів, який з'явився на екранах через півроку після відкриття Плутона, теж названий на його честь<ref>{{cite web|title=Dwarfed by comparison|author=Allison M. Heinrichs.|publisher=Pittsburgh Tribune|url=http://pittsburghlive.com/x/pittsburghtrib/news/cityregion/s_467650.html|date=2006-08-25|accessdate=2007-03-26|archiveurl=httphttps://archive.istoday/BvC9p20071114081539/http://pittsburghlive.com/x/pittsburghtrib/news/cityregion/s_467650.html|archivedate=2007-11-14|deadurl=no}}</ref><ref name=Messeri_2010/>.
 
=== Література ===
Рядок 591 ⟶ 609:
== Примітки ==
{{reflist|group="Прим."|refs=
<ref name=magn_field group="Прим.">Магнітний момент диполя: <math>P = 2\pi BR^3/\mu_0</math>, де ''R''&nbsp;— відстань від диполя вздовж його осі (в напрямку максимальної індукції поля), ''B''&nbsp;— індукція на цій відстані ([httphttps://web.archive.org/web/20160723213538/http://pstu.ru/files/file/oksana/2011/fakultety_i_kafedry/fpmm/prikladnaya_fizika/informacionnye_resursy/principy_i_praktika_resheniya_zadach_po_obschey_fizike__chast_2__elektromagnetizm.pdf Паршаков, 2010, с. 183]). При {{s|''B''{{=}}30×10<sup>−9</sup> Тл}} і {{s|''R''{{=}}1187 км}} (радіус Плутона) маємо {{s|''P''{{=}}2,5×10<sup>17</sup> А×м²}}.</ref>
<ref name=magn_sun_moon group="Прим.">Видима зоряна величина Сонця на відстані Землі: {{s|−26,7<sup>m</sup>}}; на відстані Плутона: {{s|−26,7 + 2,5×log(1600)}} = {{s|−18,7<sup>m</sup>}}, що на 6,0<sup>m</sup> яскравіше за повний Місяць на Землі ({{s|−12,7<sup>m</sup>}}). Різниця в 6,0<sup>m</sup> відповідає відмінності освітленостей у 2,512<sup>6,0</sup> ≈ 250 разів.</ref>
}}
Рядок 597 ⟶ 615:
== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name=Archinal_2011>
{{cite journal
|title = Report of the IAU Working Group on Cartographic Coordinates and Rotational Elements: 2009
|author = Archinal, B. A.; A'Hearn, M. F.; Bowell, E. et al.
|date = 2011
|journal = Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy
|volume = 109
|issue = 2
|pages = 101–135
|bibcode = 2011CeMDA.109..101A
|doi = 10.1007/s10569-010-9320-4
|url = http://web.archive.org/web/20150907030802/http://aa.usno.navy.mil/publications/reports/Archinaletal2011a.pdf
}} ([httphttps://web.archive.org/web/20150907074216/http://aa.usno.navy.mil/publications/reports/Archinaletal2011b.pdf Erratum], {{bibcode|2011CeMDA.110..401A}})
</ref>
<ref name=Barr_2015>{{cite journal
|title =Tectonic activity on Pluto after the Charon-forming impact
Рядок 621 ⟶ 641:
|url =http://arxiv.org/pdf/1403.6377v1.pdf
}}</ref>
<ref name=Britt_2003>
{{cite web
|title = Puzzling Seasons and Signs of Wind Found on Pluto
|author = Britt R. R.
|publisher = Space.com
|url = http://space.com/scienceastronomy/pluto_seasons_030709.html
|date = 2003
|accessdate = 2007-03-26
|archiveurl =http https://web.archive.org/web/20030725071045/http://space.com/scienceastronomy/pluto_seasons_030709.html
|archivedate = 2003-07-25
|deadurl = no
}}</ref>
}}
</ref>
<ref name=Brosch_1995>{{cite journal
|title =The 1985 stellar occultation by Pluto
Рядок 724 ⟶ 747:
|url =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1978AJ.....83.1005C
}}</ref>
<ref name=Clark_2015>
{{cite web
|title = NASA probe finds intriguing ice flows under hazy skies on Pluto
|url = http://spaceflightnow.com/2015/07/26/nasa-probe-finds-intriguing-ice-flows-under-hazy-skies-on-pluto
|author = Clark S.
|publisher = Spaceflight Now
|date = 2015-07-26
|accessdate = 2015-12-19
|archiveurl = https://archive.today/20151219084145/http://spaceflightnow.com/2015/07/26/nasa-probe-finds-intriguing-ice-flows-under-hazy-skies-on-pluto/
|archiveurl =http://archive.is/6aHEN
|archivedate = 2015-12-19
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Croswell_1999>{{книга
|автор =Croswell K.
Рядок 763 ⟶ 788:
|url =http://web.archive.org/web/20151111134214/http://www.boulder.swri.edu/~buie/biblio/pub095.pdf
}}</ref>
<ref name=Cuk_2002>
{{cite web
|url = http://curious.astro.cornell.edu/about-us/58-our-solar-system/planets-and-dwarf-planets/planet-watching/249-what-color-is-each-planet-intermediate
|title = What color is each planet?
|work = Curious about Astronomy?
|publisher = Cornell University
|author = Cuk M.
|date = September 2002
|accessdate = 2015-12-04
|archiveurl =http https://www.webcitation.org/615UMrErS?url=http://curious.astro.cornell.edu/question.php?number=236
|archivedate = 2011-08-2120
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Descamps_2008>{{cite journal
|title =Roche figures of doubly synchronous asteroids
Рядок 829 ⟶ 856:
|посилання =http://books.google.com/books?id=bJoYlBWbCAYC&pg=PA109
}}</ref>
<ref name=Gladstone_2016>
{{cite journal
|title = The atmosphere of Pluto as observed by New Horizons
|author = Gladstone, G. R.; Stern, S. A.; Ennico, K. et al.
|date = 2016
|journal = Science
|volume = 351
|issue = 6279
|doi = 10.1126/science.aad8866
|bibcode = 2016Sci...351.8866G
|arxiv = 1604.05356
|url = http://web.archive.org/web/20160521090831/https://www.astro.umd.edu/~dphamil/research/reprints/GlaSteEnn16.pdf
}} ([httphttps://web.archive.org/web/20160521191420/http://authors.library.caltech.edu/65692/2/Gladstone-SM.pdf Supplementary Material])
</ref>
<ref name=Grundy_2013>{{cite journal
|title =Near-infrared spectral monitoring of Pluto's ices: Spatial distribution and secular evolution
Рядок 891 ⟶ 920:
|bibcode=2015Sci...350..260H
}}</ref>
<ref name=Hand_2015_largest>
{{cite web
|url = http://news.sciencemag.org/space/2015/07/pluto-confirmed-largest-object-kuiper-belt
|title = Pluto confirmed as largest object in Kuiper belt
|author = Hand E.
|publisher = Science
|date = 2015-07-13
|doi = 10.1126/science.aac8841
|archiveurl = https://archive.today/20151122100921/http://news.sciencemag.org/space/2015/07/pluto-confirmed-largest-object-kuiper-belt
|archiveurl =http://archive.is/Al4La
|archivedate = 2015-11-22
|deadurl = no
|accessdate = 2015-12-05
}}</ref>
}}
</ref>
<ref name=Holler_2014>{{cite journal
|title =Evidence for longitudinal variability of ethane ice on the surface of Pluto
Рядок 925 ⟶ 957:
|doi =10.1086/351668
}}</ref>
<ref name=Hubblesite_2010>
{{cite web
|title = New Hubble Maps of Pluto Show Surface Changes
|publisher = Hubblesite
|url = http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/solar-system/pluto/2010/06
|date = 2010-02-04
|accessdate = 2015-12-04
|archiveurl = https://archive.today/20151111041613/http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/solar-system/pluto/2010/06
|archiveurl =http://archive.is/MkRer
|archivedate = 2015-11-11
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Hussmann_2006>{{cite journal
|title =Subsurface oceans and deep interiors of medium-sized outer planet satellites and large trans-neptunian objects
Рядок 947 ⟶ 981:
|url =http://www.researchgate.net/publication/225019299
}}</ref>
<ref name=IAUC_4097>
{{cite web
|url = http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/04000/04097.html#Item2
|title = IAU Circular 4097&nbsp;— Occultation by Pluto on 1985 August 19
|publisher = [[Міжнародний астрономічний союз|IAU]]
|date = 1985-08-26
|archiveurl =http https://www.webcitation.org/64vXHoSp7?url=http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/04000/04097.html#Item2
|archivedate = 2012-01-24
|deadurl = no
|accessdate = 2014-08-25
}}</ref>
}}
<ref name=IAUC_8625>{{cite web
</ref>
|url =http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/08600/08625.html
<ref name=IAUC_8625>
|title =IAU Circular No. 8625&nbsp;— S/2005 P 1 and S/2005 P 2
{{cite web
|publisher =[[Міжнародний астрономічний союз|IAU]]
|url = http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/08600/08625.html
|date =2005-10-31
|title = IAU Circular No. 8625&nbsp;— S/2005 P 1 and S/2005 P 2
|archiveurl =http://archive.is/1XId
|publisher = [[Міжнародний астрономічний союз|IAU]]
|archivedate=2012-08-01
|deadurldate =no 2005-10-31
|archiveurl = https://archive.today/20120801095446/http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/08600/08625.html
}}</ref>
|archivedate = 2012-08-01
<ref name=jhuapl_findings>{{cite web
|deadurl = no
|title =New Findings from New Horizons Shape Understanding of Pluto and its Moons
|accessdate = 2015-12-05
|url =http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20151217
}}
|publisher =The Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory
</ref>
|date =2015-12-19
<ref name=jhuapl_findings>
|archiveurl =http://archive.is/PFCeJ
{{cite web
|archivedate=2015-12-18
|title = New Findings from New Horizons Shape Understanding of Pluto and its Moons
|deadurl =no
|url = http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20151217
}}</ref>
|publisher = The Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory
|date = 2015-12-19
|archiveurl = https://archive.today/20151218201919/http://pluto.jhuapl.edu/News-Center/News-Article.php?page=20151217
|archivedate = 2015-12-18
|deadurl = no
|accessdate = 2015-12-20
}}
</ref>
<ref name=Kuiper_1950>{{cite journal
|title =The Diameter of Pluto
Рядок 1052 ⟶ 1095:
|chapterurl =http://books.google.com/books?id=RoJMadct4TQC&pg=PA170
}}</ref>
<ref name=Malhotra_1997>
{{книга
|частина =Pluto's heliocentric orbit
|автор =Malhotra R., Williams J. G.
Рядок 1064 ⟶ 1108:
|isbn =9780816518401
|chapterurl =http://books.google.com/books?id=VcY7iYJwJZoC&pg=PA127
}} ([httphttps://www.webcitation.org/615UUVugv?url=http://nineplanets.org/plutodyn.html Витяги]).</ref>
</ref>
<ref name=McComas_2016>{{cite journal
|title =Pluto's interaction with the solar wind
Рядок 1086 ⟶ 1131:
|url =http://web.archive.org/web/20150813231453/http://www.lisamesseri.com/uploads/2/1/4/3/21438620/messeripluto.pdf
}}</ref>
<ref name=MIT_2002>
{{cite web
|url = http://news.mit.edu/2002/pluto
|title = Pluto is undergoing global warming, researchers find
|publisher = Massachusetts Institute of Technology
|date = 2002-10-09
|accessdate = 2015-12-04
|archiveurl =http https://www.webcitation.org/615USUnB5?url=http://web.mit.edu/newsoffice/2002/pluto.html
|archivedate = 2011-08-2120
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Moore_2016>{{cite journal
|title =The geology of Pluto and Charon through the eyes of New Horizons
Рядок 1117 ⟶ 1164:
|deadurl =no
}}</ref>
<ref name=NASA_last_bits>
{{cite web
|url = https://www.nasa.gov/feature/new-horizons-returns-last-bits-of-2015-flyby-data-to-earth
|title = New Horizons Returns Last Bits of 2015 Flyby Data to Earth
|publisher = NASA
|date = 2016-10-27
|archiveurl = https://archive.today/20161028021914/http://www.nasa.gov/feature/new-horizons-returns-last-bits-of-2015-flyby-data-to-earth
|archiveurl =http://archive.li/H5OUj
|archivedate = 2016-10-28
|deadurl = no
|accessdate = 2018-06-01
}}</ref>
}}
<ref name=NASA_symbol>{{cite web
</ref>
|title =NASA’s Solar System Exploration: Multimedia: Gallery: Pluto’s Symbol
<ref name=NASA_symbol>
|url =http://solarsystem.nasa.gov/galleries/plutos-symbol
{{cite web
|publisher =NASA
|title = NASA’s Solar System Exploration: Multimedia: Gallery: Pluto’s Symbol
|accessdate =2015-12-04
|archiveurlurl = http://wwwsolarsystem.webcitationnasa.orggov/galleries/615UIh27Kplutos-symbol
|publisher = NASA
|archivedate =2011-08-21
|accessdate = 2015-12-04
|deadurl =no
|archiveurl = https://www.webcitation.org/615UIh27K?url=http://sse.jpl.nasa.gov/multimedia/display.cfm?IM_ID=263
}}</ref>
|archivedate = 2011-08-20
<ref name=Nunberg_2006>{{cite web
|authordeadurl =Nunberg G.no
}}
|title =Another Plutonian Casualty?
</ref>
|publisher =University of Pennsylvania
<ref name=Nunberg_2006>
|date =27 August 2006
{{cite web
|url =http://itre.cis.upenn.edu/~myl/languagelog/archives/003511.html
|author = Nunberg G.
|accessdate =2015-12-04
|title = Another Plutonian Casualty?
|archiveurl =http://www.webcitation.org/6dKzg5wLh
|publisher = University of Pennsylvania
|archivedate=2015-11-27
|deadurldate =no 27 August 2006
|url = http://itre.cis.upenn.edu/~myl/languagelog/archives/003511.html
}}</ref>
|accessdate = 2015-12-04
|archiveurl = https://www.webcitation.org/6dKzg5wLh?url=http://itre.cis.upenn.edu/~myl/languagelog/archives/003511.html
|archivedate = 2015-11-26
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Olkin_2015>{{cite journal
|title =Evidence that Pluto's atmosphere does not collapse from occultations including the 2013 May 04 event
Рядок 1193 ⟶ 1247:
|chapterurl =http://books.google.com/books?id=VcY7iYJwJZoC&pg=PA3
}}</ref>
<ref name=Rincon_2006>
{{cite web
|title = The girl who named a planet
|url = http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4596246.stm
|author = Rincon P.
|publisher = BBC
|date = 13 January 2006
|accessdate = 2015-11-25
|archiveurl =http https://www.webcitation.org/615UHqfOE?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4596246.stm
|archivedate = 2011-08-2120
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Rudhyar_1966>
{{cite journal
|author = {{Нп|Дейн Радьяр|Rudhyar D.|ru|Радьяр, Дэйн}}
|title = The Planets and their Symbols. Part 5: Mercury and Pluto
|journal = Everywoman's Astrology
|date = 1966
|url = http://www.khaldea.com/rudhyar/astroarticles/planetssymbols_5.shtml
|accessdate = 2015-12-04
|archiveurl =http https://www.webcitation.org/6dL0aviyD?url=http://www.khaldea.com/rudhyar/astroarticles/planetssymbols_5.shtml
|archivedate = 2015-11-2726
|deadurl = no
}}
</ref>
<ref name=Sadler_1990>{{cite journal
|title =William Pickering's Search for a Planet Beyond Neptune
Рядок 1294 ⟶ 1352:
|url =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1930JRASC..24..282S
}}</ref>
<ref name=SSC_magnitude>
{{cite web
|url = http://www.science.edu.sg/ssc/detailed.jsp?artid=1950&type=6&root=6&parent=6&cat=66
|title = This month Pluto’s apparent magnitude is m=14.1. Could we see it with an 11″ reflector of focal length 3400 mm?
|publisher = Singapore Science Centre
|accessdate = 2007-03-25
|archiveurl = httphttps://web.archive.org/web/20051111151435/http://www.science.edu.sg/ssc/detailed.jsp?artid=1950&type=6&root=6&parent=6&cat=66
|archivedate = 11 November 2005-11-11
|deadurl = no
}}</ref>
}}
</ref>
<ref name=Standish_1993>{{cite journal
|title =Planet X: No dynamical evidence in the optical observations
Рядок 1365 ⟶ 1426:
|url=http://web.archive.org/web/20151122090602/https://repository.si.edu/bitstream/handle/10088/27503/201527CE.pdf
}} ([http://www.sciencemag.org/content/suppl/2015/10/14/350.6258.aad1815.DC1/Stern.SM.pdf Supplements])</ref>
<ref name=Stern_2015_found>
{{cite journal
|url = http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/alan-stern-what-we-found-at-pluto-073120154
|title = What We Found at Pluto
|author = Stern A.
|journal = Sky & Telescope
|date = 2015-07-31
|archiveurl = https://archive.today/20151122113309/http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/alan-stern-what-we-found-at-pluto-073120154/
|archiveurl =http://archive.is/LCZA7
|archivedate = 2015-11-22
|deadurl = no
|accessdate = 2015-12-05
}}</ref>
}}
<ref name=Stern_2015_top10>{{cite journal
</ref>
|url =http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/top-10-surprises-from-the-pluto-flyby
<ref name=Stern_2015_top10>
|title =“Top 10″ Surprises from the Pluto Flyby
{{cite journal
|author =Stern A.
|url = http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/top-10-surprises-from-the-pluto-flyby
|journal =Sky & Telescope
|title = “Top 10″ Surprises from the Pluto Flyby
|date =2015-10-29
|author = Stern A.
|archiveurl =http://archive.is/zCfbR
|journal = Sky & Telescope
|archivedate=2015-12-03
|deadurldate =no 2015-10-29
|archiveurl = https://archive.today/20151203172408/http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/top-10-surprises-from-the-pluto-flyby/
}}</ref>
|archivedate = 2015-12-03
|deadurl = no
|accessdate = 2015-12-05
}}
</ref>
<ref name=Sussman_1988>{{стаття
|заголовок=Numerical evidence that the motion of Pluto is chaotic
Рядок 1630 ⟶ 1697:
== Посилання ==
* {{стаття|автор=Георгий Бурба.|заголовок=Предводитель холодных миров|посилання=http://archive.is/19qD5|видання=«Вокруг света»|рік=2006|номер=1 (2784)|сторінки=66—76}}{{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://vz.ru/society/2006/8/21/46065.html|title=«Закрытие» Плутона|publisher=Взгляд.ру|date=21 августа 2006|accessdate=2015-12-04|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/615UuIohl?url=http://vz.ru/society/2006/8/21/46065.html|archivedate=2011-08-2120|deadurl=no}}{{ref-ru}}
* {{cite journal
|url =http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/top-10-surprises-from-the-pluto-flyby
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Плутон_(карликова_планета)