Середа: відмінності між версіями

'''Середа'''  — день [[тиждень|тижня]] між [[вівторок|вівторком]] та [[четвер|четвергом]]гом.

ВУ [[Давній Рим|Давньому Римі]] цей день був присвячений [[Меркурій (міфологія)|Меркурію]], що збереглося у французькій (mercredi) та іспанській (miércoles) назвах цього дня. В північній [[Європа|Європі]] цьому божеству відповідав [[Одін]], від імені якого виникли англійська та голландська назви. У випадку, якщо [[неділя|неділю]] прийнято за перший день тижня, то середа стоїть посередині тижня, звідси українська, російська та німецька назви. Також середа є посередині трудового тижня між [[понеділок|понеділком]] та [[п’ятницяп'ятниця|п’ятницеюп'ятницею]] (для тих, у кого вихідними є [[субота]] та [[неділя]]).

* ВУ [[японськапортугальська мова|японськійпортугальській мові]] «середа» звучить, як «деньчетвертий водидень» (水曜日quarta-feira).

Середу, як і [[П'ятниця|п'ятницю]], вважали днем "«жіночим"», "«пісним"», а отже, й нещасливим. У народі вірили, що й середа, і [[п'ятниця]] супроводжували праведника на той світ за те, що небіжчик постував і вшановував ці дні. Середа і [[п'ятниця]] в уявленнях [[українці]]в  — надзвичайно схожі, часто риси однієї асоціювали з образом іншої. Середа  — молода дівчина або жінка, що має дванадцять (сорок) дочок і сімдесят сім сестер. У ніч проти середи вона відвідує жінок, карає тих, хто не дотримується приписів та законів, не вшановує середи, допомагає тим, хто її допомоги потребує. Як і в п'ятницю, в середу жінкам було заборонено мити тіло, одягати нову сорочку, чесати волосся. Подекуди вірили: коли жінка чесатиметься дев'ять серед поспіль, у неї помре чоловік. Гріх у цей день було прясти, садити городину. Особливий пошанівок мали іменні середи, до яких належала Жилава, Середохресна, Христопоклонна, Чорна, Права (Переплавна), Суха, Мезина, Всеїдна.

* ''Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О.'' 100 найвідоміших образів української міфології.  — К.: Орфей, 2002.  — 448 с., (100ISBN найвідоміших)966-96200-0-7