Перекрита щілина: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, вікіфікація
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 6:
Знижує ефективність ураження особового складу при [[Ядерний вибух|ядерному вибуху]]. Зменшує уражаючу дію ударної хвилі (в 3-4 рази зменшується радіус суцільного ураження), повністю захищає від світлового випромінювання ядерного вибуху, знижує рівень радіоактивного опромінення в 10-12 разів. Не є герметичною спорудою і не захищає від уражаючої дії [[Хімічна зброя|хімічної]] і [[біологічна зброя|біологічної]] зброї, радіоактивного пилу і опадів.
 
Об'єм вийнятого ґрунту становить у середньому 13,5 м³, трудомісткість 20-28 {{не перекладено|Man-hour|людино-годин}}. У ряді випадків може оснащуватися [[нари|нарами]] на 1-2 людини і [[грубка|грубкою]], стаючи місцем відпочинку особового складу.<ref>{{cite web| author= Ю. Веремеев| authorlink= | datepublished= | url= http://army.armor.kiev.ua/fort/okop_5.shtml| title= Полевая фортификация. Укрытия для личного состава| format= | work= | publisher= Анатомия армии| accessdate= 2009-08-10| description= | archiveurl= httphttps://www.webcitation.org/66hfQ8O1t?url=http://army.armor.kiev.ua/fort/okop_5.shtml| archivedate= 2012-04-05| deadurl= no}}</ref>
 
Щілини та інші укриття будує населення поблизу від житла з моменту оголошення «Загрожувальний стан», тобто з початку війни. Для будівництва вибирають сухі узвишені місця в садах, великих дворах, скверах, на городах, пустирях. Щоб уникнути завалів щілини, як і інші укриття, мають не поруч із будинками, а на віддалі від них, на відстані, що становить приблизно половину висоти найближчого будинку.