Відкрити головне меню

Зміни

4 байти додано ,  5 місяців тому
м
нема опису редагування
[[1776]] року поет взяв участь у віршових читаннях в монастирі [[Конпукудзі]] на сході столиці, що були організовані за ініціативи [[Хіґуті Дорю]]. Бусон почав переписувати [[сутри]] і подумувати над відходом від мирської діяльності. Водночас заснував класи для вивчення ''хайку'' і видав спільно із учнем Кіото збірку «Персики і сливи»<ref>{{lang-ja|もゝすもゝ}}.</ref>. [[1777]] року, після видачі заміж єдиної доньки, поет опублікував під своєю редакцією збірник «Веселощі Яхан»<ref>{{lang-ja|夜半楽, やはんらく}}.</ref>, до якого увійшла його ностальгічна колекція ''хайку'' «Мелодія весняного вітру Кеми»<ref>春風馬堤曲, ばていのきょく.</ref>. Вона вважається шедевром світової літератури.
 
Після 1777 року літературна активність Бусона спала. Він повністю присвятив себе малюванню, переклавши турботи поетичної школи на плечі учня Кіто. До [[1782]] року він створив великі пано «Пейзаж пір року»<ref>{{lang-ja|四季山水図}}.</ref>, «СількіСільські коні»<ref>{{lang-ja|農家飼馬図}}.</ref>, «Усамітнення в бамбуці»<ref>{{lang-ja|竹渓訪隠図}}.</ref> та «Засніжені будинки вночі»<ref>{{lang-ja|夜色楼台図}}.</ref>.
 
На початку [[1783]] року 68-річний Бусон тяжко захворів. Він не зміг перенести хвороби і помер [[17 січня]]. Поховали поета в монастирі Компукудзі в Кіото поруч з хатинкою [[Мацуо Басьо]].
395

редагувань