Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 111:
* На церемонії відкриття пам'ятника були присутніми чимало діячів української інтелігенції, культур інших народів СРСР<ref>''Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в Харкові'' // [[Шевченківський словник]], Том Другий, К., 1977, стор. 78 </ref>. Зокрема класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, діяч білоруського Відродження початку XX століття [[Янка Купала]] під час відкриття монумента прочитав свій вірш «Пам'яті Шевченка», а під враженням під поїздки в Україну написав статтю «Про відкриття пам'ятника Шевченкові»<ref>[https://archive.is/20120722204556/www.belarus.mfa.gov.ua/belarus/ua/publication/content/11479.htm Сторінки білоруської Шевченкіани] на [https://archive.is/20120719044846/www.belarus.mfa.gov.ua/belarus/ua/ Посольство України в Республіці Білорусь]</ref>. Відкриття монумента мало значний культурний розголос — знайшло своє відображення у творчості багатьох тодішніх майстрів слова. Так, [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]] написав статтю «Величний пам'ятник великому» (надруковано тоді ж у березні [[1935]] року в «Літературній газеті»)<ref>''Ільєнко Іван'' [http://www.litforum.org/files/content/7/02.doc «Сяє Шевченка терновий вінок!» (Тарас Шевченко у житті Максима Рильського)] // із книги ЖАГА. Труди і дні Максима Рильського.</ref>.
* Харківський пам'ятник Тарасові Шевченку постав раніше на 4 роки за основний [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)|київський пам'ятник]] і монумент на могилі Кобзаря в Каневі, причому автором (скульптором) всіх трьох, фактично головних і найвідоміших в Україні, є Матвій Манізер.
* Для зйомок російського історичного фільму про фізика [[Ландау Лев Давидович|Льва Ландау]] «Дау», що має вийти на широкі екрани навесні [[2010]] року, які проходили в Харкові [[2009]] року, пам'ятник Т. Г. Шевченку для більшої реалістичності фарбували чорною гуашшю, адже лабрадоритовий постамент, на відміну від сучасного сірого кольору, у перші роки спорудження мав яскраво чорний колір. Після зйомок міським службам прийшлося влаштувати «чистку» монумента, повернувши йому звичний для харків'ян вигляд;<ref>[http://r1tv.com.ua/ru/news/766.html Повідомлення на сайті місцевого телеканалу]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* Цей пам'ятник Т. Г. Шевченку офіційно визнаний найкрасивішим у Європі.
|