Відмінності між версіями «Масонство»

Ніяких змін в розмірі ,  8 місяців тому
→‎Масонство в Україні: оформлення, уточнення
(→‎Масонство в Україні: оформлення, уточнення)
На кінець 18 ст. — початку 19 сторіччя масонські ложі діяли в [[Харків|Харкові]], Одесі, [[Кременчук|Кременчуці]], Житомирі, [[Полтава|Полтаві]], [[Львів|Львові]], [[Самбор]]і, [[Дубно]], [[Вишневець|Вишневці]] на Волині. Особливо масонський рух посилився після війни 1812 року. До складу масонських лож входили головним чином елітні верстви населення, насамперед представники дворянської [[Аристократія (стан)|аристократії]], [[офіцер]]и. Ложа безсмертя організована російськими офіцерами разом з польськими, котрі об'єднувалися навколо ложі «Великий схід».
 
Активним представником і проповідником масонської [[Ідеологія|ідеології]] був лікар Обухівської лікарні [[Еллізен Іоганн-Георг Давід]], який створив у Києві ложу «[[Три колони|Трьох колон]]», а також вихованець Київської духовної академії [[Мартос Іван Романович|І.  Р.  Мартос|Мартос Іван Романович]], який був тісно пов'язаний з одним з провідних російських ідеологів масонства [[Лабзін Олександр Федорович|О. Ф. Лабзіним]]. На Україну часто приїздив [[Лопухін Іван Володимирович|І. В. Лопухін]], відомий теоретик російського масонства. У масонських колах України мали популярність журнали, які видавались російськими масонами: «Сионский вестник», «Утренний свет». Широку популярність мала перекладена російською мовою в 1783 році книга [[Масон Іоанн|Масона Іоанна]] «Пізнай самого себе». У 1815 році Лабзін здійснив переклад твору німецького [[містик]]а [[Штіллінг Юнг|Штіллінга Юнга]] «Переможна повість, чи торжество віри християнської».
 
За характером діяльності масонські майстерні не були однорідними. Харківська ложа не займалася політикою і діяла у межах релігійно-етичного напряму. Її члени піклувалися про самовдосконалення і вдосконалення ближніх. Полтавська ложа «Любов до істини» активно залучала своїх членів до громадсько-політичної діяльності. Багато з її членів поповнювали [[Декабристи|декабристську]] організацію [[Союз благоденства]].
 
Українське масонство, будучи за походженням чужим, мусило рахуватися з українськими особливостями і поставити врешті решт на порядок денний національне питання. [[Лукашевич Василь Лукич|Лукашевич]] намагався утворити Малоросійське товариство, що ставило собі за мету створення української самостійної держави.. В той же час в Києві виникла ложа «Об'єднаних слов'ян», до якої належали здебільшого польські поміщики і російська інтелігенція, українці. Члени ложи у своїй програмі прагнули до утвердження дружніх стосунків і взаємодії між трьома слов'янськими народами. На ґрунті цієї ложі в Україні виникла декабристська таємна організація [[Товариство об'єднаних слов'ян]], яка обстоювала ідею [[Федерація|федерації]] вільних слов'янських народів.
 
[[1819]] року масонські ложи в Україні заборонили, це сталося на три роки раніше заборони діяльності масонів у Росії.
[[1822]] року царський уряд видав указ про заборону всіх таємних організацій, насамперед масонських лож. Проте це рішення не припинило діяльності масонського руху, тому вже [[1826]] року Микола 1 підтвердив чинність найвищого указу. Загалом масонський рух на Україні був значно слабкішим, ніж у [[Європа|Європі]]. Масони в Україні діяли пасивно, не узгоджено, без чіткої ідейної основи.
 
В [[1912]] р. очолювана [[Михайло Грушевський|Михайлом Грушевським]] група українських масонів виказала свою незгоду з позицією [[Росія|російських]] «братів» у питанні про майбутній національно-політичний устрій Російської держави. Грушевський категорично заперечував проти запропонованої назви «Великий Схід Росії» та домагався вилучення з неї самого слова «Росія». Зрештою, Конвент вимушений був ухвалити компромісне рішення та назвати нову організацію «Великим Сходом народів Росії».
* «Фенікс України» № 2 в Харкові нині не діюча, існує Ложа з такою ж назвою у юрисдикції Об'єднаної Великої Ложі Росії
* «Каменяр» № 3 у [[Львівська область|Львові]]
* «Золота Акація» № 4 в  [[Одеса|Одесі]]
* «Світло» № 5 у  [[Львів|Львові]]
* «Імхотеп до Полум'яної Зорі» № 6 в І[[Івано-Франківськ|вано-Франківську]]
* «Юрій Котермак» № 7 у [[Дрогобич]]і