Вікіпедія

Масонство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Масонство в Україні: надлишкова вікіфікація
Рядок 120:
А під час керівництва [[Правління гетьманського уряду]] у Глухові в 1740—1741&nbsp;рр.<ref>Макидонов А.&nbsp;В.&nbsp;Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века.&nbsp;— Запорожье: Просвіта, 2011.&nbsp;— С. 288—289.</ref> він посвячує до '''масонства''' представникiв української аристократiї.
 
Також в середині ХVІІІ ст. до масонства посвячуються студенти-українці, що навчаються в університетах Західної Європи. В цей час у [[Париж]]і масоном стає син гетьмана України в екзилі [[Григор Орлик|Григорій Пилипович Орлик]] (1702—1759). А в [[Берлін]]і в 1744&nbsp;р. до ложі «Три глобуси» входить майбутній [[гетьман]] [[Кирило Розумовський]] (1728—1803). <ref>[http://Історична%20хронологія%20розвитку%20вільномулярства%20в%20Україні http://www.ji.lviv.ua/n83texts/Savchenko_Istorichna_hronologiya.htm]<ref> Історична хронологія розвитку вільномулярства в Україні]</ref>.
 
ВУ [[Могилів-Подільський|Могилеві-Подільському]] 3 січня [[1776]] року&nbsp;— заснована ложа російським масоном&nbsp;— [[Райналд Шварц]].
 
Першу масонську Ложу безсмертя утворено в [[Київ|Києві]] [[1784]] року.12 травня [[1818]] року&nbsp;— заснована ложа «Об'єднаних слов'ян», в Києві. Майстром її були [[Валентій Розчіщевський]], [[Францішек Чарлевський]], [[Віктор Лажнінський]]. Мова&nbsp;— російська і французька. Ложа дотримувалась шотландської системи.
Рядок 128:
Масонські ложі на [[Поділля|Поділлі]] і на [[Волинь|Волині]] з'явилися в кінці 18 століття.
 
ВУ [[Тульчин]]і&nbsp;— 19 грудня [[1786]] року заснована ложа «Патріотизм Правдивий».
 
В [[Дубно]] було три ложі: «Поляк Доброчинний»&nbsp;— 26 червня [[1786]] року і «Таємниця Досконала»&nbsp;— 12 жовтня [[1786]] року. 31 травня [[1786]] року&nbsp;— в Дубно заснована ложа «Розвіяний морок», як філія ложі «Досконала Таємниця», пізніше&nbsp;— як філія «Астреї».
 
ВУ [[1786]] році заснована ложа «Вірність» в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. 26 грудня [[1818]] року&nbsp;— в Кам'янці-Подільському заснована ложа «Озіріс», від петербурзької ложі «Астрея». Мова була польська, французька і російська. Майстром ложі був Францішек Димер, пом.&nbsp;— лікар Ян Чайковський, члени «Озіріс»&nbsp;— [[Павловський Станіслав Іванович|Станіслав Павловський]]&nbsp;— подільський губернатор, Томаш Міхалковський, Мартин Кроковський, Гнат Садовський, Юліан Сабінський, Францішек Малиновський, Шимон Чайковський, Раціборовський, Пільштин. Збиралися на вулиці Кармелітській, в будинку др. Фр. Димера.
 
В [[Летичів|Летичеві]] існувала філія ложі «Озіріс»&nbsp;— заснована Кристіаном Дордетом.
 
В [[1786]] заснована ложа в [[Житомир]]і&nbsp;— «Розвіяний морок»&nbsp;— майстер&nbsp;— Францішек Гайнц. Ложа дотримувалась старо-англійськоі системи. Мова була польська і французька, пізніше вона відноситьсяналежить до російської ложі «Астрея» з ПетербургуПетербурга. В Житомирі діяла паралельно жіноча масонська ложа заснована в [[1786]] аптекаркою Вацловою.
 
а [[1818]] року у [[Одеса|Одесі]] починає діяти «Понт Євксінський»,
 
[[1817]]&nbsp;— у [[Харків|Харкові]] з'являється майстерня «Вмираючий сфінкс», у [[Полтава|Полтаві]]&nbsp;— «Любов до істини». До полтавської ложі належали поміщики Кочубей С., Тарнавський В., [[Лукашевич Василь Лукич]] (предводитель дворянства Переяславського повіту), письменник [[Котляревський Іван]]{{джерело?}}.
 
Головним майстром «Астреї» петербурзької, в [[1820]] був граф [[Ржевуський Адам Адамович|Адам Ржевуцький]]&nbsp;— командувач військами Київського військового округу.
 
На кінець 18 ст.-&nbsp;— початку 19 сторіччя масонські ложі діяли в [[Харків|Харкові]], [[Одеса|Одесі]], [[Кременчук|Кременчуці]], [[Житомир]]іЖитомирі, [[Полтава|Полтаві]], [[Львів|Львові]], [[Самбор]]і, [[Дубно]], [[Вишневець|Вишневці]] на Волині. Особливо масонський рух посилився після війни 1812 року. До складу масонських лож входили головним чином елітні верстви населення, насамперед представники дворянської [[Аристократія (стан)|аристократії]], [[офіцер]]и. Ложа безсмертя організована російськими офіцерами разом з польськими, котрі об'єднувалися навколо ложі «Великий схід».
 
Активним представником і проповідником масонської [[Ідеологія|ідеології]] був лікар Обухівської лікарні [[Еллізен Іоганн-Георг ДавидДавід]], який створив у [[Києв]]іКиєві ложу «[["Три колони"|«Трьох колон»]]», а також вихованець Київської духовної академії [[Мартос Іван Романович]], який був тісно пов'язаний з одним з провідних російських ідеологів масонства [[Лабзін Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Лабзіним Олександром Федоровичем]]. ВНа [[Україна|Україну]] часто приїздив [[Лопухін Іван Володимирович|І.&nbsp;В.&nbsp;Лопухін]], відомий теоретик російського масонства. У масонських колах [[Україна|України]] мали популярність журнали, які видавались російськими масонами: «Сионский вестник», «Утренний свет». Широку популярність мала перекладена російською мовою в 1783 році книга [[Масон Іоанн|Масона Іоанна]] «Пізнай самого себе». У 1815 році Лабзін здійснив переклад твору німецького [[містик]]а [[Штиллінг Юнг|Штиллінга Юнга]] «Переможна повість, чи торжество віри християнської».
 
За характером діяльності масонські майстерні не були однорідними. Харківська ложа не займалася політикою і діяла у межах релігійно-етичного напряму. Її члени піклувалися про самовдосконалення і вдосконалення ближніх. Полтавська ложа «Любов до істини» активно залучала своїх членів до громадсько-політичної діяльності. Багато з її членів поповнювали [[Декабристи|декабристську]] організацію [[Союз благоденства]].
 
Українське масонство, будучи за походженням чужим, мусило рахуватися з українськими особливостями і поставити врешті решт на порядок денний національне питання. [[Лукашевич Василь Лукич]] намагався утворити Малоросійське товариство, що ставило собі за мету створення української самостійної держави.. В той же час в [[Києв]]іКиєві виникла ложа «Об'єднаних слов'ян», до якої належали здебільшого польські поміщики і російська інтелігенція, українці. Члени ложи у своїй програмі прагнули до утвердження дружніх стосунків і взаємодії між трьома слов'янськими народами. На ґрунті цієї ложі в Україні виникла [[декабрист]]ськадекабристська таємна організація [[Товариство об'єднаних слов'ян]], яка обстоювала ідею [[Федерація|федерації]] вільних слов'янських народів.
 
[[1819]] року масонські ложи в [[Україна|Україні]] заборонили, це сталося на три роки раніше заборони діяльності масонів у [[Росія|Росії]].
[[1822]] року царський уряд видав указ про заборону всіх таємних організацій, насамперед масонських лож. Проте це рішення не припинило діяльності масонського руху, тому вже [[1826]] року Микола 1 підтвердив чинність найвищого указу. Загалом масонський рух вна [[Україна|Україні]] був значно слабкішим, ніж у [[Європа|Європі]]. Масони в [[Україна|Україні]] діяли пасивно, не узгоджено, без чіткої ідейної основи.
 
В [[1912]]&nbsp;р. очолювана [[Михайло Грушевський|Михайлом Грушевським]] група українських масонів виказала свою незгоду з позицією [[Росія|російських]] «братів» у питанні про майбутній національно-політичний устрій Російської держави. Грушевський категорично заперечував проти запропонованої назви «Великий Схід Росії» та домагався вилучення з неї самого слова «Росія». Зрештою, Конвент вимушений був ухвалити компромісне рішення та назвати нову організацію «Великим Сходом народів Росії».
 
ВНа [[Україна|Україні]] ж ще в [[1900]]&nbsp;р. декілька масонських лож заявили про прагнення об'єднатися в єдину організацію&nbsp;— «Велику Ложу України», але цей процес розтягнувся на довгі 18 років. Коли у [[1908]] році емісари «Великого Сходу Франції» відкрили «майстерні» в [[Москва|Москві]] («Відродження») та [[Петербург|Петербурзі]] («Полярна зірка»), членом останньої ложі став [[професор]] [[Київський університет|Київського університету]] св. Володимира [[Лучицький Іван Васильович|Іван Лучицький]], який почав активну роботу по організації дочірньої ложі в [[Києв]]іКиєві. Йому допомагали в цій справі князь Давид Бебутов і єврейський громадський діяч Арнольд Марголін. Ложу назвали «Київською зорею».
 
Після проголошення [[УНР]] [[М. Грушевський]] поступово відходить від масонства. Масонів [[Україна|України]] намагаються об'єднати два лідери: адвокат С. Моркотун&nbsp;— масон високого рангу, та [[Симон Петлюра|С. Петлюра]], який почав форсувати процес створення національної масонської системи&nbsp;— «Великої Ложі України», незалежної від «Великого Сходу народів Росії». Починаються серйозні тертя і боротьба за лідерство в середині українського масонства.
 
Після скинення [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] і повернення до влади, [[Петлюра Симон Васильович|Петлюра]] намагається перебрати на себе роль лідера українського масонства і проголошує себе Великим майстром «Великої Української Ложі». Боротьба Моркотуна з [[Петлюра Симон Васильович|Петлюрою]] не припинилася і після поразки українських військ на фронтах та вимушеної еміграції [[Петлюра Симон Васильович|Петлюри]]. [[1920]]&nbsp;р. «Велику Ложу України» визнала «Велика Ложа Швейцарії» (до [[1932]]&nbsp;р. в [[Женева|Женеві]] знаходилася штаб-квартира української ложі). Але у [[Франція|Франції]] «Велику Ложу України» так і не визнали через інтриги Моркотуна, а в [[1923]] році конвент Міжнародної масонської асоціації відхилив прохання «Великої Ложі України» про прийняття.
 
=== Сучасне масонство в Україні ===
Рядок 168:
[[Велика Ложа України]], до складу Великої Ложі України входить тринадцять (дванадцять діючих) [[Масонська Ложа|Достойних Лож]]:
* «Три Колони» №&nbsp;1 в&nbsp;[[Київ|Києві]]
* «Фенікс України» №&nbsp;2 в&nbsp;Харкові&nbsp;нині не діюча, існує&nbsp;Ложа &nbsp;з такою ж назвою у юрисдикції Об'єднаної Великої Ложі Росії
* «Каменяр» №&nbsp;3 у &nbsp;[[Львівська область|Львові]]
* «Золота Акація» №&nbsp;4 в [[Одеса|Одесі]]
* «Світло» №&nbsp;5 у [[Львів|Львові]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Масонство