Відкрити головне меню

Зміни

м
Ухваленням Архієрейського Собору [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] [[25 жовтня|25]]—[[27 жовтня]] [[1990]] року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі [[Алексій ІІ|Алексія II]] і всього єпископату Російської православної церкви, за Блаженнішого [[Митрополит]]а Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета]] (саме такий титул було надано Митрополитові Київському у [[1990]] році), Українській православній церкві було надано незалежність і самостійність в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіє, наприклад, [[Фінляндська православна церква|Церква Фінляндії]] чи [[Японська православна церква|Японії]]). Такого канонічного утворення як «Церква з правами широкої автономії» в православному канонічному праві взагалі не існує. Свого часу було вигадано таку перехідну форму, котрою хотіли заспокоїти тих людей, які бажали автокефалії. Це утворення не є ані автокефальною Церквою, ані навіть автономною. З точки зору помісних автокефальних Церков, УПЦ Московського Патріархату є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна.<ref>{{Cite web|title=10 відповідей про автокефалію Православної Церкви України {{!}} Спасо-Преображенський собор|url=http://www.preobraz.kiev.ua/2019/02/10-vidpovidey-pro-avtokefaliiu-pravoslavnoi-tserkvy-ukrainy/|accessdate=2019-03-03|language=uk|first=протоієрей Андрій|last=Дудченко}}</ref>
 
У [[1992]] роreроці митрополита Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета (Денисенка)]] Архієрейський Собор УПЦ МП (за його відсутності) змістив з посади і обрав нового предстоятеля&nbsp;— [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]], що був на той час митрополитом Ростовським і Новочеркаським (Росія). Філарет не визнав цього рішення і утворив [[УПЦ КП|Українську православну церкву&nbsp;— Київський патріархат]]. [[1997]] року за поданням єпископату УПЦ МП, Архієрейський Собор Російської православної церкви видав «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)» (сану митрополита його було позбавлено в [[1992]]) за «розкольницьку діяльність». Апеляцію Філарета [[Константинопольська Православна Церква|Вселенський Патріархат]] та інші помісні церкви не розглянули, визнавши таким чином акт відлучення ([[анафема|анафему]]).
 
У [[2000]] році на Архієрейському Соборі Російської православної церкви уточнено статус УПЦ і скасовано дію окремих положень статуту РПЦ стосовно УПЦ. Але статусу автономії Українська церква так і не отримала. Можливо тому, що чинним залишається прохання про надання автокефалії, подане у [[1991]] році, на яке Російська церква зобов'язана дати відповідь на Помісному Соборі.