Північна Македонія: відмінності між версіями

|population_estimate_rank = — -|population_census = {{formatnum:2022547 осіб}}

|GDP_PPP_rank =&nbsp;— -|GDP_PPP_per_capita = $15 977<ref name=imf2/>

|GDP_nominal_per_capita_rank =&nbsp;— -|sovereignty_type = [[Незалежність]]

'''Республіка Північна Македо́нія''' ({{lang-mk|Република Северна Македонија}}) &nbsp;— [[держава]] у Південно-Східній [[Європа|Європі]], на [[Балканський півострів|Балканському півострові]].

| style="text-align:center;"| [[FileФайл:Ǵorge Ivanov 2012-04-27.jpg|135px]] || style="text-align:center;" | [[FileФайл:Zaev.jpg|115px]]

| style="text-align: center;"|[[Джорге Іванов]]<br /><small>[[Президент Північної Македонії|Президент]]</small>

| style="text-align: center;"|[[Зоран Заєв]]<br /><small>[[Прем'єр-міністр Північної Македонії|Прем'єр-міністр]]</small>

Північна Македонія &nbsp;— [[парламентаризм|парламентська республіка]], з [[виконавча влада|урядом]], що складається з представників коаліції партій [[однопалатний парламент|однопалатного парламенту]] (Збори, {{lang-mk|Собрание}}) та незалежною [[судова влада|судовою гілкою]] з [[конституційний суд|конституційним судом]]. Збори складаються із 120 депутатів і обираються на чотири роки. Посада Президента Республіки в більшості церемоніальна, реальна влада зосереджена в руках Прем'єр-міністра. Президент є [[головнокомандувач|головнокомандувачем]]ем збройними силами Республіки і очолює [[Національна безпека|Раду Безпеки]] Республіки. Президент обирається на п'ять років з можливістю переобратися на другий термін. За результатами другого туру президентських виборів, що відбулися 5 квітня 2009 року, Президентом був обраний [[Джорге Іванов]].<ref>{{cite web |url=http://www.balkaninsight.com/en/article/ivanov-elected-new-macedonian-president |title=Ivanov Elected New Macedonian President |publisher=BalkanInsight |accessdate=28 квітня 2010}}</ref>

З прийняттям нового закону і проведенням у 2005 році виборів функції місцевого самоврядування були розділені між 78 муніципалітетами (општини, [[Число (мовознавство)|одинична форма]]: општина). Столиця [[Скоп’єСкоп'є]] керується групою з десяти муніципалітетів, що разом утворюють одиницю «Місто Скоп’єСкоп'є». Муніципалітети в Північній Македонії є одиницями місцевого самоврядування. Сусідні муніципалітети можуть укладати угоди про співробітництво.

Головні політичні розбіжності в країні відбуваються між етнічними політичними партіями, що представляють етнічну македонську більшість і албанську меншину. Проблема балансу сил між двома спільнотами призвела до короткочасної війни в 2001 році, після якої була досягнута угода про розподіл влади. У серпні 2004 року парламент прийняв закон про перерозподіл місцевих меж і надання більше прав місцевої автономії етнічним албанцям в районах, де вони переважають.

Після складної передвиборної кампанії, на виборах 5 липня 2006 року Північна Македонія побачила відносно спокійну і демократичну зміну влади. Вибори відзначились вирішальною перемогою правоцентристської партії [[Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія македонської національної єдності|ВМРО-ДПМНЄ]] на чолі з [[Никола Груєвський|Николою Груєвським]]. Рішення останнього про включення до нового уряду [[Демократична партія албанців|Демократичної партії албанців]] замість коаліційних [[Демократичний союз за інтеграцію|Демократичного союзу за інтеграцію]] &nbsp;— [[Партія демократичного процвітання|Партії демократичного процвітання]], які здобули більшість голосів албанців, викликало протести в тих регіонах країни, де переважало албанське населення. Пізніше між правлячою ВМРО-ДПМНЄ і Демократичним союзом за інтеграцію був встановлений діалог з метою обговорення спорів між двома сторонами та підтримки європейських та натівських прагнень країни.<ref>{{cite web |url=http://limun.hr/en/main.aspx?id=127474 |title=Ahmeti accepts the invitation for dialog with Gruevski |publisher=Limun.hr |accessdate=5 травня 2009}}</ref>

[[FileФайл:Macedonian parliament interior.jpg|thumb|right|Сесійний зал парламенту Північної Македонії в Скоп'є]]

[[Законодавча влада|Законодавчим органом влади]] в країні є Збори ({{lang-mk|Собрание}}). Вони розробляють, розглядають і приймають закони. Чинна [[Конституція Північної Македонії]] прийнята в 1991 році. Вона обмежує владу як на національному, так і на місцевому рівнях. Застосування збройних сил також обмежено конституцією. За Конституцією, Північна Македонія є соціальною вільною державою, а її столицею є [[Скоп’єСкоп'є]].<ref>{{cite web |url=http://eudo-citizenship.eu/NationalDB/docs/MAC%20Constitution%20(amended%20by%20XXX)%20eng.pdf |title=Constitution of the Republic of Macedonia |last= |first= |date= |website= |access-date=17 April 2017 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170110075847/http://eudo-citizenship.eu/NationalDB/docs/MAC%20Constitution%20(amended%20by%20XXX)%20eng.pdf |archivedate=10 січня 2017}}</ref> 120 депутатів парламенту обираються на загальних виборах строком на чотири роки. Кожен громадянин республіки має право голосу з 18 років. Нинішній голова Зборів –&nbsp;— [[Талат Джафері]].

Виконавча влада в Північній Македонії здійснюється урядом, прем'єр-міністр якого є найвпливовішим політиком в країні. Члени уряду обираються прем'єр-міністром, для кожної сфери суспільства існують міністри. Є міністри економіки, фінансів, інформаційних технологій, суспільства, внутрішніх справ, закордонних справ тощо. Члени уряду обираються строком на чотири роки. Нинішній прем'єр-міністр –&nbsp;— [[Зоран Заєв]].

=== Зовнішні відносини ===

[[FileФайл:Zoran_Zaev_and_Theresa_May_in_Skopje.jpg|thumb|right|Прем'єр-міністр [[Зоран Заєв]] з [[Прем'єр-міністр Сполученого Королівства|Прем'єр-міністром Великої Британії]] [[Тереза Мей|Терезою Мей]] в [[Скоп'є]], 17 травня 2018.]]

Головним інтересом країни є повна інтеграція та участь в європейських і трансатлантичних процесах.<ref>{{cite web |url=https://www.ft.com/content/94fd64f4-3035-11e9-8744-e7016697f225 |title=Renamed Balkan country seeks closer ties with Nato, EU, PM says |website=FT}}</ref> Всього є п’ятьп'ять зовнішньополітичних пріоритетів:<ref>{{cite web |url=http://www.mfa.gov.mk/default1.aspx?ItemID=308 |title=Republic of Macedonia, Ministry of foreign affairs |publisher=Mfa.gov.mk |accessdate=5 травня 2009 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081116050319/http://www.mfa.gov.mk//default1.aspx?ItemID=308 |archivedate=16 листопада 2008}}</ref>

На [[Бухарестський саміт НАТО 2008|саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році]] Македонія не отримала запрошення щодо приєднання до організації, оскільки Греція наклала вето в зв’язкузв'язку зі спором з приводу назви.<ref>{{cite web |url=http://www.novinite.com/view_news.php?id=91875 |title=Bulgaria: Macedonia Remains Out of NATO Because of Greek Veto over Name Dispute&nbsp;– Novinite.com&nbsp;– Sofia News Agency |publisher=Novinite.com |date=3 квітня 2008 |accessdate=5 травня 2009}}</ref> Раніше США висловили підтримку щодо запрошення,<ref>{{cite web |url=http://thestar.com.my/news/story.asp?file=/2008/4/2/worldupdates/2008-04-02T203446Z_01_NOOTR_RTRMDNC_0_-328122-1&sec=Worldupdates |archive-url=https://web.archive.org/web/20080410030104/http://thestar.com.my/news/story.asp?file=%2F2008%2F4%2F2%2Fworldupdates%2F2008-04-02T203446Z_01_NOOTR_RTRMDNC_0_-328122-1&sec=Worldupdates |dead-url=yes |archive-date=10 квітня 2008 |title=Greece stands by NATO veto threat for Macedonia |publisher=Thestar.com.my |accessdate=5 травня 2009 |df=}}</ref> проте згодом саміт вирішив відправити запрошення лише за умови вирішення конфлікту з Грецією.

У жовтні 2012 року єврокомісар з питань розширення [[Штефан Фюле]] запропонував вчетверте почати перемовини щодо вступу країни в організацію, хоча минулі три рази вже були заблоковані Грецією. Тоді ж Фюле відвідав Болгарію з метою отримання її позиції щодо Македонії. Він встановив, що Болгарія майже приєдналась до позиції Греції щодо накладення вето на переговори. Позиція Болгарії полягала в тому, що Софія не могла видати офіційному Скоп’єСкоп'є сертифікат ЄС через те, що останній систематично використовував ідеологію ненависті до Болгарії.<ref>{{cite web |url=http://www.euractiv.com/enlargement/bulgaria-vetoes-macedonia-eu-acc-news-515809 |title=Bulgaria vetoes Macedonia's EU accession talks |author= |date= |work=euractiv.com}}</ref>

Міністерство оборони розробляє стратегію оборони республіки й оцінює можливі ризики та загрози. Воно також відповідає за систему оборони, в тому числі підготовка, готовність, обладнання та розвиток, а також за складення і представлення оборонного бюджету.

[[FileФайл:Map of urban and rural municipalities of North Macedonia en.svg|thumb|right|upright=1.15|Сільські/міські општини]]

Більшість сучасних муніципалітетів збереглися або об'єдналися з попередніми 123 муніципалітетами, що з'явилися у вересні 1996 року; решта були об'єднані, а їх межі були змінені. До цього адміністративний поділ складався з 34 адміністративних районів, комун або округів (також општини).

Північна Македонія провела значні економічні реформи з моменту здобуття незалежності, свідченням чого є оцінка [[Світовий банк|Світового банку]] за 2009 рік, яка поставила країну на четверте місце серед «найреформованіших держав» з поміж 178.<ref name="worldbank">{{cite web |url=http://lnweb90.worldbank.org/eca/eca.nsf/f27e125b8411fe0e852567d10013f34a/fffd3db0d7306bfd85256c250061ac88/$FILE/Macedonia%20Country%20Brief.pdf |title=Macedonia Country Brief |publisher=The World Bank |date=24 квітня 2009 |accessdate=5 травня 2009}}</ref> В останні роки в країні сформувалася [[відкрита економіка]], на долю якої припадає понад 90&nbsp;% ВВП. З 1996 року в Північній Македонії спостерігається стійке, хоч і повільне, економічне зростання –&nbsp;— в 2005 році ріст ВВП склав 3,1&nbsp;%. Згідно з прогнозами, ця цифра в середньому зросте до 5,2&nbsp;% в період 2006-20102006—2010 років.<ref name="worldbank-devdata">{{cite web |url=http://devdata.worldbank.org/AAG/mkd_aag.pdf |title=World Bank development data |accessdate=28 квітня 2010 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100308000321/http://devdata.worldbank.org/AAG/mkd_aag.pdf |archivedate=8 березня 2010}}</ref> Уряд успішно здійснив заходи по боротьбі з [[інфляція|інфляцією]] –&nbsp;— 3&nbsp;% в 2006 році й 2&nbsp;% в 2007 році,<ref name="worldbank"/> і реалізував політику, спрямовану на залучення [[прямі іноземні інвестиції|іноземних інвестицій]] і сприяння розвитку малих і середніх підприємств.

[[FileФайл:Грозје - Вранец.jpg|thumb|left|Виноградник у Північній Македонії]]

Нинішній уряд ввів єдину [[пропорційне оподаткування|податкову систему]] з метою зробити країну більш привабливою для іноземних інвестицій. В 2007 році ставка єдиного податку склала 12&nbsp;%, а в наступному році була знижена до 10&nbsp;%.<ref>{{cite web |url=http://www.vlada.mk/english/News/December2006/ei8-12-2006.htm |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080127122623/http://www.vlada.mk/english/News/December2006/ei8-12-2006.htm |archivedate=27 січня 2008 |title=Government of the Republic of Macedonia |accessdate=28 квітня 2010 |deadurl=yes |df=}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.nuwireinvestor.com/articles/macedonias-new-flat-tax-51002.aspx |title=Macedonia's Flat Tax |publisher=Nuwireinvestor.com |date=15 лютого 2007 |accessdate=28 квітня 2010 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100522141422/http://www.nuwireinvestor.com/articles/macedonias-new-flat-tax-51002.aspx |archivedate=22 травня 2010}}</ref> Незважаючи на ці реформи, {{станом на|2005|lc=y}} рівень [[безробіття]] в Північній Македонії склав 37,2&nbsp;%,<ref>{{cite web |url=http://www.worldbank.org.mk/ |title=Macedonian unemployment rate |publisher=Worldbank.org.mk |accessdate=28 квітня 2010}}</ref> а {{станом на|2006|lc=y}} її рівень [[межа бідності|бідності]] склав 22&nbsp;%.<ref name="worldbank-devdata"/> У зв'язку з рядом заходів щодо працевлаштування, а також успішним процесом залучення транснаціональних корпорацій та згідно з даними Державного статистичного управління Македонії, рівень безробіття в країні у першому кварталі 2015 року знизився до 27,3&nbsp;%.<ref>State Statistical Office [http://www.stat.gov.mk/PrikaziSoopstenie_en.aspx?rbrtxt=98 Active population –&nbsp;— Unemployment data]</ref> Урядова політика і заходи щодо прямих іноземних інвестицій призвели до створення місцевих філіалів кількох провідних світових виробничих компаній, особливо компаній автомобільної промисловості, таких як: Johnson Controls Inc., [[Van Hool|Van Hool NV]], Johnson Matthey plc, Lear Corp., Visteon Corp., Kostal GmbH, Gentherm Inc., Dräxlmaier Group, Kromberg & Schubert, Marquardt GmbH, Amphenol Corp., Tekno Hose SpA, KEMET Corp., Key Safety Systems Inc., ODW-Elektrik GmbH тощо.

Що стосується структури ВВП, то {{станом на|2013|lc=y}} виробничий сектор, в тому числі гірнича промисловість і будівництво, склав найбільшу частину ВВП (21,4&nbsp;%) проти 21,1&nbsp;% в 2012 році. Сектор торгівлі, транспорту і розміщення склав 18,2&nbsp;% ВВП в 2013 році, збільшившись з 16,7&nbsp;% в 2012 році, а сільське господарство склав 9,6&nbsp;% проти 9,1&nbsp;% в минулому році.<ref>State Statistical Office [http://www.stat.gov.mk/PrikaziSoopstenie_en.aspx?id=32&rbr=1495 Gross domestic product 2013]</ref>

[[FileФайл:Macedonia treemap.png|thumb|Графічне зображення експорту Північної Македонії]]

Що стосується зовнішньої торгівлі, то в 2014 році найбільшими секторами, що забезпечили експорт країни, були хімікати і супутні матеріали (21,4&nbsp;%) та машини і транспортне обладнання (21,1&nbsp;%). Основними секторами імпорту в 2014 році були промислові товари, класифіковані за матеріалами (34,2&nbsp;%), машини і транспортне обладнання (18,7&nbsp;%) та мінеральне паливо, мастильні матеріали і супутні матеріали (14,4&nbsp;%). В 2014 році 68,8&nbsp;% зовнішньої торгівлі припали на ЄС, що робить Союз безумовно найбільшим торгівельним партнером Північної Македонії (23,3&nbsp;% з Німеччиною, 7,9&nbsp;% з Великою Британією, 7,3&nbsp;% з Грецією, 6,2&nbsp;% з Італією тощо). Майже 12&nbsp;% зовнішньої торгівлі в 2014 році припали на країни Західних Балкан.<ref>State Statistical Office [http://www.stat.gov.mk/PrikaziSoopstenie_en.aspx?id=78&rbr=1590 External trade volume 2014]</ref>

Північна Македонія має одну з найбільших кількості людей, що зазнають фінансових труднощів: 72&nbsp;% її громадян заявили, що їм «складно» чи «дуже складно» керувати доходами своїх домогосподарств, при тому, що Північна Македонія і Хорватія є єдиними країнами на Західних Балканах, які не повідомили про збільшення цієї статистики.<ref>[http://www.balkan-monitor.eu/files/BalkanMonitor-2010_Summary_of_Findings.pdf Gallup Balkan Monitor], 2010 {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20121227084847/http://www.balkan-monitor.eu/files/BalkanMonitor-2010_Summary_of_Findings.pdf |date=27 грудня 2012 }}</ref> Корупція і відносно неефективна правова система також є істотними перепонами на шляху успішного [[економічний розвиток|економічного розвитку]]. Північна Македонія як і раніше має один з найнижчих показників [[Список країн за ВВП (ПКС) на душу населення|ВВП на душу населення]] в Європі. Крім того, тіньовий сектор економіки оцінюється в 20&nbsp;% ВВП.<ref>The 2006 [[The World Factbook|CIA Factbook]] [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/mk.html CIA Factbook Macedonia]</ref> Згідно з даними [[Євростат]]у, в 2014 році ВВП Македонії на душу населення складав 36&nbsp;% від середнього показника по ЄС.<ref>{{cite web |url=http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tec00114&plugin=1 |title=GDP per capita in PPS |publisher=Eurostat |accessdate=1 червня 2015 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150524215819/http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tec00114&plugin=1 |archivedate=24 травня 2015}}</ref> Північна Македонія менш розвинута і має значну меншу економіку, ніж у більшості колишніх югославських республік. Її ВВП на душу населення за [[паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] складає 9157 дол. США, а Індекс людського розвитку –&nbsp;— 0,701.

У 2007 році ІТ-ринок Північної Македонії зріс до 63,8&nbsp;% на рік, ставши найбільш зростаючим ринком в адріатичному регіоні.<ref>[http://www.idc-cema.com/?showproduct=34598 "«Investment in Government, Finance, and Telecom Sectors Makes Macedonia's IT Market the Fastest Growing in the Adriatic Region, Says IDC"»], ''IDC'' (global provider of market intelligence)</ref>

До розпаду Югославії Сербія складала 60&nbsp;% ринку Північної Македонії, тому спалах югославських війн і введення санкцій проти [[Сербія та Чорногорія|Сербії та Чорногорії]] завдали великого збитку економіці країни. Також економіка постраждала від торгівельного ембарго, введеного Грецією проти республіки в 1994-19951994—1995 роках. Деяке відновлення відбулося після кінця [[Боснійська війна|Боснійської війни]] в листопаді 1995 року та скасування ембарго, проте війна в Косово в 1999 році та албанська криза 2001 року призвели до подальшої дестабілізації.

Після припинення ембарго Греція стала найважливішим діловим партнером країни. Більшість грецьких компаній придбали колишні державні підприємства в Північній Македонії,<ref>{{cite web |url=http://www.greekembassy.org/embassy/Content/en/Article.aspx?office=1&folder=19&article=24108 |title=Greek investments in FYROM at 1 bil. Euros |publisher=Greekembassy.org |date=16 липня 2008 |accessdate=8 липня 2009 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100719013921/http://www.greekembassy.org/Embassy/Content/en/Article.aspx?office=1 |archivedate=19 липня 2010}}</ref> зокрема [[нафтопереробний завод]] «Окта», хлібопекарську компанію «Жіто Люкс», мармурову шахту в [[Прилеп (Північна Македонія)|ПрилепПрилепі]]і, текстильні підприємства в [[Бітола|Бітолі]] тощо, та працевлаштували в них 20 000 осіб. Переміщення нафтового бізнесу в Північну Македонію було викликано піднесенням [[Греція|Греції]] на нафтових ринках.<ref>{{Cite news |url=https://www.neweurope.eu/article/depa-sees-natural-gas-role-greece-exiting-crisis/ |title=DEPA sees natural gas role for Greece exiting from the crisis |date=3 April 2017 |work=New Europe |access-date=18 квітня 2017 |language=en-US}}</ref>

Загальна протяжність мережі залізниць у Північній Македонії складає 699 &nbsp;км. Найважливішою залізничною лінією є лінія сербський кордон &nbsp;— Куманово &nbsp;— Скоп'є &nbsp;— Велес &nbsp;— Гевгелія &nbsp;— грецький кордон. Після 2001 року була побудована залізнична лінія Беляковці &nbsp;— болгарський кордон, яка з'єднала Скоп'є із Софією. Найважливішим залізничним вузлом країни є [[Скоп'є]], решта два &nbsp;— Куманово та Велес.

;Пошта та телекомунікації

«[[Македонська Пошта]]» -&nbsp;— македонська державна компанія, що здійснює поштові послуги. Заснована в 1992 році як «ПТТ Македонія». У 1993 році була прийнята до [[Всесвітній поштовий союз|Всесвітнього поштового союзу]], в 1997 році «ПТТ Македонія» була розділена на «Македонський Телеком» та «Македонська Пошта».

;Водне сполучення

В Північній Македонії офіційно існують 17 аеропортів, з них 11 &nbsp;— з твердим покриттям. Серед них є два аеропорта міжнародного значення &nbsp;— [[Скоп'є (аеропорт)|Міжнародний аеропорт Скоп'є]] та [[Аеропорт «Охрид» імені Апостола Павла]].