Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, typos fixed: Россія → Росія, торгівельними → торговельними за допомогою AWB |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 28:
В часи [[Гегемонія|гегемонії]] [[Перша Французька імперія|Французької імперії]] (1804—1814 рр.), популярний німецький націоналізм переживав піднесення в реорганізованих німецьких державах. Частково через спільний досвід (хоча і під пануванням Франції) з'явились аргументи на користь визнання «Німеччини» як єдиної держави. Для німецького філософа [[Йоганн Готліб Фіхте|Йоганна Готліба Фіхте]]:
{{Цитата|По-перше, справжніми, дійсно природними кордонами держав що не викликають сумніву є внутрішні кордони. Ті, хто спілкується єдиною мовою пов'язані між собою безліччю невидимих ниток самою природою, задовго до будь-якого людського мистецтва; вони розуміють один одного і здатні досягати ще яснішого взаєморозуміння, вони мають бути разом і за своєю природою є одне неподільне ціле<ref>
''Zuvörderst und vor allen Dingen: – die ersten, ursprünglichen und wahrhaft natürlichen Grenzen der Staaten sind ohne Zweifel ihre inneren Grenzen. Was dieselbe Sprache redet, das ist schon vor aller menschlichen Kunst vorher durch die blosse Natur mit einer Menge von unsichtbaren Banden aneinander geknüpft; es versteht sich untereinander, und ist fähig, sich immerfort klarer zu verständigen, es gehört zusammen, und ist natürlich Eins und ein unzertrennliches Ganzes.'' {{cite web |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|deadurl = no
}} С. 408.
</ref>.}}
Спільна мова, можливо, і розглядалась як основа нації, але, як відзначили німецькі історики XIX століття, знадобилось щось більше за спільну мову для об'єднання декількох сотень політичних утворень<ref>James Sheehan, ''German History, 1780—1866'', Oxford, 1989, сс. 434.</ref>. Досвід німецькомовної Центральної Європи в роки французької гегемонії сприяв появі почуття спільної справи вивільнення від французьких загарбників та відновлення влади у власних землях. Гострота кампанії Наполеона [[Війна четвертої коаліції|в Польщі]] (1806—1807 рр.), на [[Іспано-французька війна|Піренейському півострові]], Західній Німеччині та катастрофічне [[Франко-російська війна 1812|вторгнення в Росію]] в 1812 році розчарувало багатьох німців, як селян, так і князів. [[Континентальна блокада]] Наполеона майже зруйнувала економіки центральної Європи. У вторгненні до Росії брало участь майже 125 тисячі військових з німецьких земель, і понесені втрати спонукало багатьох німців різного соціального походження до боротьби за центральну Європу вільну від Наполеона<ref>Jakob Walter, and Marc Raeff. ''The diary of a Napoleonic foot soldier''. Princeton, N.J., 1996.</ref> Створення бойових загонів, таких як [[Добровольчий корпус Лютцова]], стали прикладом цієї тенденції<ref>Sheehan, сс. 384—387.</ref>.
Рядок 83 ⟶ 86:
=== Географія, патріотизм і мова ===
Коли стало легше подорожувати, німці стали бачити єдність в інших чинниках окрім мови. [[Брати Грімм]], які склали великий словник відомий як ''Грімм'', також склали збірник народних казок та байок, в якому підкреслені паралелі оповідання між різними регіонами<ref>Вони простежили історію німецької мови та об'єднали різні гілки в її розвитку. ''The Brothers Grimm online.'' [http://www.pitt.edu/~dash/grimm.html#jointpublications Joint Publications].</ref>. [[Карл Бедекер]] пише путівники по різних містах і регіонах центральної Європи, зазначивши місця для ночівлі, місця для відвідування, і коротку історію замків, битв, знаменитих будівель, і відомих людей. Його керівництва також вказували відстані, дороги, які краще уникнути, і туристські стежки якими варто пройти<ref>{{de icon}} Hans Lulfing, [http://mdz10.bib-bvb.de/~db/0001/bsb00016233/images/index.html?seite=536 Baedecker, Karl] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180916235128/http://mdz10.bib-bvb.de/~db/0001/bsb00016233/images/index.html?seite=536 |date=16 вересень 2018 }}, Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, С. 516 f.</ref>.
Слова [[Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен|Августа Генріха Гофмана фон Фаллерслебена]] виразили не тільки мовну єдність німецького народу, але і географічну єдність. В пісні ''Deutschland, Deutschland über Alles'', яку офіційно називають ''[[Гімн Німеччини|Das Lied der Deutschen]]'', Фаллерслебен закликав суверенів німецьких держав визнати об'єднавчі властивості німецького народу<ref>{{de icon}} Peter Rühmkorf, Heinz Ludwig Arnold, ''Das Lied der Deutschen'' Göttingen: Wallstein, 2001, ISBN 3-89244-463-3, сс. 11-14.</ref>. Ця та інші патріотичні пісні, такі як ''[[Варта на Рейні|Die Wacht am Rhein]]'' (Варта на Рейні) [[Макс Шнекенбургер|Макса Шнекенбургера]] почали звертати увагу на географічний простір, не обмежуючи «німецькість» спільною мовою. Шнекенбургер написав ''Варту на Рейні'' навмисно у відповідь на твердження, що через Рейн проходить «природний» східний кордон Франції. В приспіві, ''Вітчизна наша, Вітчизна наша, відпочинь / Пильнує варта на Рейні'' а також інші патріотичні вірші, як ''Das Rheinlied'' Ніколауса Беккера (Пісня Рейн) закликали німців захищати землі своєї батьківщини. У 1807 році [[Олександер фон Гумбольдт]] стверджував, що місцевість впливає на характер нації, пов'язавши територію з народом. Паралельно з цією ідеєю, з'явились рухи для збереження старих фортець та історичних місцевостей, особливо зосереджені на області Рейну, місці багатьох зіткнень з Францією та Іспанією<ref>Raymond Dominick III, ''The Environmental Movement in Germany'', Bloomington, University of Indiana, 1992, сс. 3-41.</ref>.
| |||