Населений пункт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 3. #IABot (v2.0beta14) |
||
Рядок 6:
Геополітичне розташування країн Центрально-Східної Європи більшою мірою
пов'язане з річками в системі «море — річка — [[вододіл]] (волок, канал, перевал) — річка — море». Вони мали особливо важливе значення в розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі. [[Торгівля]] і пошук нових [[торговий шлях|торгових шляхів]], які мали військово-політичне значення, були причиною багатьох давніх [[конфлікт]]ів і мали надзвичайно велике значення для розвитку державотворчих і [[Град (укріплення)|градотворчих]] процесів (в тому числі й на нових територіях).<ref name="Томенчук">Томенчук Б. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/karlec/2009_1/Tomenchyk.pdf Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополітиці середньовічної Європи]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/karlec/ Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/karlec/2009_1/index.htm 2009, № 1]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
Першим і єдиним<ref>Правда, початком ІХ ст. ще датуються «Каролінзькі аннали» (Annales regni Francorum), де перераховано послів слов'ян, розміщених на схід від [[Франкська імперія|Франкської імперії]], які прийшли до [[Людовик I Благочестивий|Людовика І Благочестивого]] (814–840 рр.). А саме: «[[Ободрити|ободритів]], вільців, богемів, [[Моравани|морав'ян]], преденецентів і [[Авари|аварів]], які живуть у Паннонії»</ref> джерелом, у якому взаємопов'язано перераховано 56 племен і [[Град (укріплення)|градів]] народів Центрально-Східної Європи першої половини ІХ ст., є «Опис міст ([[Град (укріплення)|градів]]) і областей на північ від [[Дунай|Дунаю»]] («Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii»).<ref>Цей невеликий, на двох сторінках (с. 149–150), рукописний твір уміщений у збірник античних праць з астрології і геометрії, який належав швабському монастирю Райхенау на Бадензеї. Нині зберігається в Мюнхенській державній бібліотеці.</ref>
Рядок 17:
господарства, де спочатку поселялися одна або кілька сімей. Розростаючись, такий рід давав назву групі дворів. Прізвища перших поселенців ставали назвами сіл, присілків і містечок.<ref name="Савчак"/>
У Галичині історично існують три типи розселення: витягнуті вздовж річок та доріг; скупчені поселення; розкидані безсистемно в долинах і на схилах гір.<ref name="Савчак">''Савчак Н.'' [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Ar/2012_13/files/12sncbda.pdf Генеза побудови простору громадських будівель і споруд між різними населеними пунктами] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/ Вісник Львівського національного аграрного університету. Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131017165217/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/ |date=17 жовтень 2013 }}. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Ar/2012_13/index.html 2012р, № 13].</ref>
У вузьких долинах річок найбільш поширені видовжені, одновуличні селища з одним рядом [[Садиба|садиб]], віддалених одна від одної. У часи [[Середньовіччя]] садиба — дворище − була підпорядкована потребами вільної родини. Це були багатобудинкові двори, в яких будівлі не загороджували, вільно розташовували на ділянці землі, якою користувалися усі господарі спільно. Залишки подібного господарства можна спостерігати у [[Сколівський район|Сколівському районі]] на Львівщині (з розпадом великої родини на окремі садиба стала одноосібним господарством).<ref name="Савчак"/> Згодом уздовж річок з одного або двох боків з'являються також поселення з двома рядами будинків.
| |||