Відмінності між версіями «Рада (газета)»

 
== Історія ==
«Рада» постала як безпосереднє продовження [[Громадська думка (газета)|«Громадської Думки»]], забороненої російським урядом. Виходила в Києві від {{СС|28|вересня|1906|15}} до {{СС2|серпня|1914|20|липня}} року. ВидававОфіційним видавцем був [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]], а фактично видавав і фінансував її [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]], при деякій матеріальній підтримці [[Симиренко Василь Федорович|Василя Симиренка]], [[Жебуньов Леонід Миколайович|Леоніда Жебуньова]], [[Стебницький Петро Януарійович|Петра Стебницького]], [[Леонтович Володимир Миколайович|Володимира Леонтовича]]. Будинок, у якому розміщувалась редакція газети був на розі вулиць [[Вулиця Ярославів Вал|Ярославів Вал]] і [[Вулиця Лисенка (Київ)|М. Лисенка]] (зберігся і до наших днів).
 
«Рада» була непартійною газетою, хоч загальну лінію її визначало [[Товариство українських поступовців|ТУП]], членами якого були Євген Чикаленко і дехто з співробітників. Маючи ряд відділів з постійними редакціями, «Рада» висвітлювала українське життя з усіх українських земель і відгукувалася на всі його громадсько-політичні і культурні вияви, чим видатно спричинилася до формування української свідомості передвоєнного часу.
[[Файл:Рада редакція газети 1908.JPG|thumb|Редакція газети «Рада», 1908 рік]]
 
Головними редакторами «Ради» були [[Матушевський Федір Павлович|Федір Матушевський]], [[Павловський Мефодій Іванович|Мефодій Павловський]] ([[1907]]–[[1913]]), [[Ніковський Андрій Васильович|Андрій Ніковський]] ([[1913]]–[[1914]]); секретарями редакції — [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]], [[Королів Василь Костянтинович|Василь Королів]], [[Сабалдир Павло Олексійович|Павло Сабалдир]] (Майорський). Окремими відділами керували: [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]] (огляди по Україні), [[Лозинський Михайло|Михайло Лозинський]] (закордонний відділ), [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила Старицька-Черняхівська]] (огляди по Росії), [[Шерстюк Григорій Пилипович|Григорій Шерстюк]] (школа, виховання), М.[[Гехтер Максим Григорович|Максим Гехтер]] (соціально-економічні справи), [[Ярошевський Богдан|Богдан Ярошевський]], деколи [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]] (польські справи). Ближчими співробітниками «Ради» були О. Хотовицький, [[Черкасенко Спиридон Феодосійович|Спиридон Черкасенко]], П. Гай, О. Кузьминський, О. Панасенко, М. Понятенко, [[Пахаревський Леонід Андрійович|Л.Леонід Пахаревський]], [[Синицький Максим|Максим Синицький]].
 
Крім названих, у «Раді» співробітничали: [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], [[Доманицький Василь Миколайович|Василь Доманицький]], [[Вороний Микола Кіндратович|Микола Вороний]], [[Олександр Олесь]], [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]], [[Капельгородський Пилип Йосипович|Пилип Капельгородський]], М.[[Левицький Модест Пилипович|Модест Левицький]], [[Дурдуківський Володимир Федорович|Володимир Дурдуківський]], [[Галевич Валентин Олександрович|Валентин Галевич]], [[Трикулевська-Дубровська Ніна Георгіївна|Ніна Дубровська]] та ін. Взагалі навколо «Ради» гуртувалися визначні діячі майбутньої [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]]. Однак, попри таке важливе значення «Ради», з причини постійних переслідувань російської адміністрації, частих конфіскацій і фінансових кар, наклад її ледве досягав 3 — 5 тис. примірників (число передплатників — 1 —3 тис.), і хронічні дефіцити покривав Євген Чикаленко.
 
Незважаючи на вислови лояльності редакції, на третій день по вступі Росії у [[Перша світова війна|Першу світову війну]] російський уряд закрив «Раду», і вона відновилася щойно по лютневій революції [[1917]] року під назвою «[[Нова Рада (газета)|Нова Рада]]».
 
У вересні [[1919]] року у Києві випуск газети було поновлено, вийшло вісім номерів, після чого {{СС|24|вересня|1919|11}} року вона була заборонена військовою владою [[Добровольча армія|Добровольчої армії]].
 
== Відродження в незалежній Україні ==
855

редагувань