Правик Володимир Павлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Біографія: уточнення
оформлення
Рядок 11:
| військове звання =[[лейтенант]]
| партія =
| нагороди ={{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}}
{{!}} {{Зірка За мужність}}
Рядок 22:
 
== Біографія ==
Народився [[13 червня]] [[1962]] року в місті [[Чорнобиль]] [[Київська область|Київської області]] [[Українська РСР|Української РСР]] в сім'ї службовця. [[Українець]]. [[Освіта]] [[середня освіта|середня]].
 
В органах внутрішніх справ СРСР з [[1979]] року. У [[1982]] році закінчив [[Черкаська академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля|Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР]].
 
Колективний подвиг здійснили 28 бійців-пожежників в першу годину після аварії на Чорнобильській АЕС [[26 квітня]] [[1986]] року. Особливо відзначилися тоді [[майстер спорту СРСР]] [[старший сержант]] [[Ігнатенко Василь Іванович|Василь Ігнатенко]], кандидат у майстри спорту лейтенант внутрішньої служби [[Кібенок Віктор Миколайович|Віктор Миколайович Кібенок]], першорозрядник лейтенант внутрішньої служби Володимир Павлович Правик, [[майор]] внутрішньої служби [[Телятников Леонід Петрович|Леонід Петрович ТелятніковТелятников]] і багато інших.
 
Під час гасіння [[пожежа|пожежі]] на Чорнобильській АЕС В. П. Правик отримав високу дозу опромінення. З підірваним здоров'ям він був відправлений на лікування до [[Москва|Москви]]. Помер у 6-й клінічній лікарні [[11 травня]] [[1986|1986 року]]. Похований у Москві на [[МитінськеМитінський кладовищецвинтар|Митінському кладовищі]] (ділянка 162).
 
== Нагороди, пам'ять ==
Рядок 35:
Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[25 вересня]] [[1986]] року за [[мужність]], [[героїзм]] і самовіддані дії, проявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, лейтенанту внутрішньої служби Володимиру Павловичу Правику посмертно присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]. Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]].
 
[[26 квітня]] [[1996]] за виняткове особисту мужність і самовідданість, високий професіоналізм, проявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджено [[Відзнаки Президента України «За мужність»|відзнакою Президента України&nbsp;— зіркою «За мужність»]]<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=297/96 Указ Президента України № &nbsp;297/96 від 26 квітня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України &nbsp;— зіркою "За„За мужність"мужність“»]</ref>.
 
Зарахований навічно в списки особового складу воєнізованої пожежної частини УВС Київського облвиконкому.
Рядок 48:
== Посилання ==
* [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2522 Сайт Герої країни]{{ref-ru}}
* ''Ткачук Марина'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1872/369/66559/ ''«Син до кінця вірив, що житиме...житиме…»''. Батьки пожежника–ліквідатора Володимира Правика досі навідують свою чорнобильську оселю і їздять на синову могилу аж до Москви ] // «[[Україна Молода]]» № &nbsp;070 за [[27 квітня]] [[2011]] року, С. 8—9
 
{{Герої Радянського Союзу}}