Припливи та відпливи: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
підсумок не завжди є синонімом слова результат
Рядок 7:
'''Припли́ви''' та '''відпли́ви''' — періодичні підвищення й зниження рівня води [[море|морів]] та [[океан]]ів.
 
Припливи&nbsp;— підсумокрезультат [[гравітація|гравітаційної]] нерівномірності притягання води океанів [[Місяць (супутник)|Місяцем]] і, меншою мірою, [[Сонце]]м. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Аналогічний горб утворюється на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання [[Земля|Землі]] «горби» досягають [[Суходіл (географія)|суходолу]], настає приплив. Гравітація Сонця зумовлює аналогічний ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша<ref name=nekr>{{cite web|title=Морские приливы|author=А.В.НЕКРАСОВ|url=http://fiz.1september.ru/articlef.php?ID=200601015||archiveurl=http://www.webcitation.org/68ughMJ9C|archivedate=2012-07-05}}{{ref-ru}}</ref>.
 
Найвищий рівень води під час припливу називають «''повною водою''», а найнижчий (під час відпливу)&nbsp;— «''малою водою''»<ref>{{Книга|автор=Карпенко H.I.|назва=Рельєф морських берегів|посилання=http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1289|частина=[http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1315 Припливно-відпливні явища]|місце=Львів|видавництво= Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка|рік=2009|сторінок= 308}}</ref>.[[Файл:ПРиплив на Південному Бузі.jpg|міні|Припливи відпливи на [[Південний Буг|Південному Бузі]] -&nbsp;— до 40 см (видно минулий рівень [[Вода|води]] за залишками попередньої [[Лід|криги]]), [[Миколаїв]] ([[Матвіївка (Миколаїв)|Матвіївка]]).|240x240пкс]]
 
Найвищий рівень води під час припливу називають «''повною водою''», а найнижчий (під час відпливу)&nbsp;— «''малою водою''»<ref>{{Книга|автор=Карпенко H.I.|назва=Рельєф морських берегів|посилання=http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1289|частина=[http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1315 Припливно-відпливні явища]|місце=Львів|видавництво= Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка|рік=2009|сторінок= 308}}</ref>.[[Файл:ПРиплив на Південному Бузі.jpg|міні|Припливи відпливи на [[Південний Буг|Південному Бузі]] - до 40 см (видно минулий рівень [[Вода|води]] за залишками попередньої [[Лід|криги]]), [[Миколаїв]] ([[Матвіївка (Миколаїв)|Матвіївка]]).|240x240пкс]]
== Припливні складові ==
{{розділ без джерел|дата=квітень 2019}}
Припливні складові, є загальним підсумком численних впливів, які діють на припливні зміни протягом певних проміжків часу. Основні складові це: обертання Землі, розташування Місяця і Сонця щодо Землі, висота Місяця над [[Екватор|екватором]] Землі і [[батиметрія]]. Варіанти з періодами менше половини дня, називаються гармонійними складовими. І навпаки, цикли днів, місяців або років, називаються складовими тривалого періоду.
 
Рядок 16 ⟶ 18:
 
=== Основна місячна напів-добова складова ===
У переважній кількості місцевостей, найбільшою складовою є «основний місячний напів-добовий період», також відомий як приливна складова M2. Її період становить близько 12 годин і 25,2 хвилини, тобто рівно половину припливного місячного дня, що є середнім часом, який відокремлює один місячний зеніт від наступного, і, таким чином, є часом, потрібним для обертання Землі один раз щодо Місяця. Прості години припливу, відстежують цю складову. Місячний день довше земного, тому що Місяць обертається в тому ж напрямку, що і Земля. Це подібно до хвилинної стрілки на годиннику, яка перетинає годинникову стрілку о 12:00, а потім знову, близько 1: 05½ (не о 1:00).
 
Місяць обертається навколо Землі в тому ж напрямку, що і Земля, обертаючись навколо власної осі, так що для того, щоби Місяць повернувся до того самого місця на небі, треба трохи більше доби &nbsp;— близько 24 годин і 50 хвилин. Протягом цього часу, він проходить один раз над головою (кульмінація) і один раз під ногами (найнижчий рівень), тому в багатьох місцях час найсильнішої приливної дії, вищезгадані, близько 12 годин і 25 хвилин. Мить найвищого припливу, настає необов'язково, коли Місяць знаходиться найближче до зеніту або до найнижчого рівня, але період
[[Файл:Tidalwaves1.gif|міні|Анімація припливів коли Місяць обертається навколо Землі]]
впливу, все ж визначає час між припливами.
 
Оскільки [[гравітаційне поле]], створюване Місяцем, слабшає з відстанню від Місяця, воно здійснює трохи дужчий, за середній, вплив на бік Землі, звернений до Місяця, і трохи слабший вплив на протилежний бік. Таким чином, Місяць має властивість злегка «розтягувати» Землю вздовж лінії, що з'єднує два тіла. Тверда Земля трохи деформується, але рідка [[Океан|океанська]] вода, може вільно переміщатися у відповідь на припливну силу, особливо в горизонтальному напрямку. Коли Земля обертається, величина і напрямок припливної сили в будь-якій певній точці земної поверхні, постійно змінюються; хоча океан ніколи не досягає рівноваги &nbsp;— у рідини ніколи не буде часу «надолужити згаяне» до стану, якого вона врешті-решт досягла-б, якби припливна сила була постійною; отже змінювана припливна сила, викликає розмірені зміни висоти поверхні моря.
 
== Різновиди ==
В екваторіальному та тропічному поясі припливи і відпливи здебільшого повторюються двічі на добу. Такі припливи називають ''напівдобовими''. Із наближенням до полюсів другий максимум поступово зменшується і може взагалі зникати. Такі припливи називають ''добовими''.<br />
Більші припливи бувають під час молодика та повні, коли Місяць і Сонце розташовані майже на одній лінії з Землею, та їх сумарний гравітаційний вплив зумовлює [[сизигійний приплив]]. <br />Під час [[фази Місяця|першої та третьої чверті Місяця]], коли горб місячної припливної хвилі збігається з улоговиною сонячної, припливи менші. Такі припливи називають ''квадратурними'' (Місяць перебуває у [[квадратура (астрономія)|квадратурі]]). Теоретично квадратурний приплив утричі менший сигізійного<ref name="karp" />.<br />Нерівномірності у висоті припливів зумовлено також еліптичністю [[орбіта|орбіти]] Місяця та Землі: у [[перигей|перигеї]] Місяць перебуває ближче до Землі, а в [[апогей|апогеї]]&nbsp;— далі; Земля перебуває найближче до Сонця у [[перигелій|перигелії]], а найдалі&nbsp;— в [[афелій|афелії]]. ''Перигейний приплив'' вищий ''апогейного'' на 40&nbsp;%, а ''перигелійний''&nbsp;— на 10&nbsp;% вищий за ''апогелійний''<ref name="karp" />. Таким чином, найбільші припливи спостерігаються під час молодика або повні, коли Земля перебуває поблизу перигелію, а Місяць&nbsp;— у перигеї.
 
== Висота припливів ==
Рядок 51 ⟶ 53:
 
== Література ==
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], Дубняк С. С. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000745%2EPDF Основи океанології] [Електронний ресурс]: підручник. -&nbsp;— 2-ге вид. -&nbsp;— К.: ВПЦ "«Київський університет"», 2008. -&nbsp;— 255 с.
* Географический энциклопедический словарь.&nbsp;— М.: «Советская энциклопедия». 1988. стор. 217–218217—218{{ref-ru}}
 
== Посилання ==