Рюрик: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
A-tomic (обговорення | внесок)
м Виправлення неоднозначності: Кий
м →‎Літописні дані: орфографія, вікіфікація
Рядок 14:
* [[862]] ([[Повість временних літ|Повість]]) або [[867]] ([[Ніконівський літопис]]) — місцеві племена перемагають варягів та проганяють їх за море. Серед переможців починаються чвари та усобиці, тож щоб їх припиниту було узгоджено встановити владу єдиного князя. [[Ніконівський літопис]] пише, що розглядалися різні можливості: князь міг бути з одного з місцевих племен або із [[хозари|хозар]], [[поляни|полян]], [[дунайці|дунайців]] чи з [[варяги|варягів]]. Після тривалих суперечок було вирішено поставити князем когось із [[варяги|варягів]].
 
* [[862]] або [[868]] — від [[варяги|варягів]] прибув запрошений князь на ім'я Рюрик. [[Повість временних літ|Повість временныхъ літ]] розповідає тут деякі подробиці. Так, за розповіддю [[Повість временних літ|Повісті]], разом із Рюриком прибули два його брати: [[Синеус]] та [[Трувор]]. Щодо цих імен, загальноприйнятною є версія [[Рибаков Борис Олександрович|Б.Рибакова]], ніби літописець не зрозумів [[шведська мова|шведського]] тексту, де повідомлялось, що Рюрик прийшов із своїм домом (sine hus, сине-хус) та вірною [[дружина (загін)|дружиною]] (tru varing, тру-вор). Можливо брати — просто данина легенді (у легендах північної Європи доволі росповсюдженим є сюжет про героя, та двох його братів), або калька з легенди про заснування [[Київ|Києва]] (див. [[Кий (князь)|Кий]], [[Щек]] та [[Хорив]]). Втім, цілком ймовірно, що брати справді існували — але їхні імена до часів запису [[Повість временних літ|Повісті]] не збереглися. Також вірогідно, що разом із Рюриком прибули просто два підлеглих йому або навіть рівноправних з ним воєначальника (за літописом, кожний з братів мав власне військо), яких пізніше назвали Рюриковими братами. Достовірних відомостей на користь будь-якого з цих припущень на теперішній час немає. За текстом [[Повість временних літ|Повісті]], Рюрик розмістився із військом у [[Ладога|Ладозі]], Синеус — у [[Білоозеро|Білоозері]], а Трувор — в [[Ізборськ|Ізборську]]. Далі [[Повість временних літ|Повість]] веде розповідь про заснування варягами міст [[Новгород|Новгорода]], [[Полоцьк|Полоцька]], [[Ростов|Ростова]], [[Муром|Мурома]] та інших. Ця версія не підтверджується ніяким чином: археологія показує існування названих міст задовго до Рюрика, та й назви їх відповідають мові місцевого населення: вони мають слов'янське або фіно-угорське, але ніяк не скандинавське походження. За тим у [[Повість временних літ|Повісті]] розповідається, як двоє бояр Рюрика, на імена [[Аскольд]] та [[Дір]] відправилися на південь з місією від Рюрика до [[Константинополь|Царьграду]]. По дорозі вони втрапили на місто [[Київ]], де й почали князювати самовільно, покинувши виконувати рюриків наказ. Це версія подій протирічить усім іншим наявним відомостям про Аскольда та Діра, тож вона також зараз вважається штучною вставкою більш пізнього походження, ніж оригінальний текст [[Повість временних літ|Повѣсті]]. Щодо Аскольда і Діра існують різні припущення, але більшість доказів свідчить про їхнє полянське походження. Найбільш обґрунтованою на нинішній час є думка, що Аскольд та Дір були нащадками [[Кий (князь)|Кия]]. Втім, остаточно це не доведено.
 
* [[864]] або [[870]] рік. За [[Повість временних літ|Повістю]] несподівано та одночасно помирають Синеус та Трувор. По їхній смерті Рюрик полишає Ладогу та починає правителювати у Новгороді.
Рядок 26:
* [[866]] або [[875]]. Похід закінчується невдачею. [[Повість временних літ|Повість]] називає причиною бурю, що розкидала та потопила руські кораблі. [[Ніконівський літопис]] оповідає про траур, що був у [[Київ|Києві]] з приводу великих втрат, що їх зазнало військо. Також [[Ніконівський літопис]] стверджує, що цього самого року Аскольд та Дір "взяли реванш", одержавши велику перемогу над [[печеніги|печенігами]]. На півночі ж, за тим же [[Ніконівський літопис|Ніконівським літописом]], [[Новгород]] знову збунтувався проти Рюрика та багато новгородців втекли від нього під захист [[Київ|Києва]].
 
Рюрик помер у [[879]] р. Звичайно, всі дати і події, пов'язані з Рюриком дискусійні і потребують дальшого вивчення. Один з літописів, писаних скорописом XVII ст., який має заголовок «Летописец о великих княжениях и о битвах, како же побеждали князь князя и колько который князь княжил на своем княжении», розповідає ніби Рюрик з [[Олег|Олегом]] воювали Лоп і [[Корела|Корелу]] і що у [[879]] р. Рюрик помер в [[Корела|Корелі]].
 
== Рюрик в сучасній історіографії ==