Роман про Ренара: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 13:
}}
'''«Роман про Ренара»''', або '''«Роман про Лиса»''' ({{lang-fr|}}«Roman de Renard»)
== Історія циклу ==▼
▲Цикл став відомий під назвою «Роман про Ренара». Єдність твору визначається задумом створити у циклі оповідань картину звичаїв і законів феодального суспільства. До сприйняття алегоричної оповіді читача готує своєрідне попередження, що у творі йдеться про нові порядки, характерні для життя середньовічного міста. Герої й конфлікти нового епосу не схожі на те, що було представлено у картинах [[Античність|античного]] світу й описано у рицарських романах. Як давно минулі згадуються події, пов'язані з іменами Париса з міфів та [[Іліада|«Іліади»]], Трістана з рицарського роману. У жартівливому тоні автор обіцяє розповісти про війну, яку ведуть Ренар і Вовк. У кожному оповіданні йдеться про нові пригоди й витівки героя.<ref>Кирилюк З. В. Література Середньовіччя. Харків, «Ранок», 2003.</ref>
Стосунки між звірами у «Романі про Ренара» побудовані за зразком ієрархії станів у тогочасних європейських державах із тією ж системою соціальних відносин. Це створює можливість в [[алегорія|алегоричній]] формі відтворити типові явища сучасного авторам суспільства. Правитель держави тварин
== Сюжет роману ==▼
▲Стосунки між звірами у «Романі про Ренара» побудовані за зразком ієрархії станів у тогочасних європейських державах із тією ж системою соціальних відносин. Це створює можливість в [[алегорія|алегоричній]] формі відтворити типові явища сучасного авторам суспільства. Правитель держави тварин — лев Нобль (Благородний) — оточений своїми [[васал]]ами — зграєю хижаків, серед яких виділяються похмурий вовк Ізегрім із його ненаситною вовчихою, ненажера Ведмідь, лукавий кіт Тьєбо, тупий і боягузливий баран Белін, віслюк Бернар. Лис Ренар — уособлення свавілля, підступності, насильства. Витівки Ренара, безкарність його зухвалих учинків — свідчення того, що у суспільстві. панує право дужчого й нахабнішого. Ренар не боїться лева, знущається з чиновних і нечиновних звірів, але боїться простого селянина, бо він розумніший, здатний захистити себе. Авторитет його суддівських рішень визнають й інші звірі. У творі досить відчутно виявляються традиції народних казок про тварин.<ref>Кирилюк З. В. Література Середньовіччя. Харків, «Ранок», 2003.</ref>
== Наступник Ренара — лис Микита ==▼
«Роман про Ренара» здобув загальноєвропейську популярність. Переробки творів про Лиса відомі у багатьох європейських літературах Середньовіччя. Мотиви цього сюжету розробляв [[Іван Франко|І. Франко]] у творі «[[Лис Микита]]». У статті «Хто такий „Лис Микита“ і звідки родом?» Франко зробив короткий огляд виникнення й поширення мотивів про хитрого лиса у світовій літературі, починаючи з часів, коли «в старім Вавилоні оповідання про звірів дуже подібні до наших байок… списувано на глиняних табличках», і до того часу, коли, воюючи «за святий хрест», християни спілкувалися з різними народами, "попереймали від них велику силу оповідань та байок… списували їх, перероблювали, сплітали до купи зі своїми власними, і так повстала в Європі величезна сила гарних повістей та поем, що довгі роки були духовним кормом наших прадідів і ще й досі не перестали нам подобатися. От тоді-то була зложена й наша повість про «[[Лис Микита|Лиса Микиту]]». Розкриваючи свої принципи переробки художнього твору іноземної літератури, розуміння того, як зробити його надбанням іншої національної культури, [[Іван Франко]] визначив завдання, які стали головними вимогами з сучасній теорії художнього перекладу:
{{цитата|«Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити ЇЇ нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, так сказати, на чужий, позичений рисунок накладав наші кольори».<ref>Кирилюк З.В. Література Середньовіччя. Харків, "Ранок", 2003.</ref>}} Про те, як блискуче реалізовано поставлене митцем завдання, свідчать фрагменти його твору, в яких у віршованій формі змальовано ті ж ситуації, що складають українську народну казку, зокрема, про те, як Лис вчив Вовка рибу ловити. У Пісні першій оповідається про те, як Лис побачив чоловіка, що їхав із рибою на торг:
Рядок 34 ⟶ 36:
Ну ж метати риби з воза…<ref>Іван ФРАНКО ЛИС МИКИТА http://abetka.ukrlife.org</ref></poem>
{{кінець цитати}}
Відома за казкою ситуація, коли Вовк ловив рибу в ополонці, у Франка відбувається з вовчицею. У Пісні одинадцятій твору «[[Лис Микита]]» розповідається, як Лис переконав Вовчицю, що, послухавши його, вона наловить багато риби. Він таким «щирим чинився», Що повірила вона:
{|
|{{початок цитати}}
Рядок 47 ⟶ 48:
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Див. також ==
Рядок 57 ⟶ 58:
* Іван ФРАНКО ЛИС МИКИТА http://abetka.ukrlife.org/
* Кирилюк З.
[[Категорія:Середньовічна Франція]]
| |||