Відкрити головне меню

Зміни

226 байтів додано ,  5 місяців тому
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
У середині XIX століття [[епідемія]], що вразила [[шовкопряд]]ів у південних районах Франції, набула величезних розмірів і загрожувала підірвати шовківництво. 1865 року колишній вчитель Пастера запросив його на південь Франції, щоб знайти причину хвороби шовкопрядів. Луї Пастер після деяких коливань прийняв пропозицію вивчити хвороби шовковичних шовкопрядів. Протягом 1865—1869 років він їздив щоліта в Аді і працював тут над цим питанням в маленькому будиночку, де у нього була влаштована лабораторія. У роботі йому допомагали дружина, дочка та учні по Вищій нормальній школі.
 
Дослідження Пастера дозволили встановити, що епідемію спричинили дві різні хвороби. Перша, найбільш небезпечна з них, ''пебріна шовкопряда'', характеризується наявністю в організмі комах на всіх стадіях їхнього розвитку особливих тілець, які є збудниками захворювання. Ці тільця можуть потрапити з материнського організму в яйця, і таким чином хвороба передається потомству. Луї Пастер розробив дуже ефективний спосіб боротьби з цим захворюванням, що полягає у відборі для розведення потомства метеликів, ще не уражених збудником. Друга хвороба&nbsp;— ''фляшерія'' була подолана значно легше. Завдяки роботам науковця було врятовано шовківництво на півдні Франції і в Італії<ref name="ullmann">{{Cite journal| last = Ullmann| first = Agnes| title = Pasteur-Koch: Distinctive Ways of Thinking about Infectious Diseases| journal = Microbe | volume = 2| issue = 8| pages = 383–7| date = August 2007| url = http://forms.asm.org/microbe/index.asp?bid=52099| accessdate = December 12, 2007| archiveurl = https://web.archive.org/web/20110722193249/http://forms.asm.org/microbe/index.asp?bid=52099| archivedate = липень 22, 2011| deadurl = yes}}</ref>.
 
У 1874 році палата депутатів на знак визнання видатних заслуг перед батьківщиною призначила Пастеру довічну пенсію у 12 000 франків, збільшену у 1883 році до 26 000 франків. У 1881 році Луї Пастера було обрано членом [[Французька академія наук|Французької академії наук]].
[[Файл:Vulitsya Pastera.JPG|thumb|left|180px|alt=Pasteur's street in Odessa.|Вулиця Пастера в [[Одеса|Одесі]]]]
[[Файл:2 франки Пастер.jpeg|thumb|Двофранкова монета з портретом Луї Пастера]]
Луї Пастер помер [[28 вересня]] [[1895]] року у [[Марн-ла-Кокетт]]і, що поблизу [[Париж]]а. Смерть була спричинена ускладненнями, які виниклі після декількох [[інсульт]]ів, що стались після 1868 року<ref name="cohn">{{cite web |url=http://pyramid.spd.louisville.edu/~eri/fos/interest1.html|title=Pasteur| author=David V. Cohn location=University of Louisville| date=December 18, 2006| accessdate=2007-12-02| quote=Fortunately, Pasteur's colleagues Chamberlain {{sic}} and Roux followed up the results of a research physician Jean-Joseph-Henri Toussaint, who had reported a year earlier that carbolic-acid/heated anthrax serum would immunize against anthrax. These results were difficult to reproduce and discarded although, as it turned out, Toussaint had been on the right track. This led Pasteur and his assistants to substitute an anthrax vaccine prepared by a method similar to that of Toussaint and different from what Pasteur had announced.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6FwSn0Eot?url=http://pyramid.spd.louisville.edu/~eri/fos/interest1.html|archivedate=2013-04-17|deadurl=no}}</ref>. Його було поховано у [[Собор Паризької Богоматері|соборі Паризької Богоматері]], однак згодом останки вченого було перепоховано у [[склеп]]і в [[Інститут Пастера|Інституті Пастера]] у Парижі. Стіни склепу прикрашені ілюстраціями видатних досягнень вченого, виконаними у стилі Візантійської мозаїки<ref>{{Cite journal| last = Campbell| first = D. M.| title = The Pasteur Institute of Paris| journal = American Journal of Veterinary Medicine| volume = 10| issue = 1| pages = 29–31| publisher = D. M. Campbell| location = Chicago, Ill.| date = January 1915| url = http://books.google.com/?id=u8FUAAAAMAAJ&printsec=frontcover#v=onepage&q=| accessdate = February 8, 2010}}</ref>.
 
Іменем Пастера названо понад 2 000 вулиць у багатьох містах світу. Наприклад, у [[США]]: [[Пало-Альто]] (історичний центр [[Кремнієва долина|Кремнієвої долини]]) та [[Ервайн (Каліфорнія)|Ервайн]], у штаті [[Каліфорнія]]; вулиця, що поряд з Університетом Техаського Наукового центру здоров'я в Сан-Антоніо; у містах Квебек, Сан-Сальвадор-де-Жужуй та [[Буенос-Айрес]] ([[Аргентина]]), Грейт-Ярмут у [[Норфолк]]у ([[Велика Британія]]); [[Квінсленд]] ([[Австралія]]); [[Пномпень]] ([[Камбоджа]]); [[Хошимін]] ([[В'єтнам]]); [[Батна]] ([[Алжир]]); [[Бандунг]] ([[Індонезія]]); [[Тегеран]] ([[Іран]]); [[Мілан]] ([[Італія]]) та [[Бухарест]], [[Клуж-Напока]] й [[Тімішоара]] ([[Румунія]]), [[Астана]] ([[Казахстан]]), а також вулиця, на якій розташовано корпус [[Одеський національний медичний університет|Одеського національного медичного університету]]. Авеню Пастера у [[Хошимін]]і ([[В'єтнам]]) є однією з небагатьох вулиць у цьому місті, що зберегли французьку назву.
325 241

редагування